Запорізької області
20.08.09 Справа № 26/79/09
За позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙЕКОДИЗАЙНГРУП-М”, 86108, м. Макіївка, вул. Лихачова, буд.60
До відповідача -Відкритого акціонерного товариства “Веселівський завод сухого знежиреного молока”, 72202, смт. Веселе, вул. Першотравнева, 120, Запорізька область
про стягнення 32132,31грн.
Суддя О.О. Юлдашев
Представники сторін:
від позивача: Татарінов Ю.Б., представник на підставі довіреності б/н від 26.12.2007р.
від відповідача: Попов В.Г., представник на підставі довіреності б/н від 22.12.2008р.
Заявлені позовні вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Веселівський завод сухого знежиреного молока” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙЕКОДИЗАЙНГРУП-М” 27245,00грн. -основного боргу, 3941,19 грн. -пені, 408,68грн. -втрат від інфляції, 537,44грн. -штрафу.
Ухвалою суду від 03.08.2009 р. порушено провадження у справі № 26/79/09, судове засідання призначено на 20.08.2009 р.
Відповідач заперечень по суті спору не надав.
У судовому засіданні 20.08.2009р. розгляд справи завершено, в порядку ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення
За клопотанням позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 610, 623, 625, 712 ЦК України, ст. 193 ГПК України та положеннями договору № 26/27 від 05.11.2008р., пояснив суду, що 05.11.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару, відповідно до якого позивач зобов'язався передавати відповідачу товар, тим самим відповідач прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Позивач стверджує, що він виконав свої зобов'язання за даним договором у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на суму 37245,00грн., це підтверджується накладною вимогою на відпуск та довіреністю, що додані до матеріалів справи.
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата товару здійснюється 100% передоплатою, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідно до наданих рахунків.
У зв'язку з тим, що відповідач частково погасив суму основного боргу, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за розрахунками позивача склала 27245,00 грн.
Посилаючись на п. п. 4.3., 4.4. Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача, окрім 27245,00 грн. основного боргу, також 3941,19грн. пені., штраф у розмірі 537,44грн., 408,68грн. -втрат від інфляції.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд
Господарські правовідносини сторін врегульовані договором поставки товару № 26/27 від 05.11.2008р., укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю “СТРОЙЕКОДИЗАЙНГРУП-М” (постачальник, позивач у справі) та відкритим акціонерним товариством “Веселівський завод сухого знежиреного молока” (покупець, відповідач у справі), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язаний поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених Договором.
На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар на суму 37245,00грн., що підтверджується накладною-вимогою на відпуск матеріалів (копія в матеріалах справи), підписаними обома сторонами.
Відповідно до п. 3.1. Договору партія Товару, яка погоджена відповідною специфікацією повинна бути поставлена Постачальником не пізніше 15 днів з моменту оплати Товару Покупцем.
Згідно з п. 4.2. Договору, оплата Товару, яка була поставлена за даним договором, здійснюється у порядку 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, відповідно до виставлених рахунків.
Відповідач продукцію прийняв, факт чого підтверджується підписами та печатками в накладній та довіреності серії ААК № 451142 від 07.11.2008 р. виписаною на ім'я громадянина Загруднему Д.М. (копія в матеріалах справи).
Як пояснив позивач, одночасно з накладною-вимогою відповідач отримав рахунок-фактуру на оплату отриманого товару (копії в матеріалах справи).
Проте, як слідує з матеріалів справи (платіжне доручення від 20.11.2008р.), відповідач лише частково сплатив грошові кошти, за отриманий товар, перерахувавши їх на рахунок позивача у сумі 10000,00 грн. (копія в матеріалах справи).
Вартість поставленої продукції на суму 27245,00 грн., залишається неоплаченою з боку відповідача, що підтверджується актом-звіряння, підписаного обома сторонами (копія в матеріалах справи).
Статтею ст. 193 ГК України, зокрема п.п. 1, 7 встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.
У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що у порушення вищевикладених вимог відповідач виконав своє грошове зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару за Договором частково. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар за Договором становить 27245,00 грн.
Відповідач у судовому засіданні надав суду платіжні доручення, якими частково сплатив суму заборгованості у розмірі 3945,00грн.
Але, як встановлено судом в судовому засіданні, із заявленої до стягнення в позові заборгованості сума в розмірі 3245,00 грн. сплачена відповідачем до порушення провадження по справі, про що відповідач надав суду відповідні платіжні документи. Таким чином, в частині стягнення основного боргу в сумі 3245,00 грн. суд відмовляє, оскільки вказану суму позивачем заявлено до стягнення безпідставно.
Як вбачається з доданих матеріалів, сума заборгованості в розмірі 700,00 грн., відповідачем сплачена після порушення провадження по справі, про що відповідачем надано платіжні документи.
Суд вважає за можливе в частині стягнення 700,00 грн. основного боргу провадження по справі припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору.
З таких обставин, сума основного боргу відповідача складає 23300 грн.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань і погашення вищенаведеної суми заборгованості.
Тому, позовні вимоги про стягнення суми 23300 грн. 00 коп. заборгованості за поставку товару, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Як вбачається з п. 4.3. Договору у випадку порушення строку оплати/доплати, передбаченого даним договором, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% вартості Товару за кожен день прострочення, але не більш ніж 2-х кратного розміру облікової ставки НБУ.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до розрахунку позивача, пеня за період часу з 06.11.2008р. по 30.07.2009р. складає 3941,19 грн.
Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, судом задовольняються вимоги позивача про стягнення пені у сумі 3941,19 грн. лише частково, а саме за період з 06.11.2008р. по 06.05.2009р. на суму 3239,83 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції з 06.11.2008р. по 30.07.2009р. в сумі 408,68 грн. та 3% річних за період часу з 06.11.2008р. по 30.07.2009р. в сумі 537,44 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом наданий позивачем розрахунок перевірений та визнаний обґрунтованим.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення суми 408,68 грн. втрат від інфляції та суми 537,44 грн. -3% річних за період з 06.11.2008р. по 30.07.2009р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2. В частині стягнення 3245,00 грн. основного боргу відмовити
3.В частині стягнення 700,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити
4.Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Веселівський завод сухого знежиреного молока”, 72202, смт. Веселе, вул. Першотравнева, 120, Запорізька область; р/р 26002000247001 в філії КБ “НАДРА”, МФО 313968, ЄДРПОУ 05383661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СТРОЙЕКОДИЗАЙНГРУП-М”, 86108, м. Макіївка, вул. Лихачова, буд.60; р/р 26006040000411 в МФ АБ “УкрБізнесБанк”, МФО 335980, ЄДРПОУ 35552685) 23300 (двадцять три тисячі триста) грн. 00 коп. -основного боргу; 408 (чотириста вісім) грн. 68 коп. -втрат від інфляції; 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 44 коп. -3% річних; 3239 (три тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 83 коп. -пені; 247 (двісті сорок сім) 37коп. витрат на державне мито, 283 (двісті вісімдесят три) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.08.2009 р.
Суддя