12 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Хопти С.Ф., Журавель В.І., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2016 року та касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 8 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2016 року,
У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 11 серпня 2013 року по вул. Свободи у м. Слов'янську Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля ЗАЗ-Daewoo, державний номер НОМЕР_1 під його керуванням та автомобіля ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 Вказана ДТП відбулась з вини ОСОБА_5, відповідальність якого застрахована у приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»). 11 серпня 2013 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування і протягом 90 днів після ДТП йому було перераховано грошові кошти у розмірі 16 560 грн. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2014 року з відповідача на його користь стягнуто 15 489 грн 15 коп. Вказані кошти перераховано відповідачам 4 січня 2016 року. У зв'язку з простроченням відшкодування шкоди відповідачем вважав, що на його користь підлягають стягненню за період з 5 жовтня 2013 року по 4 січня 2016 року пеня у розмірі 11 533 грн 47 коп., 3 % річних у розмірі 1 046 грн 45 коп., інфляційні витрати у розмірі 12 530 грн 72 коп., які позивач просив стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2016 року, стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_4 за несвоєчасне відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди подвійну облікову ставку Національного банку України у розмірі 11 533 грн 47 коп., 3 % річних у розмірі 1 046 грн 45 коп., інфляційні витрати у розмірі 12 530 грн 72 коп. та судові витрати у розмірі 3 551 грн 20 коп.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_4 пеню у розмірі 3 106 грн 11 коп., інфляційні витрати у розмірі 446 грн 20 коп., № 5річних у розмірі 283 грн 88 коп., а усього 3 836 грн 19 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційних скаргах посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права: ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції; ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Частково задовольняючи позов, суди (апеляційний суд змінив період нарахування стягнень) на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що відповідач прострочив виконання зобов'язання, невчасно сплатив страхове відшкодування позивачу, а, відтак, до нього підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України.
Посилання касаційної скарги ОСОБА_4 на те, що прострочення відповідача почалось не з дня ухвалення рішення суду про стягнення коштів, а з дня звернення до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки страхове відшкодування було виплачено позивачу у встановлений законом строк, проте він не погодився з розміром відшкодування та звернувся до суду з відповідним позовом. Отже, у даному випадку прострочення виконання зобов'язання виникло саме з моменту набрання рішенням суду про стягнення коштів законної сили.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень суду не впливають.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги ОСОБА_4 та приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» відхилити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 8 травня 2016 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.Ф. Хопта
В.І. Журавель
С.П.Штелик