Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
17.11.2009Справа №2-15/3464-2009
За позовом Ленінського районного споживчого товариства (98200, АР Крим, смт. Леніне, вул. Енгельса, 9б , ідентифікаційний код 01757580)
До відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Решетнікової Любові Володимирівни (98313, АР Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 17а, кв.34, ідентифікаційний код 2101713642)
Про стягнення 3007,79 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Ленінське районне споживче товариство звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Решетнікової Любові Володимирівни, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 3007,79 грн., в тому числі 1600,31 грн. основного боргу, 139,09 грн. пені, 1268,39 грн. неустойки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2008 р. між сторонами був укладений договір оренди частки нежитлового приміщення. Однак відповідач у порушення умов укладеного договору, орендну плату сплачував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості.
У судовому засіданні представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 5532,95 грн., в тому числі 1600,31 грн. основного боргу, 139,09 грн. пені, 3793,55 грн. неустойки.
Судом вказана заява була прийнята до розгляду.
У судовому засіданні 28.09.2009 р. до господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, відповідно якої просить суд стягнути з відповідача 8742,92 грн., в тому числі 4652,60 грн. заборгованості по комунальним платежам (електроенергію), 3956,99 грн. неустойки за несвоєчасне повернення з оренди об'єкта оренди, 133,33 грн. неустойки за несвоєчасне повернення з оренди майна (обладнання).
Судом вказана заява прийнята до розгляду.
У судовому засіданні 10.11.2009 р. представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 4652,60 грн. заборгованості по комунальним платежам (електроенергія), 629,23 грн. заборгованості по оренді нежитлового приміщення та обладнання. В частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 4090,32 грн. позивач просить суд прийняти відмову від позову.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог та подальший розгляду справи здійснювати з урахування змінених позовних вимог.
Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи був продовжений у відповідності до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, а отже вбачається можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
01 вересня 2008 р. між Ленінським районним споживчим товариством (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Решетніковою Любов'ю Володимирівною (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 67/08.
Відповідно до умов укладеного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування за плату частку нежитлового приміщення магазину № 119, розташованого в с. Приозерне, Ленінського району, АР Крим, площа забудови 105,15 кв. м. (пункт 1 Догвору)
Пунктом 2.1. Договору визначено, що об'єкт оренди ринковою вартістю 20000,00 грн. передається Орендарю та приймається та приймається у стані, що відповідає умовам договору, за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору.
Актом приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду від 01.09.2008 р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди - частку нежитлового приміщення магазину № 119 в с. Приозерне, Ленінського району, АР Крим, площею забудови 105,15 кв. м.,
Крім того, згідно вказаного акту Орендодавець надає Орендарю право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди, та земельну ділянку, яка прилягає до нього.
Укладений сторонами договір оренди нежитлового приміщення діє з 01.09.2008 р. по 31.08.2009 р. (пункт 5.1. договору).
Згідно з пунктом 4.1. Договору орендна плата за договором є договірною та встановлюється в сумі 500,00 грн. на місяць, у тому числі ПДВ та витрати за землекористування, та може змінюватися Орендодавцем самостійно у разі змінення попиту на об'єкт оренди, амортизаційний відрахувань, законодавства про оподаткування та/або власності.
Орендна плата щоквартально перераховується Орендодавцем на індекс інфляції за даними Держкомстату України а різниця додатково сплачується в наступному платежі.
Відповідно до пункту 4.2 Договору окрім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю вартість щомісячно понесених останнім комунальних та інших витрат у зв'язку з їх споживанням (отриманням), згідно рахунка Орендодавця.
Орендна плата за поточний місяць Орендарем перераховується не пізніше 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця або до каси Ленінського районного споживчого товариства (пункт 4.4. договору). Комунальні та інші витрати Орендар сплачує щомісячно на підставі рахунків Орендодавця не пізніше 3-х робочих днів з моменту направлення рахунку за вказаною в договорі адресою або його передачі нарочним.
Крім того, 01.09.2008 р. між тими ж сторонами був укладений Договір оренди обладнання № 68/8. (а.с. 12-13), згідно якого позивач передає, а Орендар приймає в тимчасове користування за плату обладнання.
Пунктом 5.1 Договору орендна плата за договором є договірною та встановлюється в сумі 100,00 грн. на місяць.
По акту приймання-передачі обладнання в оренду від 01.09.2008 р. позивачем було передано відповідачу відповідне обладнання (а.с. 15)
Проте в порушення умов договорів відповідачем не здійснювалася оплата по рахунках позивача, в результаті чого за ним утворилася заборгованість, що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Матеріали справи свідчать, що 22.09.2009 р. позивачем був складений акт про приймання об'єкта оренди з оренди в односторонньому порядку.
За розрахунком позивача сума заборгованості станом на 24.09.2009 р. складає 4652,60 грн. за комунальні послуги (електроенергія), 629,23 грн. по орендній платі за нежитлове приміщення та обладнання, а всього 5281,83 грн..
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідач, в порушення норм чинного законодавства не представив суду доказів виконання свого зобов'язання оплати товару .
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 67/08 від 01.09.2008 р. та договором оренди обладнання № 68/08 від 01.09.2008 р.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 5281,83 грн. заборгованості, з яких 4652,60 грн. заборгованості за комунальні платежі, 629,23 грн. по за користування об'єктами оренди, через що вимоги позивача про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Решетнікової Любові Володимирівни заборгованості у розмірі 5281,83 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Відповідачем такого роду фактів суду не представлено.
Заявою від 10.11.2009 р. позивач в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 4090,32 грн. просить суд прийняти відмову від позову.
Розглянувши матеріали справи, заяву позивача, суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити.
Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник Ленінського районного споживчого товариства Брякова Т.А. дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, а отже заява Ленінського районного споживчого товариства підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 4090,32 грн. пені підлягає припиненню.
Державне мито витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Решетнікової Любові Володимирівни (98313, АР Крим, м. Керч, вул. Орджонікідзе, буд. 17а, кв.34, ідентифікаційний код 2101713642) на користь Ленінського районного споживчого товариства (98200, АР Крим, смт. Леніне, вул. Енгельса, 9б , ідентифікаційний код 01757580) 5281,83 грн. заборгованості, 61,62 грн. державного мита, 71,29 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 4090,32 грн. пені провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою в цій частині від позову.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.