"19" листопада 2009 р. Справа № 06/170-64
Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В.М., розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок"
про стягнення 100000грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Гловацький П.Я. - директор, Невірко В.І. за дов. від 02.11.2009р., Лисковець М.В. за дов. від 02.11.2009р., Січкар В.О. - за дов. від 02.11.2009р.
Суть спору:
Позивач - ОСОБА_1 звертаючись до суду із позовом до СГ ТзОВ "Ранок" просить стягнути 100 000 грн. частки в майні товариства у зв'язку із виходом із числа учасників товариства.
В підтвердження позовних вимог учасник товариства посилається на установчий договір про створення та діяльність СГ ТзОВ "Ранок" від 29.03.2000р., Статут товариства, баланс на 01.01.2007р, звіт про фінансові результати за 2006р., баланс на 01.01.2009р., , звіт про фінансові результати за 2008р., заяви про вихід з числа засновників товариства від 28.12.2006р, від 29.05.2008р.. протоколи зборів засновників №2 від 30.01.2008р., №5 від 30.08.2008р.
Відповідач -СГ ТзОВ "Ранок" у письмових поясненнях по суті заявленого позову та представники в судовому засіданні позов визнають частково в сумі 2520 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, учасник Сг ТзОВ "Ранок" ОСОБА_1 вийшла із із числа засновників у 2007р.
Разом з тим, із поданих сторонами документів в обґрунтування доводів та заперечень позовних вимог встановити вартість частки майна товариства , яка підлягає виплаті позивачу за результатами роботи за 2007 р. у суду встановити не має можливості.
Згідно рекомендаціям президії Вищого господарського суду України від 18.06.2009р. № 94/06/83 "Про внесення змін і доповнень до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді спорів, що виникають із корпоративних відносин", господарський суд може призначити експертизу оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.
Відповідно до статей 54 і 64 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства.
При цьому виплата провадиться після затвердження звіту за рік, якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Крім того учаснику, який вибув виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. ( ч.2 ст.54 Закону України "Про господарські товариства".
Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.
Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.
Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).
Враховуючи викладене, та те, що відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу, суд дійшов висновку про те, що у даній справі слід призначити експертизу.
Клопотання позивача про перелік питань, які слід поставити перед експертом при проведенні бухгалтерської експертизи до задоволення не підлягає, оскільки порядок здійснення оплати вартості частини майна чітко визначено статтею 54 Закону України "Про господарські товариства".
Відповідно до зазначеної норми закону дані бухгалтерського обліку використовуються після затвердження звіту за рік, в кому вийшов учасник з товариства. Результати фінансово-господарської діяльності за минулі періоди при цьому не враховуються.
Згідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.
Керуючись ст. 41, 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ухвалив:
1. Провадження у справі № 06/170-64 зупинити.
2.Призначити по справі № 06/170-64 бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16).
3. На вирішення експерта поставити наступні питання:
1)Яка дійсна ринкова вартість основних засобів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок" станом на 01.01.2008р.
2)Яка дійсна ринкова вартість нематеріальних активів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок" станом на 01.01.2008р.
3)Яка дійсна ринкова вартість довгострокових або поточних біологічних активів товариства станом на 01.01.2008р.
4) Яка дійсна вартість майнових зобов'язань товариства та забезпечення майбутніх витрат станом на 01.01.2008р.
4. Для визначення вартості майна товариства використовувати дані бухгалтерського обліку , які відображені у балансі товариства та інших передбачених законом формах обліку майна .
5. Витрати за проведення експертизи покласти на позивача по справі - ОСОБА_1.
6. Зобов'язати СГ ТзОВ "Ранок" забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб Волинського відділення Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз до об'єкту експертизи для виконання вимог ухвали суду.
7. Зобов'язати експертну установу повідомити позивача у справі про час та дату проведення експертизи .
8. Суд попереджає експерта, який безпосередньо проводитиме експертизу, про відповідальність передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку.
Згідно п. 5 ст. 83 ГПК України, за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, господарський суд має право стягувати в доход державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя