Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
24.11.2009Справа №2-24/4327-2009
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (99008, АР Крим, м. Севастополь, пл. Воставших, 6, ідентифікаційний код 20677058)
До відповідача - Фізичної особи-підприємця Ісаєвої Наталії Володимирівни (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Проводників, 23, ідентифікаційний номер 2927005987)
За участю третьої особи Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (95000, АР Крим. м. Сімферополь, вул. Привокзальна. 1).
про стягнення 3 510,65 грн. та про зобов'язання виконати певні дії.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - Спіліоті І.І. - представник, довіреність № 5 від 09.01.2009р., посвідчення № 5 від 22.09.2008р.
Від відповідача - Самарцев Ю.Б. - представник, довіреність № б/н від 29.09.2009р., паспорт ЕС 453753 від 07.10.1997р.
Від третьої особи - Головченко Д.М. - представник, довіреність № 336 від 01.01.2009р., паспорт ЕЕ 577554 від 28.11.01р.
Обставини справи: Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Ісаєвої Наталії Володимирівни про стягнення з відповідача на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі суми основного боргу з орендної плати станом на 14.07.2009р. у розмірі 1229,39 грн. та пені за період з 12.04.2009р. до 23.07.2009р. за прострочення платежу, нараховану за порушення строку внесення орендної плати у розмірі 74,60 грн., неустойки у розмірі 2199,29 грн., а також штрафу 3% річних у розмірі 7,37 грн. - загальною сумою 3 510,65 грн., про зобов'язання Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичну особу-підприємця Ісаєву Наталію Володимирівну звільнити орендоване майно - торговий павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розміщений за адресою : м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 1, та про зобов'язання Фізичну особу-підприємця Ісаєву Наталію Володимирівну передати орендоване майно - торговий павільйон, розміщений за адресою : м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 1 за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Державному підприємству "Придніпровська залізниця" .
Позовні вимоги мотивовані наступним. Між позивачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі та відповідачем Суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем Ісаєвою Наталією Володимирівною 12.06.2008р. було укладено договір оренди нерухомого майна - павільйону загальною площею 19,3 кв.м., розміщеного за адресою : м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 1, що знаходиться на балансі ОСП «Вокзал «Сімферополь Державне підприємство "Придніпровська залізниця" . Відповідно до пункту 10.1. вказаний договір діяв з 12.06.2008р. до 12.05.2009р., у зв'язку з чим позивач вважає його таким, що припинив свою дію. Проте, позивач зазначає, що на момент припинення дії Договору оренди № 672 від 12.06.2008р. за відповідачем існує заборгованість з орендної плати у розмірі 1229,39 грн. за період з 01.03.2009р. до 12.05.2009р., яка до сьогоднішнього часу не погашена. Вважаючи порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди такими, що протирічать законодавству та порушують права Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції.
Крім того, як вказує позивач, на момент пред'явлення позову до Фізичної особи-підприємця Ісаєвої Наталії Володимирівни предмет оренди не повернуто. Так, відповідно до умов договору павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розміщений за адресою: м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 1, повинен бути переданий балансоутримувачу після припинення дії договору за актом приймання-передачі, складання якого відповідно до його пункту 2.4. покладається на відповідача.
Позивач зазначає, що ним на адресу відповідача по справі була направлена претензія (вих. № 11-03-01964 від 10.06.2009р.) з проханням сплатити заборгованість з орендної плати та пені, а також повернути ОСП «Вокзал «Сімферополь Державне підприємство "Придніпровська залізниця" павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розміщений за адресою: м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 1, шляхом підписання акту приймання-передачі, проте відповідь на претензію позивачем не отримана, сума заборгованості не плачена, предмет оренди не повернуто, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
21 вересня 2009 року від Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі надійшла заява про уточнення позовних вимог у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просить викласти пункт 1 прохальної частини позовної заяви від 28.07.2009р. вих. № 10-03-02681 у редакції «Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 2199,29 грн. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі.
Підставою для уточнення, фактичного зменшення позовних вимог позивачем стало проведення акту звірки взаємних розрахунків між сторонами, у результаті якої позивачем виявлено відсутність заборгованості відповідача з орендної плати перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01 жовтня 2009 року заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.
У судовому засіданні 24.11.2009 р. представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2199,29 грн. неустойки, зобов'язати відповідача звільнити орендоване майно - торгівельний павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Привокзальна, 1, а також зобов'язати відповідача передати орендоване майно - торгівельний павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Привокзальна, 1 по акту приймання - передачі Балансоутримувачу ДП «Придніпровська залізниця».
Оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає позивачеві право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає можливим прийняти заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду, вбачаючи для цього достатньо правових підстав.
У судовому засіданні представник відповідач проти стягнення з нього неустойки заперечував, проте письмового відзиву на позов не надав.
У судовому засіданні 01.10.2009 р. представник третьої особи надав письмові пояснення щодо заявлених позивачем вимог. У вказаних поясненнях, які долучені судом до матеріалів справи, третя особа, зокрема посилається на безпідставність вимоги позивача про стягнення неустойки та заперечує проти наявності вини в діях Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Ісаєвої Наталії Володимирівни, на що позивач посилається як на підставу своїх вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача , суд
12.06.2008 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Ісаєвою Наталією Володимирівною (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить державній власності № 672 (а.с. 4-6).
Відповідно до п. 1.1 Договору оренди, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - торгівельний павільйон площею 19,3 кв.м. (Далі - майно), розташований за адресою: м. Сімферополь, пл. Привокзальна, 1, і знаходиться на балансі ВСП Вокзал Сімферополь ДП «Придніпровська залізниця» (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 01.12.2007 р. і становить 99982,00 грн.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання акту приймання - передавання орендованого державного майна з боку сторони, яка передає майно, який підписується як Орендодавецем, так і Балансоутримувачем майна (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженню постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатом конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2008 р. 769,21 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).
Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорційного розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 Договору).
Згідно з п. 3.7 договору, після закінчення терміну дії цього Договору всі платежі, які надходять від Орендаря в державний бюджет, підлягають зарахуванню за рахунок неустойки, розрахованої у відповідності до п. 2 ст. 785 ЦК України.
У разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар, на термін виконання зобов'язання, передбаченого п. 10.9 цього Договору, сплачує орендну плату. При перевищенні терміну, встановленому п. 10.9 цього Договору Орендар сплачує неустойку у порядку, визначеному п. 10.11 цього Договору, до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно (п. 3.10 Договору).
У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 15 календарних днів повертається Орендарем Балансоутримувачу (п. 10.9 Договору).
Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акту приймання - передавання. Обов'язок щодо складання акту приймання - передавання про повернення майна покладається на Орендаря (п. 10.10 Договору).
Якщо Орендар не виконує обов'язку щодо повернення Майна, Орендодавець має права вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної за користування майном за час прострочення (п. 10.11 Договору).
Цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 12.06.2008 р. по 12.05.2009 р. включно (п. 10.1 Договору).
Згідно акту приймання - передачі орендованого майна від 12.06.2008 р., підписаного з боку сторін договору та балансоутримувачем, позивач передав, а відповідач прийняв нерухоме майно - торгівельний павільйон площею 19,3 кв.м., розташований за адресою: м. Сімферополь, пл. Привокзальна, 1 (а.с.34).
Пояснення відповідача та 3-ї особи щодо того, що вказаний договір продовжив свою дію на підставі п. 10.4 договору суд до уваги не приймає у зв'язку з наступним.
Згідно з п. 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (п. 10.4 Договору).
Претензія про повернення об'єкту оренди була надіслана відповідачеві 13.06.2009р. (а.с. 8, 30-31).
Доказів того, що на момент закінчення строку дії договору оренди був наявний дозвіл органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди, на продовження строку дії договору, відповідач не надав.
Також немає доказів того, що між сторонами був підписаний додатковий договір про продовження дії договору оренди, який має бути є невід'ємною частиною договору оренди згідно з умовами п. 10.14 договору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що зазначений договір припинив свою дію з 13.05.2009 р. у зв'язку із закінченням строку, на який він укладався.
Проте відповідач у порушення умов п. 10.9 договору орендоване майно балансоутримувачу не повернув, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача була спрямована вимога про повернення майна, проте відповіді від відповідача не надходило, майно повернуто не було.
У зв'язку з чим, позивач на підставі п.п. 3.10, 10.11 та ч. 2 ст. 785 ЦК України просить суд стягнути з відповідача суми неустойки у розмірі 2199,29 грн., нарахованої за період користування відповідачем приміщення з 13.05.2009 р. по 23.07.2009 р.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У судовому засіданні було встановлено, що відповідач за період з 13.05.2009 р. по 23.07.2009 р. не повернув отримане у оренду майно як того передбачає п. 10.9 договору від 12.06.2008 р., враховуючи приписи ст. 785 ЦК України та умов договору, суд визнає вимоги позивача щодо застосування до відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення обґрунтованими.
Розглянувши розрахунок неустойки, судом встановлено, що розрахунок проведений за період з 13.05.2009 р. по 23.07.2009 р. із застосуванням розміру орендної плати, встановленої договором із урахуванням її подальшої індексації, а також із урахуванням умов п. 3.6 договору.
Так, сума неустойки за даний період із урахуванням п. 3.6 договору становить 2471,50 грн.
Враховуючи, що у зазначений період відповідачем було сплачено 311,76 грн., які відповідно до п. 3.7 договору були зараховані на сплачу неустойки, сума неустойки становить 2159,74 грн.
Проте у подальшому позивачем на зазначену суму неустойки був нарахований індекс інфляції.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначена стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Несплата штрафних санкцій не відноситься до порушення грошового зобов'язання, оскільки самі штрафні санкції є мірою відповідальності у разі порушення зобов'язання, тому зазначене виключає можливість нарахування на вказану суму індексу інфляції.
Отже матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума неустойки у розмірі 2159,74 грн. В частині стягнення 39,55 грн. неустойки суд відмовляє у задоволенні позову.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог, які були прийняті судом до розгляду, позивач також просить суд зобов'язати відповідача звільнити орендоване майно - торгівельний павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 1, а також зобов'язати відповідача передати орендоване майно - торгівельний павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Привокзальна, 1 по акту приймання - передачі Балансоутримувачу ДП «Придніпровська залізниця».
У матеріалах справи є акт повернення орендованого державного майна від 19.11.2009р., складений до договору від 12.06.2008 р. № 672, відповідно до якого відповідач за згодою позивача передає, а балансоутримувач -ДП «Придніпровська залізниця» приймає об'єкт оренди - частину нежитлового приміщення торгівельного павільйону, загальною площею 19,3 кв.м., за адресою: м. Сімферополь, пл.. Привокзальна, 1, що перебуває на балансі відокремленого структурного підрозділу «Вокзал Сімферополь» ДП «Придніпровська залізниця».
Судом встановлено, що відповідно до зазначеного акту, відповідачем було звільнено та передано балансоутримувачу об'єкт оренди, переданий відповідачу відповідно до умов договору оренди № 672 від 12.06.2008 р.
Оскільки об'єкт оренди був звільнений та переданий відповідачем, суд вважає, що провадження у справі в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно - торгівельний павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Привокзальна, 1, зобов'язання відповідача передати орендоване майно - торгівельний павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Привокзальна, 1 по акту приймання - передачі Балансоутримувачу ДП «Придніпровська залізниця» підлягає припиненню у зв'язку із відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 27.11.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ісаєвої Наталії Володимирівни (95014, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Проводників, 23, ідентифікаційний номер 2927005987) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (99008, АР Крим, м. Севастополь, пл. Воставших, 6, ідентифікаційний код 20677058) 2159,74 грн. неустойки, 100,17 грн. державного мита та 115,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 39,55 грн. неустойки у задоволенні позову відмовити.
4. В частині зобов'язання Фізичну особу-підприємця Ісаєву Наталію Володимирівну звільнити орендоване майно - торгівельний павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 1, зобов'язання Фізичну особу-підприємця Ісаєву Наталію Володимирівну передати орендоване майно - торгівельний павільйон загальною площею 19,3 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Привокзальна, 1 по акту приймання - передачі Балансоутримувачу ДП «Придніпровська залізниця» провадження у справі припинити.
Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.