Запорізької області
26.08.09 Справа № 26/100/09
За позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю “СЛОБОДА КО”, 08042, с. Червона Слобода, Київська область, вул. Заводська, буд. 1
до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 69002, АДРЕСА_1
про стягнення 5 220, 23 грн.
Суддя Юлдашев О.О.
Представники:
від позивача: Малиновський Р.К., на підставі довіреності б/н від 28.07.2009р.
від відповідача: не з'явився
ТОВ “СЛОБОДА КО” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 5 220, 23 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 525, 526 ЦК України, ст. 1, 5, 49, 61, 64, 82 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/100/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.08.2009р. об 11 годині 40 хвилин.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 26.08.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судовому засіданні 26.08.2009р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві № 710 від 28.07.2009р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р. в сумі 5 220, 23 грн.
Зокрема зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р. Позивач поставив відповідачу газовану солодку воду в асортименті на загальну суму 8 446, 56 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 22.10.2008р. та накладною № 22-5/10 від 22.10.2008р.
Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар у розмірі 4 127, 00 грн. що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 26.01.2009р., від 16.03.2009р., від 15.04.2009р., від 16.04.2009р., від 30.03.2009р., від 23.02.2009р.
Відповідно до п. 2.2. Договору покупець зобов'язаний розрахуватись за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 15 банківських днів від дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншими способами не забороненими чинним законодавством України.
Відповідач розрахунку у повному обсязі не сплатив, тому сума заборгованості за поставлений товар складає 5 220, 23 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.
Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Водночас громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України та Розділу 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.
Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Згідно свідоцтву про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи від 12.09.2003р. ПП ОСОБА_1 знаходиться за адресою: 69002, АДРЕСА_1.
Саме ця адреса відповідача зазначена у позовній заяві ТОВ “СЛОБОДА КО”.
Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 10.08.2009р. направлена відповідачу рекомендованим листом до канцелярії господарського суду Запорізької області не поверталась.
Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.
До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
Між ТОВ “СЛОБОДА КО” (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р. (надалі - Договір), за яким покупець оформлює замовлення на продукцію (надалі - Товар), яка є в наявності на складі продавця. Продавець здійснює поставку, а покупець приймає і оплачує партію товару в асортименті, кількості і цінах, зазначених в накладних, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 Договору).
Позивачем поставлено відповідачу газовану солодку воду в асортименті на загальну суму 8 446, 56 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 22.10.2008р. та накладною № 22-5/10 від 22.10.2008р.
Відповідачем частково погашено суму основної заборгованості по Договору у сумі 4 127, 00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 26.01.2009р., від 16.03.2009р., від 15.04.2009р., від 16.04.2009р., від 30.03.2009р., від 23.02.2009р.
Відповідно до п. 2.2. Договору покупець зобов'язаний розрахуватись за партію товару на умовах відстрочення платежу не більше 15 банківських днів від дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або іншими способами не забороненими чинним законодавством України.
Згідно п. 3.8 Договору у випадку не оплати вартості товару у відведений договором строк, покупець зобов'язаний повернути покупцю нереалізований товар протягом п'яти банківських днів з моменту закінчення відведеного строку оплати за отриманий товар (транспортні витрати, котрі пов'язані з поверненням товару бере на себе Покупець). Повернення товару можливе лише тільки за письмовим проханням покупця і згодою продавця в присутності повноважних представників Продавця і Покупця в термін згідно п. 3.8 та виконання п. 3.7, на основі накладних на повернення товару та при умові, що до закінчення терміну придатності товару залишилось не менше місяця (п. 3.9 Договору).
Відповідач не виконав умови договору, заборгованість у повному обсязі не сплатив, товар не повернув, тому станом на 26.08.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 5 220, 23 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу № 55 від 07.07.2008р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В даному випадку відповідач зобов'язався розрахуватися за поставлений товар не більше 15 банківських днів від дати отримання товару (п. 2.2 Договору).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Строк виконання зобов'язання відповідачем за поставлений товар закінчився 12.11.2008р.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми боргу.
Враховуючи встановлений факт невиконання ФОП ОСОБА_1. грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу № 55 від 07.04.2008р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 4 319, 56 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 535, 62 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних від простроченої суми -51, 63 грн. та пеню у розмірі 313, 42 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Пунктом 5.2 договору № 55 від 07.04.2008р. передбачено, що покупець за несвоєчасну оплату, згідно п. 2.2 договору або не своєчасне повернення товару, згідно п. 3.8, п. 3.9. Договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка діє в період, за який нараховується пеня
Пеня нарахована відповідачу за період з 13.11. 2008р. по13.05.2009р. від суми боргу в розмірі 4 319, 56 грн. Розрахунок пені (міститься в позовній заяві) здійсненний позивачем вірно і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення 51, 63 грн. -3 % річних, а також 535, 62 грн. - втрат від інфляції грошових коштів є обґрунтованими, підтверджуються розрахунками позивача (розрахунок у позовній заяві) також підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, розрахункові рахунки не відомі, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СЛОБОДА КО” (08042, с. Червона Слобода, Київська область, вул. Заводська, буд. 1, п/р 26003300967101 у Київській філії КБ “Експобанк”, МФО 322700, код ЄДРПОУ 30641031) 4 319 (чотири тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 56 коп. основного боргу, 313 (триста тринадцять) грн. 42 коп. - пені, 51 (п'ятдесят одну) грн. 63 коп. -три відсотка річних від простроченої суми, 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 62 коп. - втрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито і 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя