Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
Іменем України
16.11.2009Справа №2-27/5024-2009
За позовом - Салгірського міжрайонного управління водного господарства, м. Сімферополь, вул.. Плотинна, 4
До відповідача - ВАТ "Широке", с. Широке Сімферопольського району, вул.. Октябрська, 3
Про стягнення 61402,61 грн.
Суддя Н.В.Воронцова
При секретарі Мірошниченко Н.О
.
представники:
Від позивача - Діордій О.А. - представник, дов. № 397/01-07 від 08.09.2009р.
Від відповідача - Мокін, дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за подану воду та електроенергію в розмірі - 68491,00 грн., також просить стягнути судові витрати.
12.11.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.11.2009 р. Після перерви судове засідання продовжено, представники сторін ті самі.
Позивач заявою від 16.11.2009 р., в порядку ст. 22 ГПК України, уточнив позовні вимоги у бік зменшення та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 61402,61 грн. Вказане обґрунтовує тим, що відповідач частково сплатив заборгованість, що підтверджується актом звірки від 13.11.2009 р.
Суд прийняв до уваги уточнення позивача.
Відповідач відзив на позов не надав. Однак позовні вимоги в судовому засіданні визнав та вказав, що заборгованість виникла в зв'язку з важким фінансовим станом, в якому на даний час опинилося підприємство.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
26.02.2009 р. між позивачем ( Виконавець ) і відповідачем ( Замовник ) було укладено договір №94/09 про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору даний договір передбачає умови та порядок подачі води для поливу сільськогосподарських культур, а також розрахунків за послуги по її подачі.
Відповідно до глави 3 вказаного договору облік електроенергії здійснюється лічильниками, які встановлені у точці водовиділу.
Виконавець щомісячно готує і спільно з представником Замовника підписує двосторонні акти звірки обсяги використаної електроенергії в точці водовиділу.
Відповідно до глави 4 вказаного договору оплата вартості послуг з подачі води на полив зрошуваних земель здійснюється договірною ціною вартості послуг з подачі 1 куб. м. води за фактично подані обсяги.
Замовник щомісяця, до 10 - ого числа поточного місяця, здійснює попередню оплату вартості послуг з подачі замовлених обсягів води.
Підставами для платежів за фактично надані обсяги води на полив зрошуваних земель є:
- рахунок виконавця, складений згідно договірної ціни на підставі двостороннього акту подачі - приймання обсягів води та звірки розрахунків за послуги з її подачі;
- двосторонній акт звірки обсягів використаної електроенергії по точці водовиділу.
Також 10.07.222009 р. між позивачем ( Постачальник ) і відповідачем ( Водокористувач ) було укладено договір №133/09 на надання послуг по подачі води до точок водовиділу.
Відповідно до п. 1 вказаного договору Водокористувач бере на себе забовязання оплатти послуги по подачі води на полив, з моменту припинення фінансування державним бюджетом України роботи насосних станцій, що подають воду до точок водовиділу.
Відповідно до п. 2 вказаного договору при зміні НКРЕ України, вартість електроенергії, що покупається на забезпечення роботи насосних станцій, що подають воду до точок водовиділу Водокористувача, ціна послуг по подачі води до точок водовиділу, підлягає коригуванню, що підвищується на суму подорощення електроенергії.
Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що на момент звернення до суду з позовом за відповідачем числилася заборгованість по отриманій воді та за електроенергію у розмірі 68491,00 грн., а саме за виставленими рахунками №№303 від 27.07.2009 р., №310 від 27.07.2009 р., 335 від 27.07.2009 р., 374 від 25.08.2009 р., 379 від 25.08.2009 р., 383 від 26.08.2009 р., 387 від 28.08.2009 р.
В процесі розгляду справи, відповідач частково сплатив заборгованість до 61402,61 грн., що підтверджується представленим сторонами актом звірки від 13.11.2099 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками.
Відповідач доказів сплати заборгованості у розмірі 61402,61 грн. суду на момент розгляду справи не представив.
Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням останніх уточнень.
У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Широке", с. Широке Сімферопольського району, вул.. Октябрська, 3, ( р/р 26006304511897 в ГОБІБ «Ілічьовське», м. Маріуполь, ЗКПО 00850052 ) на користь Салгірського міжрайонного управління водного господарства, м. Сімферополь, вул.. Плотинна, 4, ( р/р 35223001000189 в УДК в АР Крим, м Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 01034030 ) заборгованість по основному боргу у розмірі 61402,61 грн., 614,03 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Салгірського міжрайонного управління водного господарства, м. Сімферополь, вул.. Плотинна, 4, ( р/р 35223001000189 в УДК в АР Крим, м Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 01034030 ) державне мито у розмірі 70,88 грн., зайво сплачене на підставі платіжнього доручення №988 від 08.09.2009 р.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.