Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
17.11.2009Справа №2-24/1638-2009
За позовом ТОВ "НСК-Квадро", (96000 Україна, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Железнодорожна, 1/1; ідентифікаційний код 35225059)
до Фірми "Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd.", Changshu, Jiangsu, China (Китай) (адреса: A3,No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China; банківські реквізити: BeneficiaryBank: Changshu Rural Commercial Bank Address: No.100 Xinyan Road, Changshu, Jiangsu China Account NO.(WITH CITIBANK N.A.NEWYORK): 36206211 SWIFT CODE: CSCBCNSH BeneficiaryName: Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd. Account No.: 7041420100035977 Address: A3, No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China).
про спонукання до виконання певних дій
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Попова А.М., довіреність у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: ТОВ "НСК-Квадро" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фірми "Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd.", Changshu, Jiangsu, China (Китай) про спонукання останнього виконати зобов'язання, відносно поставки товару, на умовах, передбачених контрактом № 1 від 27.12.2007 р.
30.03.2009 р. до канцелярії суду від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач просить суд спонукати відповідача виконати зобов'язання, передбачені контрактом № 1 від 27.12.2007 р., в натурі, а саме, поставити товар, сталь нелеговану, оцинковану, окрашену, в рулонах, в плівці РЕ на суму 26120,00 доларів США.
Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуюче викладене, суд вважає за можливим прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов контракту № 1 від 27.12.2007р. та додатку № 7 до нього, відповідачем не було поставлено товару на суму передоплати у розмірі 26120,00 доларів США, яка була сплачена позивачем12.09.2008 р.. у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися з позовом до суду з вимогою про зобов'язання відповідача виконати свій обов'язок за контрактом в натурі.
Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не представив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином - у відповідності із вимогами Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" та Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року N 1092/5/54.
Пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів. За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Між ТОВ "НСК-Квадро" (Покупець) та Фірмою “Changshu Tanra Imp.&Exp.Co., Ltd.” (Changshu, Jiangsu, China) (Продавець) було укладено контракт № 1 від 27.12.2007 р, відповідно до п.1.1, 1.2, 1.3 якого продавець приймає на себе зобов'язання по поставці та продажу товарів у порядку та строки, встановлені контрактом, сталі нелегованої, оцинкованої, пофарбованої, у рулонах, у плівці РЕ. Номенклатура, кількість, комплектність та технічні характеристики, ціна та загальна вартість товару вказуються у додатках (специфікаціях) до контракту, які являються його невід'ємною частиною. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку та строки, визначені контрактом (а.с.8-13).
Відповідно до п. 3.2. контракту поставка товару здійснюється продавцем у кількості та строки, вказані у додатках (специфікаціях) до контракту, але не пізніше ніж 30 днів після отримання попередньої оплати, відповідно до п. 4.1 контракту. Наступні поставки товару узгоджуються сторонами додатково у специфікаціях, у яких вказуються строки поставки товару та умови оплати.
Згідно п. 4.1. вказаного контракту оплата першої партії товару проводиться покупцем шляхом переводу (перерахування) грошових коштів на банківський рахунок продавця у наступному порядку: перша поставка - 100% попередньої оплати від загальної вартості продукції. Оплата наступних партій узгоджується сторонами додатково.
Перша поставка була здійснена 26.07.2008 р., що підтверджується митною декларацією ІМ 40 від 28.07.2008 р.
Сторонами за контрактом також було підписано додаток № 7 від 05.09.2008р., згідно якого сторони погодили кількість товару (80 тонн), загальну вартість товару 104480,00 доларів США, умови оплати: 25% при розміщенні замовлення і 75% при отриманні копії коносамента. Відповідачем був виставлений рахунок (proforma invoice) від 11.09.2008р. (а.с. 15,20).
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами склалися правовідносини, що витікають з договорів міжнародної купівлі -продажу товарів.
Відповідно до ст.1 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року, ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах.
Порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б його (ст. 25 Конвенції ООН).
Відповідно до ст. 33 Конвенції ООН продавець повинен поставити товар: a) якщо договір встановлює чи дає можливість визначити дату поставки - в цю дату; b) якщо договір визначає чи дає можливість визначити період часу для поставки - в будь-який момент у межах цього періоду, оскільки з обставин не випливає, що дата поставки призначається покупцем; c) в будь-якому іншому разі - в розумний строк після укладення договору.
Відповідно до ст. 45 Конвенції ООН, якщо продавець не виконує яке-небудь із своїх зобов'язань за договором або за цією Конвенцією, покупець може здійснити права, передбачені у статтях 46 - 52, зокрема покупець може вимагати виконання продавцем своїх зобов'язань, якщо тільки покупець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою (ст. 46 Конвенції ООН).
Вказана конвенція вступила у силу як для держави Китай 01.01.1988р, так і для держави Україна - 01.02.1991р та являється легітимною для представників обох сторін, що знаходяться у різних державах.
Пунктом 10.2 контракту № 1 від 27.12.2007 р. сторони передбачили врегулювання спору між сторонами Господарським судом АР Крим, м. Сімферополь, України, а правом врегулювання являється матеріальне та процесуальне право України.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач на виконання умов контракту провів оплату відповідачу за товар, що підлягає поставці, у розмірі 26120,00 доларів США., що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 12.09.2008р. (а.с. 14).
Станом на 24.02.2009р. відповідачем не поставлений товар позивачу на загальну суму 173 161, 99 дол. США, таким чином відповідачем не виконані зобов'язання, обумовлені контрактом, що підтверджується матеріалами справи.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 ЦК України).
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідач не довів належне виконання умов договору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст. 42 ГПК України).
Отже, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов'язань перед позивачем по поставці товару позивачу на загальну суму 26120,00 дол. США.
Таким чином, позов із урахуванням змін позовних вимог про спонукання відповідача виконати зобов'язання, передбачені контрактом № 1 від 27.12.2007 р., у натурі, а саме: поставити товар - сталь нелеговану, оцинковану, окрашеною, в рулонах, в плівці РЕ на суму 26120,00 доларів США, обґрунтований, підтверджується матеріалами справи, та підлягає задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Згідно ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Так, відповідно до заяви про зміну предмету позову позивач просить суд спонукати відповідача вчинити певні дії - поставити товар, що є вимогою немайнового характеру. За яку встановлена ставка державного мита відповідно до Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями у розмірі 85,00 грн., тоді як згідно платіжних доручень № 93 від 19.03.2009 р. та № 51 від 23.02.2009 р. державне мито сплачено у розмірі 2011,24 грн. та 85,00 грн. відповідно.
Отже, сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 2011,24 грн., сплачене платіжним дорученням № 93 від 19.03.2009 р., підлягає поверненню ТОВ "НСК-Квадро".
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23.11.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Спонукати Фірму "Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd.", Changshu, Jiangsu, China (Китай) (адрес: A3, No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China; банківські реквізити: Beneficiary Bank: Changshu Rural Commercial Bank Address: No.100 Xinyan Road, Changshu, Jiangsu China Account NO.(WITH CITIBANK N.A.NEWYORK): 36206211 SWIFT CODE: CSCBCNSH Beneficiary Name: Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd. Account No.: 7041420100035977 Address: A3, No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China) виконати зобов'язання, передбачені контрактом № 1 від 27.12.2007 р., у натурі, а саме: поставити ТОВ "НСК-Квадро", (96000 Україна, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Железнодорожна, 1/1; ідентифікаційний код 35225059) товар - сталь нелеговану, оцинковану, окрашеною, в рулонах, в плівці РЕ відповідно до контракту № 1 від 27.12.2007 р. на суму 26120,00 доларів США
3. Стягнути з Фірми "Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd.", Changshu, Jiangsu, China (Китай) (адрес: A3, No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China; банківські реквізити: Beneficiary Bank: Changshu Rural Commercial Bank Address: No.100 Xinyan Road, Changshu, Jiangsu China Account NO.(WITH CITIBANK N.A.NEWYORK): 36206211 SWIFT CODE: CSCBCNSH Beneficiary Name: Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd. Account No.: 7041420100035977 Address: A3, No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China) на користь поставити ТОВ "НСК-Квадро", (96000 Україна, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Железнодорожна, 1/1; ідентифікаційний код 35225059) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Повернути з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002; Одержувач - Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу - 22090200 ; ЄДРПОУ - 34740405; Банк - ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь ТОВ "НСК-Квадро", (96000 Україна, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Железнодорожна, 1/1; ідентифікаційний код 35225059) 2011,24 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням № 93 від 19.03.2009 р.
Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.