Справа № 2-775/2009р.
23.06.2009 року Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Чорненко Л. І.,
при секретарі Тарасовій О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ справу за позовом
Акціонерного страхового товариства “АИС - Поліс” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів
Позивач звернувся з позовною заявою до суду і його представник суду пояснив : 26.09.2008 року між АСТ “АИС - Поліс” та ОСОБА_3 укладено договір № 05/К 045451 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, відповідно до якого позивачем застраховано транспортний засіб страхувальника - легкового автомобіля “Chana Benni”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
06.10.2008 року на вулиці Леніна у с. Матвіївка Вільнянського району Запорізької області відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 з автомобілем “ВАЗ-2107”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та під керуванням ОСОБА_1 (відповідачі по справі).
09.10.2008 року до позивача від страхувальника надійшло письмове повідомлення про настання страхового випадку, передбаченого п. 19.1.7 Договору.
06.10.2007 року судовим експертом авто товарознавцем ОСОБА_4 (свідоцтво № 5825/07 від 19.06.2007 року) складено висновок № 782 експертного товарознавчого дослідження. АСТ “АИС - Поліс” за складання вищезазначеної експертизи сплачено 350,00 грн.
01.12.2008 року позивачем отримано довідку ДАІ , згідно якої фактичні обставини ДТП, що трапилась 06.10.2008 року, підтверджують винність відповідача у настанні даної ДТП.
Крім того, постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.10.2008 року встановлено вину відповідача у настанні 06.10.2008 року ДТП.
Отже, особою, винною у настанні страхового випадку, є відповідач ОСОБА_1
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, “Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку”.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України “Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов”язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів”.
Відповідно до ст.. 27 Закону України “Про страхування” та ст.. 993 ЦК України, “До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток”.
15.12.2008 року позивачем складено страховий акт № 2762-2903/08 року. 26.12.2008 року на підставі вказаного страхового акта та заяви страхувальника, відповідно до норм ст.. 25 Закону України “Про страхування”, позивачем платіжним дорученням № 9669 перераховано 8 774,82 грн. страхового відшкодування на вказаний страхувальником рахунок.
Відповідно до ч. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” “Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов”язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам. Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини”. Отже, відповідачі несуть солідарну відповідальність за заподіяні збитки.
З метою вирішення питання у досудову порядку АСТ “АИС - Поліс” 18.02.2009 року надіслало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 претензію.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України “Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Тому 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, становить 50,85 грн. (9 124,82 грн. х 3% : 366 днів у році) х 68 дні невиконання грошових зобов”язань відповідачем.
Оскільки офіційний індекс інфляції за 2009 рік становить 104,4%, втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції станом на 01.04.2009 року становлять 401,49 грн. (9 124,82 грн. х 104,4%).
На даний час заборгованість відповідачів становить 9 577,16 грн.
(8 774,82 + 350,00 (за складання автотоварознавчої експертизи + 50,85 (3% річних) + 401,49 ( втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції).
Позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь Акціонерного страхового товариства “АИС - Поліс” грошові кошти в сумі 9 577,16 грн. та відшкодувати судові витрати .
Відповідачі по справі з позовом згодні.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки підтверджується:
- повідомленням страхувальника ОСОБА_3 про страховий випадок від 09.10.2008 року
- заявою ОСОБА_3 на виплату страхового відшкодування
- звітом експерта ОСОБА_5 про вартість матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу № 782
- довідкою № 8239795 від 01.12.2008 року УДАІ МВС України в Запорізькій області про дорожньо-транспортну пригоду
- постановою по справі № 3-6212/2008 Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.10.2008 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17-00 грн.
- актом № 2762-2903/08 від 15.12.2008 року про службове розслідування
- розрахунком суми страхового відшкодування, згідно якого до виплати належить всього 8 774,82 грн.
- платіжним дорученням № 9669 від 26.12.2008 року про сплату 8 774,82 грн. страхового відшкодування ОСОБА_3
- договором К № 045451 від 26.09.2008 року добровільного страхування між АСТ “АИС - Поліс” та ОСОБА_3
- договором № 05/К 045451 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави
- претензією № 203 на суму 9 124,82 грн. (справа № 203/897/09) від 18.02.2009 року на ім.”я ОСОБА_1
- претензією № 203 на суму 9 124,82 грн. (справа № 203/897/09) від 18.02.2009 року на ім.”я ОСОБА_2
- платіжними дорученнями №№ 2144, 2145 від 17.04.2009 року про сплату державного мита в розмірі 95,77 грн. та 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст..ст.. 27 Закону України “Про страхування”, ч. 2 ст. 625, ст.. 993 ЦК України, ст..ст.. 4-5, 24,27,30,46,57,60,63-66, 118-120 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Акціонерного страхового товариства “АИС - Поліс” грошові кошти в сумі 9 577,16 грн. та судові витрати за сплату державного мита в розмірі 95,77 грн. та 30 грн. за інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подана в межах десятиденного строку з дня проголошення рішення.
Суддя Л. І. Чорненко.