Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
12.11.2009 Справа №2-22/3958-2009
За позовом - Малоріченської сільської ради, м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Комсомольська, 8
до відповідача - ТОВ «Лікувально - оздоровчий комплекс «Московський», м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Паркова, 24
про розірвання договору оренди
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - Якубов І.С., представник, дов від 14.05.2009 року
від відповідача - Мананкова В.В., представник, дов від 25.08.2009 року; Мисюров О.Л., генеральний директор
Обставини справи:
Позивач - Малоріченська сільська рада звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Лікувально - оздоровчий комплекс «Московський», просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.01.2002 р., укладений між Малоріченською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський».
Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача істотних умов укладеного між сторонами спірного договору оренди.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те. що земельна ділянка, площею 0,12 га, яка на думку позивача, є самовільно зайнятою відповідачем, не входить до предмету спірного договору, на підставі чого заявлені позовні вимоги, на думку відповідача, є необґрунтованими.
27.08.2009 року позивач надав суду пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримує заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
24.09.2009 року до Господарського суду АР Крим надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили рішенням по адміністративній справі № 2-а-2376/09.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.09.2009 року розгляд справи відкладено та зазначено, що клопотання відповідача про зупинення провадження по справі буде розглянуто судом у наступному судовому засіданні, тобто 12.11.2009 року о 15 годині 15 хвилин.
Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
12.11.2009 року в судовому засіданні відповідач надав суду заяви, як за підписом уповноваженого представника, так й за підписом генерального директора ТОВ «Лікувально - оздоровчий комплекс «Московський» Мисюрова О.Л., відповідно до яких відповідач повідомив суду про те. що згоден з позовними вимогами та не заперечує проти розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.01.2002 р.
Вказані заяви відповідача прийняті судом до розгляду, у зв'язку з чим суд вважає недоцільним клопотання відповідача від 24.09.2009 року про зупинення провадження по даній справі.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України, по договору найма (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку в передбачений договором строк в володіння та користування за плату.
Тотожні положення зафіксовані у статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 02.10.2003 р. № 121 1-ІУ відповідно до якої договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Так, на підставі рішення 18-ої сесії 23-го скликання Малоріченської сільської ради від 30.08.2001 р. 16.01.2002 р. між Малоріченською сільською радою в особі секретаря виконавчого комітету Малоріченської сільської ради Матвиєнко Галини Іванівни діючої на підставі довіреності № 1 від 29.01.2001 р. з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» в особі виконавчого директора товариства, Мишина Олександра Михайловича, діючого на підставі статуту та протоколу № 1 затвердженого загальними зборами засновників від 15.02.1999 р. було укладеного договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 1 цього договору орендодавець передає орендарю в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0.0723 га, яка знаходиться за адресою: м. Алушта, с. Малоріченське, з правої сторони від причалу.
Пункт 2.2 цього договору встановлює, що договір укладений строком на десять років.
Крім цього ТОВ «ЛОК «Московський» було придбано у власність земельну ділянку площею 1,5700 га, на якій розташований пансіонат ТОВ «ЛОК «Московський».
Враховуючи придбання у власність земельної ділянки площею 1,5700 га ГОВ «ЛОК «Московський» листом № 101 від 16.08.2007 р. звернувся до Малоріченської сільської ради з пропозицією щодо зміни умов договору прилеглої до пансіонату земельної ділянки площею 0,0723 га в частині збільшення строку оренди на максимально можливий термін до-49 років.
Розглянувши лист ТОВ «ЛОК «Московський» Малоріченською сільською радою було прийнято рішення № 17/172 від 17.08.2007 р., яким ТОВ «ЛОК «Московський» було відмовлено в зміні умов оренди земельної ділянки площею 0,0723 га, розташованої в с. Малоріченське, з правої сторони від причалу.
Не погодившись з рішенням Малоріченської сільської ради ТОВ «ЛОК «Московський» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Малоріченської сільської ради про визнання недійсним рішення № 17/172 від 17.08.2007 р. та спонукання до виконання певних дій.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 11.10.2007 р. по справі № 2-7/12593-2007 за позовом ТОВ «ЛОК «Московський» до Малоріченської сільської ради позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
На даний час договір оренди землі є дійсним.
Слід зазначити, що 16.06.2009 р. Малоріченською сільською радою була проведена перевірка виконання орендарем умов договору оренди земельної ділянки від 16.01.2002 р., укладеного між Малоріченською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський».
За результатами перевірки Малоріченською сільською радою встановлено, що межі земельної ділянки переданої в оренду збільшилися за рахунок установки залізного паркану з правої сторони від причалу. Фактична площа земельної ділянки, яку займає ТОВ «ЛОК «Московський» встановлює 0,1923 га з яких 0, 12 га є самовільно зайнятою.
За результатами перевірки встановлено, що вільного проходу мимо орендованої земельної ділянки біля моря на громадський пляж перешкоджає металевий паркан встановлений з обох сторін від земельної ділянки.
Зазначені факти підтверджуються актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства проведеної інспектором державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель АР Крим від 30.06.2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін при істотному порушенні договору іншою стороною та в інших випадках, передбачених договором чи законом.
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» від 02.10.2003 р. № 1211-IV на вимогу однієї із сторін договору оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 02.10.2003 р. № 121 1 -IV істотними умовами договору оренди землі є зокрема об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) та існуючи обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.
Відповідно до п. 1 договору оренди земельної ділянки від 16.01.2002 р., укладеного між Малоріченською сільською радою та ТОВ ЛОК «Московський» орендодавець передає орендарю в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею - 0,0723 га, яка знаходиться в с. Малоріченське, з правої сторони від причалу.
Відповідно до акту перевірки виконання орендарем умов договору оренди земельної ділянки від 16.06.2009 р. фактична площа земельної ділянки, яку займає ТОВ «ЛОК «Московський» встановлює 0,1923 га замість 0,0723 га.
09.07.2009 р. позивачем була отримана відповідь, що Державною інспекцією по контролю за використанням та охороною земель була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства.
Було встановлено, що ТОВ «ЛОК «Московський» самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0,12 га. Також земельна ділянка огороджена металевим парканом на території природо-заповідного фонду здійснюється будівництво кам'яної споруди площею 0,0020 га.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, ідо не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Господарського процесуальної о кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Під порушеним правом, в його об'єктивному аспекті розуміється порушення правових норм гарантованих законом, які регулюють спірні правовідносини, суб'єктивний зміст порушеного права знаходить свій прояв в порушенні правових норм, які дають певні правові можливості позивачеві.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційною тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) справа № 1-10/2004 від 01.12.2004 р., під поняттям "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволені їм індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом припинення господарських правовідносин.
Сукупний аналіз зазначених фактів підтверджує, що відповідач не виконує умови договору оренди земельної ділянки від 16.01.2002 р., тим самим порушуючи права та законні інтереси Малоріченської сільської ради, яка виступає від імені та в інтересам територіальної громади с. Малоріченське.
За такими обставинами, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18 листопада 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.01.2002 р., укладений між Малоріченською сільською радою (м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Комсомольська, 8, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 04367393) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» (м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Паркова, 24, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 30121990).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» (м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Паркова, 24, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 30121990) на користь Малоріченської сільської ради (м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Комсомольська, 8, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 04367393) 85,00 грн. державного мита.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-оздоровчий комплекс «Московський» (м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Паркова, 24, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 30121990) на користь Малоріченської сільської ради (м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Комсомольська, 8, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 04367393) 315,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.