Справа N 2-6454
2009
"24" листопада 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Кучеренко Н.В.
при секретарі - Левандовській О.М.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить с тягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 12 605 гривень 68 коп., судовий збір в розмірі 126 гривень 06 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, зазначивши, що в ідповідно до укладеного договору №ZРМ0R043680322 від 29.08.2003 року ОСОБА_1 29.08.2003 року отримав кредит у розмірі 3726,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.08.2004 року. Однак свої зобов'язання відповідач виконує не належним чином, тому просить стягнути суму заборгованості в розмірі 12605 грн. 68 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З метою повного, всебічного та своєчасного захисту прав позивачки, суд вважає за доцільне розглянути справу під час попереднього судового засідання.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплати проценти.
Відповідно до укладеного договору №ZРМ0R043680322 від 29.08.2003 року ОСОБА_1 29.08.2003 року отримав кредит у розмірі 3726,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.08.2004 року.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 18.05.2009 року має заборгованість - 12 605,68 грн., яка складається з наступного:
-2 816,68 грн. - заборгованість за кредитом;
-3 601,23 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-5 111,48 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п. 5.3 умов та правил надання банківських послуг;
-500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
-576,46 грн. (процентна складова).
Таким чином суд вважає, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Судом встановлено, що кредит відповідачу був виданий з кінцевим терміном повернення 27.08.2004 року, а позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості лише 09.11.2009 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Однак відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, суд приходить до висновку, що він не бажає скористатись своїм правом, передбаченим ч.3 ст. 267 ЦК України та заявити про сплив строку позовної давності, а отже суд не можу застосувати положення ЦК про наслідки спливу строку позовної давності.
Аналізуючи забрані у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12 605 гривень 68 коп., судовий збір в розмірі 126 гривень 06 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Керуючись ст.ст. 11, 257, ч.3 ст. 267, 525, 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( р/р 29092829003111 ЄДРПОУ 14360570 МФО 305299) заборгованість в сумі 12 605 (дванадцять тисяч шістсот п'ять) гривень 68 коп., судовий збір в розмірі 126 гривень 06 копійок і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, а всього 12 851 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) гривня 74 копійки.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: