Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
Іменем України
19.11.2009Справа №2-21/5383-2009
за позовом Приватного підприємства «Скайд», м. Ялта, пров. Лукомського, 4;
до відповідача Ялтинської міської лікарні, м. Ялта, смт. Лівадія, Севастопольське шосе, 2;
про стягнення 25 113,84 грн.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивача не з'явився
Відповідач Філоненко М.О., ю/к, д/п № 01-16/408 від 25.03.2009 р.
Сутність спору: Позивач - Приватне підприємство «Скайд», м. Ялта, звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Ялтинської міської лікарні, м. Ялта, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 25 600,98 грн., а саме: індекс інфляції у сумі 15 243,61 грн., пеню у сумі 7 273,67 грн., 3 % річних у сумі 2 596, 56 грн., оплату державного мита у сумі 251,14 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у засідання суду з'явився, відзив на позов не надав, надав контррозрахунок до позовних вимог.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у позивача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.
У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника відповідача, суд, -
Рішенням Господарського суду АР Крим від 18 червня 2009 р. у справі № 2-23/1245-2009 за позовом Приватного підприємства «Скайд», м. Ялта, до Ялтинської міської лікарні, м. Ялта, про стягнення 35251,05 грн. заборгованості за договорами поставки № 62 від 05.03.2007 р., № 113 від 08.06.2007 р., № 114 від 14.06.2007 р. позовні вимоги ПП «Скайд» були задоволені у повному обсязі. З Ялтинської міської лікарні на користь Приватного підприємства «Скайд» було стягнуто 34814,07 грн. заборгованості, 348,14 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2009 р. у справі № 2-23/1245-2009 рішення Господарського суду АР Крим від 18 червня 2009 р. було залишено без змін.
Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Проте, на час подачі позову до суду вказана сума заборгованості відповідачем сплачена не була, що і стало приводом для нарахування на вказану суму інфляційних втрат та процентів за користування грошовими коштами, та для звернення з позовом до суду.
Позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 15 243,61 грн., пеню у сумі 7 273,67 грн., 3 % річних у сумі 2 596, 56 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, застосування положень ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачає наявність вини боржника, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Позивачем нараховано суму індексу інфляції та три відсотки річних за період 14.06.2007 р. по 31.08.2009 р.
Проте, позивачем не надано доказів з якого саме періоду виникла заборгованість відповідача позивачу.
Як витікає з контррозрахунку суми позову відповідачем - датою отримання товарів, по яких відповідачем заборгована сплата, є 14.06.2007 р.
Рішенням Господарського суду АР Крим по справі № 2-23/1245-2009 встановлено, що п. 2.2. договорів, по яким відповідач мав заборгованість позивачу, розрахунки здійснюються протягом 30 календарних днів по факту поставки.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд приймає до уваги контррозрахунок відповідача щодо суми нарахування 3 % річних та індексу інфляції з 13.07.2007 р. та вважає обґрунтованою суму 3 % річних у розмірі 246,95 грн., та індексу інфляції у розмірі 14202,99 грн. за період з 13.07.2009 р. по 31.08.2009 р., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 7273,67 грн.
Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно з вимогами статті 547 Цивільного кодексу України, - правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Позивач не надав документів на підтвердження укладення правочину щодо встановлення пені, не зазначив у позовній заяві підстави нарахування пені.
Невиконання рішення суду не може бути підставою для нарахування пені.
Таким чином, суд не може задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача пені на підставах, зазначених у позовній заяві.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 23 листопада 2009 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 546, 547, 625 Цивільного кодексу України, ст.. ст.. 75, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Ялтинської міської лікарні, м. Ялта (98600, АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, Севастопольське шосе, 2; р/р 35415001001446 в Управлінні Державного казначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20672090, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного підприємства «Скайд», м. Ялта (98600, АР Крим, м. Ялта, пров. Лукомського, 4; р/р 26002515416891 у Ялтинському відділенні № 515 КРФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324010, ЗКПО 23438101, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 14202,99 грн. індексу інфляції, 2462,95 грн. 3 % річних, 166,60 грн. державного мита та 155,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У частині вимог про стягнення 1040,62 грн. індексу інфляції, 133,61 грн. 3 % річних, 7263,67 грн. пені - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.