Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
26.11.2009Справа №2-24/213-2006
За позовом Малого підприємства «Агротехналадка»( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 1-й Конної Армії, 13 а, кв. 56)
До відповідача Державної податкової інспекції в м. Сімферополь ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9)
Про визнання недійсним рішення.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Зайцев О.В. - представник, довіреність № б/н від 04.11.2009р. паспорт СМ № 1765750 від 01.09.2006р.
Від відповідача -не з'явився.
Обставини справи: Мале підприємство «Агротехналадка» звернулось з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополь про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001502602/0 від 11.08.2003р.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29 січня 2004 року провадження по справі було зупинено до розгляду справи №2-7/2522-2004.
16.08.2005р. справа № 2-24/213-2006 передана судді Колосовій Г.Г. за резолюцією першого заступника голови Господарського суду АР Крим Ковтун Л.О.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 09 листопада 2009 року справа № 2-24/213-2006 була прийнята до провадження суддею Господарського суду АР Крим Колосовою Г.Г. зазначеною ухвалою поновлено провадження по справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом представників сторін.
Відповідач явку представника до судового засідання не забезпечив.
У судовому засіданні брав участь представник позивача, який заявлені ним позовні вимоги підтримав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження по справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України, виходячи з наступного.
Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001502602/0 від 11.08.2003р. на підставі статтей 1,4,12,64 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизації державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Згідно з пунктом 6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005 р., що набрав чинність 01.11.2005 р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у перший та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З 23 червня 2009 року розпочав діяльність Окружний адміністративний суд АР Крим.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дано Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів України поширюється на:
1) спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Пунктом 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення поняття суб'єкта владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про державну податкову службу України” до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Стаття 4 Закону України „Про державну податкову службу України” встановлює, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.
Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Господарський суд АР Крим зазначає, що необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Аналогічна позиція закріплена зокрема у Рекомендації Вищого господарського суду "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 04-5/120 від 27.06.2007р.
Таким чином, відповідач по справі є суб'єктом владних повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що даний спір за предметною ознакою та за суб'єктним складом не підвідомчий господарському суду, а є справою суду адміністративної юрисдикції, а тому провадження у справі підлягає припиненню.
Господарський суд АР Крим вважає необхідним зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 1статті 8 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в господарському суді
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд -
1. Провадження у справі припинити.
2. Повернути Малому підприємству «Агротехналадка» ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 1-й Конної Армії, 13 а, кв. 56, р/р 2600731746001 в КРФ АКБ Укрсоцбанк, м. Сімферополь, МФО 324010, ОКПО 16514830) з Державного бюджету м. Сімферополя рахунок 31115095700002, банк одержувач ДУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 05480523, код в ЄДРПО України 34740405) 85,00 грн. державного мита.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.