Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "19" листопада 2009 р.Справа № 10/1475
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Прядко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Соболевська І.В., дов. №12/01 від 12.06.09р.
від відповідача: Сергієнко А.В., дов. №71 від 26.01.09р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Приватного підприємства "Ферум" (м.Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" (м.Коростень)
про стягнення 204054,64 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 204054,64 грн., з яких 155000,30 грн. основного боргу за поставлений товар, 18345,24 грн. пені, 25931,69 грн. інфляційних нарахувань, 4777,41 грн. 3% річних.
Позивач листом № 39/09 від 04.11.2009р. та його представник у судовому засіданні повідомили про часткову сплату відповідачем основного боргу в сумі 11000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підтримали в сумі 191126,16 грн., з яких 144000,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 18345,24 грн. пені, 4777,41 грн. 3% річних, 24138,51 грн. інфляційних нарахувань (згідно уточненого розрахунку) (а.с.55).
Відповідно до ст.22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.
Оскільки зменшення позивачем розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд розглядає справу в межах розміру зменшених позовних вимог.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 144000,00 грн. визнали та просили зменшити розмір пені, інфляційних нарахувань та 3% річних в зв'язку з тим, що основна сума боргу утворилась в результаті невиконання зобов'язань по розрахунках покупців, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України (а.с.63).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №16.01/01 від 16.01.08р. та додаткової угоди від 30.12.08р. до даного договору (а.с.12-14), який за своєю правовою природою є договором поставки, відповідач отримав від позивача металопродукцію на загальну суму 197708,52 грн., що підтверджується накладними: №120801 від 12.08.08р., №180801 від 18.08.08р. (а.с.15-16), рахунками №120801 від 12.08.08р., №180801 від 18.08.08р. (а.с.17-18) та довіреністю серії ЯОШ №397724 від 12.08.08р. (а.с.19).
Згідно пп.1.1 та пп.1.2 договору постачальник (позивач) продає, а покупець купує та зобов'язується сплатити за металопродукцію, найменування, вид, кількість та вартість якої зазначається в накладних (далі - товар), на умовах, викладених в даному договорі, при цьому накладні сторонами визначені у якості додатків до даного договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пп.2.1 та пп.2.2 договору ціни на товар встановлюються в гривнях з врахуванням ПДВ згідно з доданими специфікаціями та зазначаються в накладних.
Згідно пп.3.1 та пп.3.2 договору покупець зобов'язався розрахуватися за товар згідно відповідної накладної в повному обсязі протягом семи календарних днів з моменту відвантаження товару згідно рахунку-фактури виставленого продавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі зазначеній в накладній.
Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заявлений до стягнення основний борг в сумі 155000,30 грн. сплатив частково, а саме 11000,00 грн. - після подачі позову до суду, що підтверджується банківськими виписками по рахунку: від 02.10.09р., від 07.10.09р., від 28.10.09р. (а.с.46,57).
Станом на день прийняття рішення у справі представник позивача підтримала позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 144000,00 грн., що підтвердила довідкою позивача №39/09 від 04.11.09р. (а.с.55), підписаним позивачем актом звірки взаєморозрахунків станом на 04.11.09р. (а.с.56) та який визнається відповідачем.
Відповідно до пп.6.3 договору за порушення терміну оплати, зазначеного в пп.3.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача розмір пені, інфляційних нарахувань та 3% річних становить, відповідно, 18345,24 грн., 25931,69 грн. та 4777,41 грн.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, 3% річних та уточненого розрахунку інфляційних нарахувань, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та укладеного сторонами договору.
Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно п.3.2.9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України №04-5/277 від 29.12.2008р.), вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Слід зазначити, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи постійне здійснення відповідачем часткової сплати основної суми заборгованості як до подачі позову, так і після, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між сторонами (а.с.25-27,45,56) та банківськими виписками (а.с.20-24,46,57), фінансовий стан відповідача, неподання позивачем доказів спричинення йому відповідачем значних збитків, та з урахуванням засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, господарський суд, як виняток, вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені до 8345,24 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач позов визнав, доказів сплати решти боргу суду не надав.
За таких обставин, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в сумі - 181261,16 грн., з яких 144000,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 8345,24 грн. пені, 24138,51 грн. інфляційних нарахувань, 4777,41 грн. 3% річних.
Провадження у справі в частині стягнення 11000,00 грн. боргу, сплачених відповідачем після порушення провадження у справі, підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст.193, 233 ГК України, ст.ст.525, 526, 625 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 80, 83, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 10000,00 грн.
2.Позов задовольнити.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон", 11502, м.Коростень Житомирської області, вул.Тихона Кралі 130, ідентифікаційний код 05422929:
- на користь Приватного підприємства "Ферум", 04050, м.Київ, вул.Мельникова 12, ідентифікаційний код 30525327 - 144000,00 грн. боргу за поставлений товар, 8345,24 грн. пені, 24138,51 грн. інфляційних нарахувань, 4777,41 грн. 3% річних, 2022,60 грн. державного мита та 233,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В частині стягнення 11000,00 грн. провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяПрядко О.В.
Друк: 3 прим.:
1 - у справу,
2,3 - сторонам.