24 липня 2017 року м. Київ
[1]
Суддя Апеляційного суду міста Києва Немировська О.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 294-295, 297 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-3» про скасування судових рішень, визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання не чинними розрахунків, стягнення збитків, матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року,
встановив:
ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року позовну заяву було повернуто позивачу. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник позивача подав до суду апеляційну скаргу та зазначав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.9.1 ст.5 закону України «Про судовий збір» та ст. 22 Закону України «про захист прав споживачів».
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 діє як представник на підставі довіреності ОСОБА_1, у якої відсутні пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платником судового збору виступає особа, яка звертається до суду.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що було порушено права ОСОБА_1, за захистом яких її представник, який діє на підставі довіреності, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом. Наявність у представника позивача пільг щодо сплати судового збору не є підставою для звільнення позивача, як сторони цивільного процесу, від сплати судових витрат.
З 1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких» законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким змінено ставки судового збору за подання до суду процесуальних документів і перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тощо.
Зі змісту змін до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», вбачається, що з 01 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, а тому посилання апелянта на положення ст. 22 Закону Украйни «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги.
Відповідно до пп.9 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду
У зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням апелянту строку для усунення зазначеного недоліку - надання оригіналу документа про сплату через банківську установу судового збору в сумі 320 грн. на розрахунковий рахунок № 31210206780010 ГУ ДКСУ у м. Києві, отримувач коштів - УДКС у Солом'янському районі м. Києва, код банку отримувача - 820019, код отримувача - 38050812.
Керуючись ст.ст. 295-297, 121 ЦПК України, суддя,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року залишити без руху.
Встановити апелянту п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, зазначеного в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити апелянту, що в разі не усунення недоліку у встановлений строк, його апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
№ справи: 755/7862/17-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8986/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.