№ 2-326/2009
м.Вільнянськ 12 серпня 2009 року
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Кофанов А.В., при секретарі - Лазечна Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу ДВС Вільнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 26.12.2008 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, -
Заявниця ОСОБА_1 в порядку ст.ст.383-385 ЦПК України подала до суду скаргу, в якій вимагає визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Вільнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 26.12.2008 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, та зобов'язати відділ ДВС здійснити виконання рішення суду.
Заявниця та її представник ОСОБА_3 зазначили під час судового розгляду справи, що у грудні 2005 року вона звернулася до виконавчої служби для примусового виконання рішення Вільнянського районного суду від 10.05.2005 року, згідно якого необхідно було поновити межі ділянки № 66 по вул.Жовтневій в с.Матвіївка Вільнянського району Запорізької області відповідно до первісного положення та технічного паспорту; проте це рішення суду виконано не було, при цьому державний виконавець послалася на пояснення начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів про те, що встановлення меж ділянок є неможливим, оскільки цьому заважають залізобетонні плити, які знаходяться на ділянці. Заявниця та її представник вважають такі доводи необгрунтованими, оскільки раніше під час розгляду справи в суді земельна ділянка неодноразово обмірювалася, плити цьому ніяк не зважали; крім того, посилаються на положення закону, згідно яких при встановленні межі земельної ділянки крайні поворотні точки кожної межі можуть не закріплюватися довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, якщо ці поворотні точки збігаються із твердими точками на місцевості.
Державний виконавець Солтіс І.В. заперечує проти задоволення заяви, пояснюючи, що при здійсненні виконавчого провадження встановлення меж земельної ділянки виявилося неможливим, оскільки цьому заважали залізобетонні плити, які належать заявниці; останній неодноразово пропонувалося прибрати ці плити, проте вона цього не зробила, ти самим перешкодила проведенню виконавчих дій, у зв'язку з чим нею 26.12.2008 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Державний виконавець посилається, що неможливість встановлення меж підтверджується поясненнями спеціаліста - начальника Вільнянського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_4, тоді як заявниця спеціальних знань з цього приводу не має.
Суд, заслухавши пояснення заявниці та її представника, пояснення державного виконавця та дослідивши матеріали скарги, вважає, що підстав для її задоволення немає.
Як свідчать матеріали виконавчого провадження, оглянуті у судовому засіданні, державний виконавець при здійсненні примусового виконання неодноразово намагався здійснити це виконання - 15.02.2006 року, 21.04.2006 року, 23.06.2008 року, 05.09.2008 року, 10.10.2008 року, 04.12.2008 року, проте кожен раз це виявлялося неможливим через знаходження на земельній ділянці стягувача залізобетонних плит; при цьому сторонам кожний раз роз'яснювалася необхідність прибрати ці плити з земельної ділянки з метою виконання рішення суду (а.с. виконавчого провадження 28, 32, 88, 112, 118, 119, 120).
Заявниця визнала у судовому засіданні, що залізобетонні плити належать їй особисто, але прибирати їх вона не має наміру, оскільки вважає, що вони не перешкоджають виконанню рішення суду. Проте такі доводи заявниці та її представника спростовуються письмовими поясненнями спеціаліста - начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_4 (а.с.3-5), яка зазначила, що встановити межу земельної ділянки неможливо через те, що вона зайнята будівельними матеріалами. Аналогічні за змістом пояснення іншого спеціаліста - землевпорядника Матвіївської сільської Ради ОСОБА_5 - містяться в матеріалах виконавчого провадження (а.с. виконавчого провадженя 34, 89)
Ніяких вагомих обставин, через які заявниця не може прибрати залізобетонні плити, вона суду не надала.
Доводи заявниці про те, що у даному випадку крайні поворотні точки кожної межі можуть не закріплюватися довгостроковими межовими знаками, суд вважає неприйнятними, оскільки за своїм характером залізобетонні плити не є елементами місцевості, що можуть визначати та закріплювати межу земельної ділянки.
Таким чином, слід вважати, що при здійсненні виконавчого провадження стягувач - заявниця у справі - перешкоджала проведенню виконавчих дій, що відповідно до п.4 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", є підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві.
Враховуючи наведене, у задоволенні скарги ОСОБА_1 має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.383-385 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу ДВС Вільнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 26.12.2008 року про повернення виконавчого документа стягувачеві - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області; апеляційна скарга у цьому випадку має бути подана у тому ж порядку протягом десяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.В. Кофанов