"17" листопада 2009 р. Справа № 5/51-92
за позовом підприємця ОСОБА_1
до акціонерного комерційного інноваційного банк «Укрсиббанк» в собі Волинського управління Західного РД, відділення №481 АКІБ «Укрсиббанк»
про визнання кредитного договору частково недійсним
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_2, довір. від 17.08.09р.
від відповідача: Гей В.Г., довір. від 24.12.08р.
В судовому засіданні 16.11.09р. оголошувалась перерва до 17.11.09р. для надання представником відповідача письмового відзиву на позов.
Суть спору: Підприємець ОСОБА_1 просить визнати недійсними п. 2.2 та підпункт 3. п. 4.5 кредитного договору №10/06-481 від 24.02.06р., посилаючись на те, що зазначеними пунктами відповідач обмежив її права та свободи, гарантовані Конституцією України та Цивільним кодексом України щодо розпорядження у продовж дії кредитного договору іншим майном, яке не перебуває у заставі, а також розпорядження коштами.
Відповідач у відзиві просить відмовити позивачу в задоволенні позову, мотивуючи тим, що згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а ч. 2 вказаної статті визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, а тому безпідставним та таким, що не відповідає обставинам справи є посилання позивача на те, що зміст оскаржуваних пунктів договору порушує чи обмежує право власності позивача. АКІБ «УкрСиббанк» свої обов'язки за кредитним договором виконав в повному обсязі, натомість позичальником (підприємцем ОСОБА_1А.) порушено взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, що підтверджує рішенням господарського суду Волинської області від 21.10.2009р. по справі № 2/114-38.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
24.02.06р. між підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) та АКІБ «УкрСиббанк» (Банк) був укладений кредитний договір № 10-/06-481, згідно якого Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належно використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 378 750 (триста сімдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят) гривень у порядку і на умовах, зазначених в даному договорі.
Згідно п. 2.2. вказаного договору кредит, наданий Банком, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, установленому законодавством України.
Відповідно до пп. 3 п. 4.5. кредитного договору Позичальник зобов'язується упродовж дії цього договору не передавати в заставу іншим кредиторам активи Позичальника, вартість яких перевищує 10% суми кредиту без попереднього письмового погодження Банку.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до п. 4. ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заставу» та ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Ст. 13 Закону України «Про заставу» передбачено, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про заставу», право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Таким чином, оспорювані позивачем пункти кредитного договору не породжують правових наслідків у вигляді набуття банком права застави на інше майно та кошти позивача, а тому є нікчемними.
Судом також встановлено, що сторонами за кредитним договором в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору були укладені договір поруки № 10/06-481 від 24.02.06р. та договір іпотеки від 24.02.06р., відповідно зміст п. 2.2. та пп. 3 п. 4.5. вказаного кредитного договору є таким, що суперечить закону, обмежує право позивача на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися іншим належним йому майном та право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 вказаної статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Враховуючи вищевикладене та виходячи із змісту наведених вище норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі суд відносить на сторони порівно, із врахуванням того, що кредитна угода в редакції від 24.02.06р. була підписана двома сторонами договору.
Керуючись ст.ст. 203,215, 217,546,574,627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,2,13,16,20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задоволити.
Визнати недійсними п. 2.2 та підп. 3 п. 4.5 кредитного договору №10/06-481 від 24.02.06р.
2.Судові витрати по справі віднести на сторони порівно, стягнувши з акціонерного комерційного інноваційного банк «Укрсиббанк» в собі Волинського управління Західного РД, відділення №481 АКІБ «Укрсиббанк» на користь підприємця ОСОБА_1 160грн.50коп.
Суддя В.Л.Слупко
Суддя