11.11.2009 Справа № 18/102
За позовом Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатського обласного Управління лісового та мисливського господарства, м. Ужгород
з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Державного підприємства „Ужгородське лісове господарство”, с. Кам'яниця Ужгородського району
до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до Ужгородської міської ради, м. Ужгород
про визнання недійсним та скасування рішення Ужгородської міської ради та договору оренди земельної ділянки,
Суддя господарського суду -Кривка В.П.
представники:
Прокуратури - Гриньо О.В. помічник Закарпатського міжрайонного
природоохоронного прокурора;
Позивача - Мариво В.О., довіреність №07/02-1500 від 28.09.2009 року;
Третьої особи - Лазар П.І., довіреність №03-477 від 22.10.2009 року;
Відповідач 1 - ОСОБА_2, довіреність від 16.03.2009 року;
Відповідач 2 - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Закарпатською міжрайонною природоохоронною прокуратурою в інтересах держави в особі Закарпатського обласного Управління лісового та мисливського господарства, м. Ужгород заявлено позов до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 АДРЕСА_1, до Ужгородської міської ради, м. Ужгород про визнання недійсним та скасування рішення Ужгородської міської ради та договору оренди земельної ділянки.
У судовому засіданні 13.10.2009 року судом оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
Підставою для звернення Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури із позовною заявою до суду прокурор зазначає порушення інтересів держави, які полягають у неналежному регулюванні земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель. Зокрема стверджує, що при прийнятті рішення Ужгородської міської ради №795 від 18.07.2008 року про надання земельної ділянки не було дотримано вимог чинного законодавства. Зокрема, в ході перевірки дотримання вимог земельного та лісового законодавства з питань вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення із постійного користування ДП „Ужгородське лісове господарство” в порушення положень ст. ст. 20, 123, 149 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України,
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2009 року у справі № 18/102
Ужгородською міською радою прийнято оскаржуване рішення про затвердження проекту відведення та надання в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0.40га. без попереднього вилучення рішенням ради із постійного користування ДП „Ужгородське лісове господарство” та без надання погодження на таке вилучення Закарпатським обласним Управління лісового та мисливського господарства, а також без надання погодження управлінням на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки з лісових земель до нелісових. Зважаючи на це, просить суд визнати недійсним та скасувати рішення міської ради №795 від 18.07.2008 року та визнати недійсним договір оренди землі, укладений 30.07.2008 року.
У ході судового розгляду представник прокуратури позовні усі вимоги підтримав в повному обсязі з підстав долучених до матеріалів справи доказів та додаткових письмових пояснень по суті спору (а.с. 30-34) і наполягає на вирішенні спору по суті в порядку ч. 6 ст. 29 ГПК України.
Уповноважений представник позивача проти заявленого прокурором позову заперечив з підстав зазначених у письмових поясненнях по суті спору (а.с. 119, 138-140). Зокрема, під час вирішення спору вказав , що викладені в позові обставини не відповідають дійсним обставинам справи тому просить у позові відмовити. Так, при зверненні із даним позовом прокурор не врахував, що оскаржуване рішення Ужгородської міської ради №795 від 18.07.2008 року про затвердження проекту відведення та надання в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0.40га. у зв'язку з технічною помилкою при його оформленні рішенням міськради від 20.03.2009 року №1040 виправлено та викладено у новій редакції, де вже зазначається про вилучення земельної ділянки площею 0.40га. із постійного користування ДП „Ужгородське лісове господарство”. Не відповідають дійсності і викладені у позові обставини щодо ненадання управлінням погодження на вилучення та зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки з лісових земель до нелісових. За зверненням ДП „Ужгородське лісове господарство” управління комісійно надало погодження на вилучення та переведення вказаних лісових земель до нелісових, про що інформувало землекористувача листами від 19.06.2007 року № 02/08-1008 та від 21.08.2007 №02/08-59, при цьому стверджує, що надання такої згоди чітко вбачається та випливає з текстів зазначених листів та долучених до матеріалів справи письмових доказів - листування сторін з даного приводу. Про вказані обставини управлінням було також повідомлено і Закарпатську міжрайонну природоохоронну прокуратуру - лист від 21.07.2009 року з додатками (а.с. 15, письмові пояснення а.с. 119-120) . Водночас вказує, що термін „попереднє” у вказаних листах вжито тільки виходячи з вимог положень законодавства (зокрема ст. 20, 149, 151 Земельного кодексу України), оскільки остаточна згода та прийняття рішень про вилучення та зміну цільового призначення земельної ділянки законодавцем віднесена до компетенції безпосередньо землекористувача та відповідного органу місцевого самоврядування. Крім цього зазначив, що управління не заперечувало і не заперечує щодо вилучення та переведення вказаних лісових земель до нелісових, оскільки підстави для такої відмови відсутні. У підтвердження вказаних обставин до наявних у справі документів управління додатково долучило висновок до матеріалів проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки (а.с. 140).
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2009 року у справі № 18/102
Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача подав суду письмові прояснення по суті спору в яких інформував суд, що Державне підприємство „Ужгородське лісове господарство” листом за №03-300 від 08.07.2008 року, як землекористувач надало згоду на вилучення земельної ділянки пл. 0.4 га в кварталі 12/9 Ужгородського лісництва, враховуючи згоду відповідних служб міста та листа Закарпатського обласного Управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2007 №02/08-59, при цьому надав письмову довідку, що приватним підприємцем ОСОБА_1 повністю сплачено збитки, завдані вилученням земельної ділянки в сумі 174 031 грн.
Уповноважений представник відповідача суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи -ОСОБА_1 проти позову категорично заперечив з підстав зазначених у долучених до матеріалів справи письмових запереченнях на позов та долучених в їх підтвердження матеріалів (а.с. 55-117). Зокрема стверджує, що оскаржуване рішення та укладений на його виконання договір оренди землі прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, що достовірно підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Відповідачем повністю сплачено втрати лісогосподарського виробництва за зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки з лісових земель до нелісових в сумі 15 734, 40 грн., а також збитки, завдані вилученням земельної ділянки лісовому господарству в сумі 174 031 грн. Зважаючи на це, вважає заявлені прокурором позовні вимоги, виходячи з наведених ним мотивів та обставин, на які заявник покликається як на підставу своїх вимог, до задоволення не підлягають оскільки такі не відповідають дійсним обставинам, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та поясненнями сторін.
Представник Ужгородської міської ради проти позову заперечив у повному обсязі і просить у задоволенні позову відмовити повністю у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог, про що подав письмовий відзив на позов (а.с. 125-131). Водночас, під час судового розгляду вказав, що доводи прокурора про те, що рішення Ужгородської міської ради №795 від 18.07.2008 року про затвердження проекту відведення та надання в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0.40га. було прийнято без попереднього вилучення рішенням ради із постійного користування ДП „Ужгородське лісове господарство” є безпідставним, оскільки рішенням Ужгородської міської ради від 20.03.2009 року №1040, оскаржуване рішення, у зв'язку з технічною помилкою при його оформленні та виготовленні, було виправлено та викладено у новій редакції, де вже зазначається про вилучення земельної ділянки площею 0.40га. із постійного користування ДП „Ужгородське лісове господарство” про що подав суду належним чином засвідчений витяг з рішення міськради №1040 від 20.03.2009 року (а.с. 117). Про вказані обставини заявнику було відомо до звернення з даним позовом, що вбачається з поданих ним же позовних матеріалів та документів перевірки. Поряд з цим стверджує, що Ужгородська міська рада приймаючи рішення 4 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради №795 від 18.07.2008 року про надання земельної ділянки (з урахуванням виправлень технічних помилок при його оформленні, згідно рішення міськради від 20.03.2009 року №1040), діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України, що достовірно підтверджено долученими до матеріалів справи доказами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив:
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2009 року у справі № 18/102
Відповідно до рішення 4 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради №795 від 18.07.2008 року про надання земельної ділянки (з урахуванням виправлень технічних помилок при його оформленні, згідно рішення міськради від 20.03.2009 року №1040), розглянувши звернення п/п ОСОБА_1, враховуючи генплан забудови міста, міською радою було вирішено: 1. Згідно зі ст. 149 Земельного кодексу України вилучити земельну ділянку пл. 0.4000 га ДП „Ужгородське лісове господарство” в кварталі 12 виділ 9 по вул. Верховинській (листи ДП Ужгородське лісове господарство” від 08.07.2008 року №03-390 та від 22.08.07 №03-449). Відповідно ст.ст. 12, 124 та розділом Х (перехідні положення) Земельного кодексу України приватному підприємцю ОСОБА_1 затвердити проект відведення та надання в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0.4000 га для розміщення допоміжних будівель та споруд призначених для обслуговування готельного комплексу по вул. Верховинській. 2. П/п ОСОБА_1 відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва в двомісячний термін, після затвердження проекту відведення земельної ділянки та збитки землекористувачу період до видачі документа що посвідчує право користування землею. До використання земельної ділянки приступити після укладення договору оренди та його державної реєстрації (ст.125 ЗК України), а.с. 101, 117. На виконання вказаного рішення з приватним підприємцем ОСОБА_1 30.07.2008 року було укладено договір оренди землі (а.с. 102-105).
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване рішення Міської ради прийняте за попереднім погодженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, підприємцю ОСОБА_1 для розміщення допоміжних споруд, призначених для обслуговування готельного комплексу в м. Ужгород по вул. Верховинській (а.с. 71-101) з усіма відповідними службами міста, а також за наявності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації (а.с. 100). Зокрема, проект землеустрою містить позитивні висновки щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється: Ужгородської міської ради (а.с. 84), відділів земельних ресурсів у м. Ужгород (а.с. 86), землекористування міської ради (а.с. 87), управління архітектури та містобудування (а.с. 88), міської державної санітарно-епідеміологічної станції (а.с. 92) тощо. Крім цього в матеріалах справи наявні позитивні висновки та погодження щодо відведення та зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки управлінням культури (а.с 93), управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області (а.с. 89-91). Також матеріали проекту містять погодження і позитивний висновок ДП „Ужгородське лісове господарство” щодо вилучення та відведення згаданої земельної ділянки для зазначених потреб та цілей (а.с. 85), при цьому як вбачається з даного висновку такий надано з урахуванням згоди відповідних служб міста та листа Закарпатського обласного Управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2007 №02/08-59.
Як видно з долучених до матеріалів справи документів листування ДП „Ужгородське лісове господарство” та Закарпатського обласного Управління лісового та мисливського господарства, а також пп ОСОБА_1 (а.с. 45-53, 64-67), звернення ДП „Ужгородське лісове господарство” управління комісійно розглянуло та надало попереднє погодження на збір матеріалів у відповідності до чинного законодавства, на вилучення земельної ділянки ДП „Ужгородське лісове господарство” кв.12/9 площею 0.40 га пп ОСОБА_1 для розміщення допоміжних будівель та споруд, призначених для обслуговування готельного комплексу. При цьому така згода надана з умовою відшкодування збитків, заподіяних лісовому господарству та втрат лісогосподарського виробництва (лист від 21.08.2007 №02/08-59, а.с. 53).
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2009 року у справі № 18/102
Під час судового розгляду уповноважений представник позивача вказав, що управління не заперечувало і не заперечує щодо вилучення та переведення вказаних лісових земель до нелісових, оскільки підстави для такої відмови відсутні. Виходячи з зазначеного в листі призначення землі, яка вилучається та викладених умовах надання згоди (відшкодувати втрати лісогосподарського виробництва, які відшкодовуються в разі зміни цільового призначення земель), у зв'язку з чим управління було надано фактично одночасну згоду на вилучення та переведення вказаних лісових земель до нелісових. Більше того, в підтвердження такої позиції до наявних у справі документів управління додатково долучило висновок до матеріалів проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки (а.с. 140).
Між тим, у ході судового розгляду прокурор та сторони підтвердили, що п/п ОСОБА_1 повністю сплачено втрати лісогосподарського виробництва за зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки з лісових земель до нелісових в сумі 15 734, 40 грн., а також збитки, завдані вилученням земельної ділянки лісовому господарству в сумі 174 031 грн., про що подали підтверджуючі документи (а.с. 106,107, 114-116, 124).
Незважаючи на наведені сторонами пояснення по суті спору, подані письмові заперечення та документи в їх обґрунтування, представник Закарпатської міжрайонної природоохоронної прокуратури заявлених вимог не уточнював і наполягає на задоволенні позову з підстав та наведених мотивів, які зазначені у позовній заяві.
Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень, при цьому у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: сільськогосподарського призначення; житлової та громадської забудови; природно-заповідного й іншого природоохоронного, а також оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення; водного фонду; промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст. 20 коментованого закону). Частиною другою цієї ж статті встановлено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення, при цьому зі змісту ст. ст. 123 та 124 Земельного кодексу України вбачається, що зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається шляхом складання проекту відведення земельної
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2009 року у справі № 18/102
ділянки, з урахуванням нового цільового призначення земельної ділянки, погодження та затвердження складеного проекту відведення з відповідними державними органами.
Частиною четвертою статті 20 Земельного кодексу України законодавцем визначено, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства. Відповідно до статті 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України, причому така зміна здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Аналогічні вимоги містить і розпорядження Держкомлісгоспу за №2 від 10.02.2003 року, яким визначено, що переведення лісових земель до не лісових для використання у цілях не пов'язаних з веденням лісового господарства та використання лісових ресурсів, провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства областей.
Складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, підприємцю ОСОБА_1 для розміщення допоміжних споруд, призначених для обслуговування готельного комплексу в м. Ужгород по вул. Верховинській є погодження і позитивний висновок ДП „Ужгородське лісове господарство” щодо вилучення та відведення згаданої земельної ділянки для зазначених потреб та цілей, при цьому як вбачається зі змісту даного висновку такий надано з урахуванням згоди відповідних служб міста та листа Закарпатського обласного Управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2007 №02/08-59. Виходячи з тексту зазначеного листа, викладених Закарпатським обласним Управлінням лісового та мисливського господарства у ході судового розгляду доводів, щодо його суті та змісту, а також правової позиції щодо суті спірних правовідносин та наданого додаткового висновку до матеріалів проекту, суд дійшов висновку, що Управлінням фактично було погоджено вилучення та переведення вказаних лісових земель до нелісових. Більше того, як стверджує представник вказаного органу управління не заперечувало та не заперечує проти вилучення та зміни цільового призначення земельної ділянки і підстави для такої відмови відсутні.
У ході вирішення спору по суті прокурор всі вищевказані вказані обставини не заперечував та не спростовував, при цьому додаткових мотивів та обставин щодо недотримання законодавства при прийнятті чи порушення оскаржуваним рішенням міськради прав та охоронюваних законом інтересів, в тому числі інших осіб не наводив. Таким чином, Ужгородська міська рада приймаючи рішення 4 сесії 5 скликання Ужгородської міської ради №795 від 18.07.2008 року про надання земельної ділянки (з урахуванням виправлень технічних помилок при його оформленні, згідно рішення міськради від 20.03.2009 року №1040), діяла в межах повноважень та у спосіб, який не суперечить Конституції України та законами України.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 11.11.2009 року у справі № 18/102
Згідно з ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження. Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу , яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора, який несе обов'язки і користується правами сторони по справі, права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті (ст.29 ГПК України).
Враховуючи вищенаведене в сукупності, дослідивши всі матеріали справи подані сторонами на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено тих обставин на які він покликається як на підставу своїх вимог і такі спростовуються наявними у справі доказами та поясненнями сторін.
За таких обставин, в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення міської ради №795 від 18.07.2008 року, а у зв'язку з цим визнання недійсним договору оренди землі від 30.07.2008 року слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 43, 32, 33, 34, 29, 43, 49, 58, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 20.11.2009 року.
Суддя В.Кривка