Справа № 2-766/2009р.
17.06.2009 року Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Чорненко Л. І.,
при секретарі Тарасовій О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ справу за позовом
прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 та неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра”, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування додаткових угод до кредитного договору № 813 від 22.11.2005 року
Позивач звернувся з позовною заявою до суду і його представник суду пояснив наступне: 23.11.2005 року між КС “Довіра” і ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 813, відповідно до якого КС “Довіра” надає відповідачу 42 000 грн. З метою забезпечення виконання умов договору між КС “Довіра” та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом якого була квартира № 52 в буд.. № 30 по вул. Бочарова в м. Вільнянськ. Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 При укладенні вказаних договорів ОСОБА_1 давала свою згоду.
Пізніше, 20.04.2006 року за заявою ОСОБА_4, між КС “Довіра” та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 813 від 23.11.2005 року, якою внесено зміни до договору в частині суми кредиту, яку збільшено до 63 000 грн.
07.02.2007 року знову за заявою ОСОБА_4 між КС “Довіра” та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 813 від 23.11.2005 року, якою внесено зміни до договору в частині суми кредиту, яку збільшено до 95 000 грн.
У зв”язку з невиконанням боржником умов договору, 16.08.2008 року КС “Довіра” до приватного нотаріуса Вільнянського нотаріального округу ОСОБА_6 було подано заяву про звернення стягнення на належне боржникові нерухоме майно, а саме: 3-х кімнатну квартиру загальною площею 64,47 кв. м., що розташована за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 30/52 та стягнути заборговану суму в розмірі 104 740 грн.
04.10.2007 року до відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області було пред”явлено виконавчий напис нотаріуса і 11.10.2007 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження .
08.11.2007 року під час проведення виконавчих дій актом опису та арешту майна було накладено арешт на 3-х кімнатну квартиру та заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню нерухомості.
Відповідно до висновку експерта, дану квартиру було оцінено на суму 135 000 грн. без ПДВ.
14.03.2008 року відділом ДВС Вільнянського РУЮ Запорізької області та ТОВ “Мультисервіс” було укладено договір № 8090018 про надання послуг по організації та проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна - квартири, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 30/52.
24.04.2008 року Запорізькою філією ТОВ “Мультисервіс” були проведені прилюдні торги по реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_4, а саме: 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 30/52.
Відповідно до протоколу прилюдних торгів від 24.04.2008 року, переможцем торгів визнано ОСОБА_5, яка придбала дану квартиру на суму 135 600 грн.
08.07.2008 року державним нотаріусом на підставі акта про проведення прилюдних торгів видано свідоцтво ОСОБА_5 на право власності на 3-х кімнатну квартиру, що розташована за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 30/52.
Прокурор Вільнянського району вважає, що КС “Довіра” при укладенні додаткових угод допустила ряд порушень Сімейного Кодексу України, оскільки квартира, яка була предметом іпотеки, належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1, яка придбана за час їх спільного шлюбу. В ході перевірки було встановлено, що додаткові угоди до договору кредиту, укладені ОСОБА_4 з КС “Довіра” 20.04.2006 року та 07.02.2007 року на суму 95 000 грн., були укладені без згоди на те його дружиною ОСОБА_1
Просить суд визнати недійсними додаткові угоди від 20.04.2006 року та 07.02.2007 року, укладені між КС “Довіра” та ОСОБА_4
ОСОБА_1 суду пояснила, що дійсно у них з чоловіком ОСОБА_4 була квартира, яку вони оформили в іпотеку, коли брати кредит в сумі 42 000 грн. Вона дійсно писала заяву нотаріусу про свою згоду, щоб чоловік взяв кредит на суму 42 000 грн. Але за додаткові угоди, укладені її чоловіком на 95 000 грн. їй нічого не відомо і КС “Довіра”, укладаючи ці договори, її дозволу не питала. Просить суд позов задовольнити. Сам чоловік їй про додаткові угоди нічого не сказав.
Відповідач по справі - КС “Довіра” з позовом не згодна і її представник суду пояснив, що 22.11.2005 року ОСОБА_4, як член кредитної спілки, до якої він вступив 21.09.2004 року, звернувся в кредитний комітет кредитної спілки з проханням одержання кредиту.
23.11.2005 року ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 42 000 грн., укладеного між Запорізькою кредитною спілкою “Довіра” та ним.
Для забезпечення виконання умов договору ОСОБА_4 було передано під заставу квартиру, яка складається із трьох жилих кімнат, загальною площею 64,47 кв. м., дане нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
23.11.2005 року між ЗОКС “Довіра” та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом даного договору являється 3-х кімнатна квартира загальною площею 64,47 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, зазначений договір цього ж числа був посвідчений приватним нотаріусом Вільнянського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6
Пізніше, 20.04.2006 року, за заявою ОСОБА_4 розмір кредиту було збільшено на 21 000 грн. (до 63 000 грн.), даний факт підтверджується додатковою угодою від 20.04.2006 року та видатковим касовим ордером № 443.
07.02.2007 року знову за заявою ОСОБА_4 збільшено кредит ще на
32 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 119 та додатковою угодою до кредитного договору від 07.02.2007 року.
Загальна сума кредиту, яка була видана ОСОБА_4, становить 95 000 грн.
Твердження прокуратури про те, що ОСОБА_1 не надавала згоди на укладення додаткових угод, спростовується заявою, яку 23.11.2005 року ОСОБА_1 особисто подала приватному нотаріусу Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6, де вказала: “Я, гр.. ОСОБА_1 даю згоду моєму чоловікові ОСОБА_4 на одержання кредиту в Запорізькій обласній кредитній спілці “Довіра” міста Запоріжжя в розмірі 42 000 грн. і надання в іпотеку придбаного нами в спільному шлюбі наступного майна: 3-х кімнатної квартири під номером 52, що знаходиться в житловому будинку під номером 30, розташованому по вулиці Бочарова що у місті Вільнянськ Запорізької області - на умовах, мені відомих. При цьому заявляю, що такий право чин відповідає інтересам нашої сім”ї, та погоджуюся з тим, що умови договору іпотеки нерухомого майна (у тому числі і сума кредиту) визначалися моїм чоловіком самостійно”, так що твердження прокурора Вільнянського району щодо порушення ст..ст.. 60, 70 Сімейного Кодексу України та ст.ст.. 321, 328 ЦК України є неправдивими і не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 сама дала згоду на заставу майна, що являється їх спільною сумісною власністю.
На момент укладення Договору іпотеки, 23.11.2005 року права та інтереси інших членів сім”ї не були порушені, оскільки на той момент ніхто в цій квартині не проживав і не був прописаний.
Згідно п.п. 1.1 Укладений Договір Іпотеки забезпечує вимогу іпотекодержателя (ЗОКС “Довіра”), що випливає з кредитного договору № 813 від 22.11.2005 року (а також всіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору).
В порушення п. 1.2 кредитного договору та п. 1.1 Договору Іпотеки ОСОБА_4 відмовився виконувати умови договору.
На момент подачі заяви до нотаріуса (15.08.2007 року) ОСОБА_4 відмовився виконувати взяті на себе зобов”язання. З квітня 2007 року по 15.08.2007 року ОСОБА_4 не сплатив жодної копійки на погашення заборгованості до кредитної спілки.
За вищезазначених обставин Запорізька обласна кредитна спілка “Довіра” була вимушена у відповідності до умов кредитного договору п. 3.2.3, ст.. 3 Закону України “Про іпотеку”, п. 3.1.4, п. 4.1.5 п. 6 Договору Іпотеки, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації і задовольнити в повному обсязі своє вимоги, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів та неустойки завданих порушенням зобов”язання.
04.10.2007 року до відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області було пред”явлено виконавчий напис нотаріуса і у відповідності з Законом України “Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій державним виконавцем були проведені всі необхідні дії по оцінці та реалізації нерухомого майна, які в подальшому проводилися спеціалізованою торгівельною організацією “Мультисервіс”.
24.04.2008 року Запорізькою філією ТОВ “Мультисервіс” були проведені прилюдні торги по реалізації предмета іпотеки (іпотекодержателя Вільнянської філії ЗОКС “Довіра”) нерухомого майна боржника ОСОБА_4, а саме: 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 30/52.
На прилюдних торгах ОСОБА_5 була визнана переможцем торгів, даний факт підтверджується протоколом № 8090018 від 24.04.2008 року.
15.12.2008 року на рахунок торгівельної організації ОСОБА_5 сплачено грошові кошти за придбану квартиру в повному обсязі. Крім того, представник КС “Довіра” та її директор по Вільнянській філії приходили в дитячий садок, де працює ОСОБА_1, доводили до її відома, що її чоловік збільшив суму кредиту і потрібно цей кредит сплачувати, а він не платить і що в цьому разі КС “Довіра” вимушена буде звернути стягнення на квартиру.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що вона нічого не знала про додаткові угоди, не відповідає дійсності. І по цим питанням ОСОБА_1 про порушення її прав при укладанні додаткових угод до КС “Довіра” не зверталась.
Відповідач ОСОБА_4 з позовом згоден і пояснив, що дійсно зі згоди дружини ОСОБА_1 взяв кредити в сумі 42 000 грн., в КС “Довіра” і за її згоди вони заставили в іпотеку в рахунок забезпечення сплати кредиту свою квартиру, яка була придбана в шлюбі.
В подальшому він без відома дружини уклав з КС “Довіра” ще дві додаткові угоди по кредиту № 813 і взяв додатково кредит ще на суму 63 000 грн. Дружині про це нічого не говорив, думав, що сам виплатить всю суму, але бізнес, на який він брав грошей, “не пішов”, відсотки він сплачував, а за ”тіло” кредиту не платив, бо не було чим. Коли він укладав додаткові угоди, то в КС “Довіра” йому сказали, що дружина вже раніше дала свою згоду на регулювання сум кредиту. Однак, у зв”язку з тим, що з його провини його сім”я втратила квартиру, то він позов прокурора підтримує.
Третя сторона по справі - ОСОБА_5 суду пояснила, що купила спірну квартиру на прилюдних торгах. Однак сім”я ОСОБА_1 не бажала звідти виселятися. Тому вона змушена була звернутися до суду і цю сім”ю виселили примусово.
Просить суд в позові відмовити.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі з 24.09.1994 року.
12.07.2002 року ними куплена квартира АДРЕСА_3.
22.11.2005 року між ОСОБА_4 та КС “Довіра” було укладено кредитний договір № 813, згідно якого позичальник - ОСОБА_4 одержав кредит в сумі 42 000 грн.
23.11.2005 року приватним нотаріусом Вільнянського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 був посвідчений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 передав в іпотеку вищевказану квартиру, як запоруку виконання своїх зобов”язань по кредитному договору.
Згідно цього договору іпотеки, договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з Кредитного договору в № 813 від 22.11.2005 року (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору), укладеного між Іпотекодержателем та позичальником, за умови якого ОСОБА_4. М.І. зобов”язаний по 22.11.2007 року повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі 42 000 грн., сплатити проценти за користування ним згідно умов Кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним та цим Договором.
У відповідності до даного Договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем своїх зобов”язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижчевказаних умовах. Предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира № 52, що знаходиться у житловому будинку № 30 по вул. Бочарова у м. Вільнянськ Запорізької області.
Предмет іпотеки знаходиться у спільній сумісній власності між подружжям. Дружина іпотекодавця - ОСОБА_1 дає згоду на передачу вищевказаного предмета договору в іпотеку, що підтверджується її заявою, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 від 23.11.2005 року зареєстрованим № 3014.
23.11.2005 року ОСОБА_1 подала заяву приватному нотаріусу ОСОБА_6 наступного змісту: “Я, гр.. ОСОБА_1 даю згоду моєму чоловікові ОСОБА_4 на одержання кредиту в Запорізькій обласній кредитній спілці “Довіра” міста Запоріжжя в розмірі 42 000 грн. і надання в іпотеку придбаного нами в спільному шлюбі наступного майна: 3-х кімнатної квартири під номером 52, що знаходиться в житловому будинку під номером 30, розташованому по вулиці Бочарова що у місті Вільнянськ Запорізької області - на умовах, мені відомих. При цьому заявляю, що такий право чин відповідає інтересам нашої сім”ї, та погоджуюся з тим, що умови договору іпотеки нерухомого майна (у тому числі і сума кредиту) визначалися моїм чоловіком самостійно”.
Таким чином, твердження позивача та особи, в інтересах якої прокурор подав позов - ОСОБА_1 - про те, що при укладенні спірних додаткових угод КС “Довіра” повинна була одержати згоду ОСОБА_1 безпідставні, оскільки підписавши договір іпотеки від 23.11.2005 року та подавши заяву, завірену нотаріусом, ОСОБА_1 вже дала свою згоду не тільки на одержання 42 000 грн. кредиту, а й на іншу суму кредиту, яка визначалась її чоловіком ОСОБА_4 самостійно. (п. 4 “Заяви”). А також, підписавши договір іпотеки, дала свою згоду на те, що квартира передається в іпотеку не тільки в забезпечення основного кредитного договору № 813 на 42 000 грн., а й в забезпечення усіх додаткових угод до нього”. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном , що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном, вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Суд вважає, що ОСОБА_1 дала свою згоду і на укладення додаткових угод 23.11.2005 року.
Таким чином, в діях відповідачів - КС “Довіра” та ОСОБА_4 суд порушень не вбачає.
Керуючись ст..ст.. 57-60 ЦПК України, ст..ст.. 368-369 ЦК України, суд -
В позовних вимогах прокурора Вільнянського району в в інтересах ОСОБА_1 та неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра”, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування додаткових угод до кредитного договору № 813 від 22.11.2005 року відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подана в межах десятиденного строку з дня проголошення рішення.
Суддя (підпис) Л. І. Чорненко.
Справа № 2-766/2009р.
(ВСТУПНА ОСОБА_7 ЧАСТИНИ)
17.06.2009 року Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Чорненко Л. І.,
при секретарі Тарасовій О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ справу за позовом
прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_1 та неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра”, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування додаткових угод до кредитного договору № 813 від 22.11.2005 року
Керуючись ст..ст.. 57-60 ЦПК України, ст..ст.. 368-369 ЦК України, суд -
В позовних вимогах прокурора Вільнянського району в в інтересах ОСОБА_1 та неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Запорізької обласної кредитної спілки “Довіра”, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування додаткових угод до кредитного договору № 813 від 22.11.2005 року відмовити.
З повним текстом рішення сторони зможуть ознайомитися через 5 днів після проголошення резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подана в межах десятиденного строку з дня проголошення рішення.
Суддя Л. І. Чорненко.