Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201
Іменем України
17.11.2009Справа №2-26/5469-2009
За позовом ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6.
До відповідача Дочірнього підприємства «Житлово-комунальна контора ВАТ «Кримбуд», м. Сімферополь, вул. Жидкова, 76.
Про стягнення 14 034, 64 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
Від позивача - Шереметьєва Л.О., ю/к, довіреність №429-Д від 09.10.2009р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Житлово-комунальна контора ВАТ «Кримбуд» на користь ВАТ «Крименерго» заборгованості, яка виникла у результаті порушення Правил користування електричною енергією у сумі 13 387, 11 грн., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 605, 17 грн., 3% річних у розмірі 82, 52 грн., а також витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що в ході перевірки було встановлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), що завдало збитків позивачу, у зв'язку із чим відповідач повинен був оплатити розрахункові документи за недообліковану електричну енергію, однак у порушення п. 6. 43 ПКЕЕ не виконав своїх зобов'язань. Також позивачем, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нарахована сума пені та 3% річних.
Розгляд справи відкладався.
Позивач у судове засідання, яке відбулося 17.11.2009р., з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач явку представника у жодне судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимог суду не виконав, відзив на позов не надав.
Враховуючи той факт, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо добросовісного виконання своїх прав та обов'язків, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Згідно договору про користування електричною енергією № 949 від 30.12.1998р., укладеного між ВАТ «Крименерго» та Дочірнього підприємства «Житлово-комунальна контора ВАТ «Кримбуд», сторони зобов'язалися керуватися вказаним договором, тарифами прейскуранта №09-01, доповненнями до нього, діючими Правилами користування електричною енергією, рішеннями Уряду та іншими директивними документами, що регламентують питання користування електроенергією.
У ході перевірки 23.05.2008р. працівниками ВАТ «Крименерго» було встановлено, що споживачем Дочірнім підприємством «Житлово-комунальна контора ВАТ «Кримбуд», що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Жидкова, 76, порушено ПКЕЕ шляхом самовільного відключення трансформаторного току, споживання по фазі «А» електроенергії, електроенергія споживалась, але не враховувалась та не оплачувалась. Також встановлено, що зірвано пломбу енергонадзору з дверці ввідного пристрою.
Працівниками ВАТ «Крименерго», у відповідності до ПКЕЕ, було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за №103876.
Відповідно до протоколу №3669, 12.06.2009р. відбувся розгляд акту №103876 комісією по розгляду актів про порушення ПКЕЕ. Згідно розрахунку об'єму та вартості недооблікованої електричної енергії, комісією зроблено висновок, що до оплати по акту №103876 підлягає сума у розмірі 13378, 11 грн.
Ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» визначає, що правопорушеннями в електроенергетиці зокрема є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
15.06.2009р. відповідачу було надіслано рахунок на сплату по акту №103876 за розрахунковий період з 14.05.2009р. по 14.06.2009р., про отримання зазначеного рахунку свідчить підпис представника споживача.
Відповідно до п. 6. 43 ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Однак на дату розгляду справи доказів оплати виставленого рахунку суду не надавалось.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у результаті порушення ПКЕЕ у сумі 13 387, 11 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 605, 17 грн., суд має зазначити, що відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Виходячи з наведеної норми цивільного законодавства Неустойка в цивільному праві виконує дві основні функції. Вона є способом забезпечення виконання зобов'язання (ст. 549 ЦК) та наслідком його порушення. До моменту порушення зобов'язання неустойка виконує функцію забезпечення, тобто стимулює боржника до належного виконання. Якщо зобов'язання боржником порушене, стягнення неустойки є наслідком такого порушення. Тобто кредитор набуває право вимагати сплати неустойки.
Відповідно до ст. 551 вказаного кодексу предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Для того, щоб неустойка вважалася законною та застосовувалася незалежно від домовленості про неї сторін договору, необхідно, щоб законом або іншим актом цивільного законодавства було визначено її конкретний розмір, а також підстави стягнення (вид порушення, за яке неустойка встановлюється). Тому не можна вважати визначенням законної неустойки положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р., яким визначено граничний розмір саме договірної неустойки.
Оскільки укладеним між сторонами по справі договором не встановлено такий вид відповідальності як неустойка (пеня), а також те, що неустойка не встановлена спеціальним законом який застосовується до даних правовідносин тобто Закон України «Про електроенергетику», суд не може прийняти посилання позивача в обґрунтування вимог про стягнення нарахованої суми пені лише на Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а відтак не має підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення суми пені у розмірі 605,17 грн.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 82, 52 грн. та індекс інфляції.
Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виконання цивільних обов'язків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором щодо виконання правил користування електричною енергією, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 82, 52 грн. підлягають задоволенню.
Щодо індексу інфляції слід зазначити, що у відповідності до розрахунків позивача розмір інфляційних втрат з липня по серпень 2009 року становить - 40, 16 грн., у зв'язку із чим вказана сума підлягає вичету з суми боргу.
Таким чином загальна сума яка підлягає стягненню з відповідача за порушення правил користування електричною енергією становить 13429,47грн. (13387,11+82,52-40,16).
Судові витрати підлягають покладенню на сторін пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово-комунальна контора ВАТ «Кримбуд» (м. Сімферополь, вул. Жидкова, 76, ЗКПО 01275650, р/р 26001301322628 в Кримське ЦВ «Промінвестбанк» м. Сімферополь) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 2603230051142, МФО 324805, код ЄДРПОУ 001314400, ЗКПО 00131400, у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк») грошові кошти за порушення правил користування електричною енергією у сумі 13429,47 грн.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово-комунальна контора ВАТ «Кримбуд» (м. Сімферополь, вул. Жидкова, 76, ЗКПО 01275650, р/р 26001301322628 в Кримське ЦВ «Промінвестбанк» м. Сімферополь) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, р/р 2603230051142, МФО 324805, код ЄДРПОУ 001314400, ЗКПО 00131400, у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк») витрати по сплаті державного мита у сумі 134,30 грн. та 225,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення пені у розмірі 605,17 грн., в позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.