Запорізької області
10.09.09 Справа № 16/176/09
Суддя
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Югспецсервіс-2”, смт Кушугум Запорізького району Запорізької області
до відповідача приватного підприємства “ТЕР”, м.Запоріжжя
про стягнення 3070465,81 грн.,
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача -Скоропис О.М. (дов.213 від 01.09.2009)
від відповідача - не з'явився
ТОВ “Югспецсервіс-2” заявлено позов про стягнення з ПП “Тер” 3070465,81 грн. заборгованості відповідно до договору уступки вимоги (цесії).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2009 позовну заяву прийнято до розгляду, порушене провадження у справі № 16/176/09 з призначенням судового засідання на 02.09.2009. В засіданні 02.09.2009 оголошувалася перерва до 04.09.2009. Ухвалою від 04.09.2009 розгляд справи відкладався до 10.09.2009, про що винесено ухвалу. В засіданні 10.09.2009 за згодою позивача оголошено вступну та резолютивні частини рішення.
Позивач підтримав заявлені вимоги на просить на підставі ст.ст.512, 514, 526, 530 Цивільного кодексу України, укладеного сторонами договору уступки вимоги (цесії) від 05.01.2009 стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3070465,81 грн., з яких 2801009,31 грн. -передбачена договором сума компенсації за відступлене право вимоги та 269456,50 грн. -сума процентів, нарахованих згідно договору про поновлювальну кредитну лінію № 438-01-07 від 13.12.2007 між позивачем та ВАТ “Банк “Фінанси і Кредит” за період з 05.01.2009 по 01.07.2009, оплата яких також передбачена договором. Позивач просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду відзив. Вважає, що договір уступки вимоги (цесії) від 05.01.2009 є недійсним, оскільки не відповідає вимогам закону. Стороною цього договору, зазначив відповідач, в обов'язковому порядку має бути ВАТ Банк “Фінанси та Кредит” і при цьому зауважив, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора. Крім того, відповідач вказав на те, що договір уступки права вимоги нотаріально не посвідчений, що також суперечить закону.
В судові засідання 04.09.2009, 10.09.2009 представник відповідача не з'явився. До суду відповідачем подано клопотання від 03.09.2009 вих.№ 77, яким він просить відкласти розгляд справи, посилаючись на необхідність певного часу для підготовки основного, на його погляд доказу у справі -довідки з ЄДР, а також клопотання та від 10.09.2009 вих.№ 87 про відкладення розгляду справи з посиланням на перебування представника позивача Вітюгіна В.М. у відпустці за свій рахунок.
Клопотання від 03.09.2009 відхилено судом, оскільки є надуманим. Крім того, необхідність часу для надання доказів у справу не є підставою для неявки в судове засідання.
Клопотання від 10.09.2009 відхилено судом як не обґрунтоване будь-якими підтверджувальними документами та доказами неможливості участі в судовому засіданні іншого представника відповідача.
В клопотаннях відповідач також заявляв про подання ним зустрічного позову.
Зустрічний позов було подано відповідачем 03.09.2009, проте його було повернуто судом з підстав, передбачених ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
До дня чергового засідання суду -10.09.2009, про який відповідач був свідомий, зустрічний позов подано не було.
У будь-якому разі заявлення про подачу зустрічного позову не є підставою для відкладення розгляду справи.
Неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору.
Вивчивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд знайшов підстави для задоволення позову з огляду на таке.
Встановлено, що 05.01.2009 сторонами у справі укладено договір уступки вимоги (цесії), відповідно до п.п.1, 2 якого позивач передав відповідачу належне йому (позивачу) право вимоги за договором купівлі-продажу № 01 від 12.12.2007 між позивачем та ТОВ “Оріон Ко”, м.Запоріжжя, а відповідач став кредитором за вказаним договором купівлі-продажу та набув права вимагати виконання зобов'язання зі сплати заборгованості в розмірі 2801009,31 грн.
Пунктом 5 договору уступки вимоги (цесії) від 05.01.2009 (далі -Договір) сторони узгодили компенсацію за відступлене право і передбачили її у вигляді погашення відповідачем позивачу заборгованості, зазначеної в п.2 Договору, тобто в розмірі 2801009,31 грн., а також у вигляді сплати суми процентів, що нараховуються позивачу за користування кредитною лінією згідно з договором про відновлювальну кредитну лінію № 438-01-07 від 13.12.2007, укладеному між ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” та позивачем.
Договори купівлі-продажу № 01 від 12.12.2007, а також договір відновлювальної кредитної лінії № 438-01-07 від 13.12.2007 з документами щодо його виконання суду представлені.
Зі змісту Договору вбачається, що строк виконання зобов'язань за ним не встановлений.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень вказаної норми позивач надіслав відповідачу листа за вих.№ 180 від 21.07.2009, яким відповідно до положень ст.530 ЦК України пред'явив вимогу у семиденний термін з дня отримання листа сплатити згідно з Договором суму зобов'язання в розмірі 2801009,31 грн. та суму процентів, нарахованих позивачу згідно з договором про відновлювальну лінію № 438-01-07 від 13.12.2007 за період з 05.01.2009 по 01.07.2009, розмір яких склав 269456,50 грн.
Представленими суду довідкою ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” від 01.09.2009, а також відповідними банківськими виписками підтверджено, що за період з 05.01.2009 по 01.07.2009 ВАТ “Банк “Фінанси та кредит” нараховано, а позивачем сплачено проценти згідно з договором № 438-01-07 від 13.12.2007 в загальній сумі 269456,50 грн.
Представлені суду поштові квитанції установи кур'єрської пошти -ТОВ “Аеро-Експрес” в м.Запоріжжі, послугами якої скористався позивач при відправленні листа за вих.№ 180 від 21.07.2009, а також відмітка директора РСП ТОВ “Аеро-Експрес” в м.Запоріжжі на екземплярі листа позивача щодо його вручення адресату свідчать про отримання відповідачем вимоги 23.07.2009.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Наданими документами та поясненнями підтверджено, що відповідач всупереч ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, ст.193 ГК України не виконав у визначені законом строки встановлене п.5 Договору зобов'язання зі сплати позивачу суми зобов'язання щодо компенсації 2801009,31 грн. -суми відступленої заборгованості та суми сплачених позивачем процентів, розмір яких склав 269456,50 грн., що загалом становить 3070465,81 грн.
Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість за Договором в розмірі 3070465,81 грн.
Доказів погашення цієї заборгованості на момент розгляду справи відповідач не надав.
За таких обставин позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги внаслідок такого.
Твердження про обов'язковість участі в Договорі ВАТ “Банк “Фінанси і Кредит” є помилковими, оскільки відносини сторін Договору ніяким чином не стосуються прав чи обов'язків ВАТ “Банк “Фінанси та кредит”. Договором передбачена сплата відповідачем позивачу сум процентів, які до того вже отримані ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” від позивача.
Заявлені позовні вимоги стосуються лише правовідносин сторін у справі.
Нотаріальне посвідчення договору уступки права вимоги, на необхідність чого вказує відповідач, законом не передбачено. Домовленість сторін щодо нотаріального посвідчення Договору також відсутня.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 25736,00 грн. судових витрат (25500,00 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства “ТЕР” (м.Запоріжжя, вул.Зачиняє ва, 15, код ЄДРПОУ 30388823) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ““Югспецсервіс-2” (смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, вул.Леваневського, 2, код ЄДРПОУ 34856003) 3070465 грн.81 коп. основного боргу, з яких 2801009,31 грн. -сума компенсації за відступлене право вимоги та 269456,50 грн. -за проценти, нарахованих згідно договору про поновлювальну кредитну лінію № 438-01-07 від 13.12.2007 за період з 05.01.2009 по 01.07.2009, та 25736 грн. 00 коп судових витрат.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення офорлено та підписано 10.09.2009