12 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,
ЗакропивногоО.В., Хопти С.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні справуза позовом публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ВМС ПОСТАЧ», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» на рішення апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року,
У січні 2015 року публічне акціонерне товариство «Радикал Банк» (далі - ПАТ «Радикал Банк») звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 25 вересня 2012 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «ВМС ПОСТАЧ» (далі - ТОВ «ВМС ПОСТАЧ») укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, за умовами якого позичальнику відкрито відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з загальним лімітом заборгованості 2 млн. грн, у межах якого грошові кошти могли бути видані у гривнях, доларах США та Євро, а згідно з додатковим договором від 11 квітня 2014 року встановлено ліміт заборгованості у розмірі 375 500 доларів США, на строк до 22 вересня 2014 року зі сплатою 29,00 % річних за кредитними коштами у національній валюті та 15,00 % річних за кредитними коштами у доларах США та Євро. 25 вересня 2012 року на забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено два окремі договори поруки, за умовами яких кожен з поручителів зобов'язалися солідарно з позичальникомвідповідати перед банком за виконання ним зобов'язання по вказаному кредитному договору.
Відповідачі неналежно виконували взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, на вимоги не реагували, унаслідок чого станом на 6 листопада 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 184 026 доларів 99 центів США, 91 795 Євро 01 цент та 355 500 грн, з яких: прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 7 744 доларів 03 центи США; прострочена заборгованість за відсотками по кредиту у розмірі 950 доларів 72 центи США та у розмірі 330 Євро 43 центи; пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту у розмірі 56 317 доларів 43 центи США та у розмірі 27 108 Євро 35 центів; пеня за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 4 788 доларів 34 центи США та у розмірі 3 760 Євро 08 центів; штраф за несвоєчасне погашення тіла кредиту у розмірі 13 417 доларів 96 центів США та у розмірі 4 957 Євро 07 центів; штраф за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 74 099 доларів 51 цент США та у розмірі 40 828 Євро 94 центи; пеня за відсутність документів, що підтверджують страхування заставленого майна (п. 3.3.19 кредитного договору) у розмірі 355 500 грн; штраф відповідно до п. 3.3.13 кредитного договору у розмірі 26 709 доларів США та у розмірі 14 810 Євро 14 центів.
З урахуванням наведеного ПАТ «Радикал Банк»просило суд стягнути солідарно з ТОВ «ВМС ПОСТАЧ», ОСОБА_3 та ОСОБА_4заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 184 026 доларів 99 центів США, 91 795 Євро 01 цент та 355 500 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року позов ПАТ «Радикал Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ «ВМС ПОСТАЧ», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ«Радикал Банк» заборгованість за кредитним договором від 25 вересня 2012 року у розмірі 8 694 долари 75 центів США, 330 Євро43 центи та 355 500 грн, що складаються з: 7 744 долари 03 центи США - прострочена заборгованість по кредиту; 950 доларів 72 центи США та 330 Євро 43 центи - прострочена заборгованість за процентами; 355 500 грн - пеня за відсутність підтверджуючих документів страхування заставного майна. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року рішення районного суду в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з ТОВ «ВМС ПОСТАЧ», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Радикал Банк» заборгованість за кредитним договором від 25 вересня 2012 року у розмірі 8 694 долари 75 центів США та 330 Євро43 центи, що складаються з: 7 744 долари 03 центи США - прострочена заборгованість по кредиту; 950 доларів 72 центи США та 330 Євро 43 центи - прострочена заборгованість за процентами. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Радикал Банк» заборгованість за кредитним договором від 25 вересня 2012 року у розмірі 8 694 долари 75 центів США та 330 Євро 43 центи, що складаються з: 7 744 долари 03 центи США - прострочена заборгованість по кредиту; 950 доларів 72 центи США та 330 Євро 43 центи - прострочена заборгованість за процентами. У задоволенні решти позову відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення кредитної заборгованості з ТОВ «ВМС ПОСТАЧ» на користь ПАТ «Радикал Банк» закрито. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ПАТ «Радикал Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні пені з ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасувати, рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.
Отже, рішення апеляційного суду в частині закриття провадження у справі не оскаржується, тому в касаційному порядку в силу ч. 1 ст. 335 ЦПК України не переглядається.
Відповідачі судові рішення не оскаржили.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частково задовольняючи позов ПАТ «Радикал Банк», суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі належним чином не виконували взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з них на користь банка у тому числі й пеня за відсутність документів, що підтверджують страхування заставного майна, яка передбачена умовами кредитного договору.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції й частково задовольняючи позов ПАТ «Радикал Банк», виходив із того, що нарахування в процесі розгляду справи пені за відсутність документів, що підтверджують страхування заставного майна, не є збільшенням позовних вимог банку, а є зміною предмету позову, що було можливе лише до початку розгляду справи по суті.
Крім того, банк звернувся до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вимогою про стягнення пені з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, для звернення з вимогою до поручителів, так як кредитний договір діяв до 22 вересня 2014 року, а зміна предмета позову відбулася 25 лютого 2015 року.
Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
Судом установлено, що 25 вересня 2012 року між ПАТ «Радикал Банк»та ТОВ «ВМС ПОСТАЧ» укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, за умовами якого позичальнику відкрито відновлювальну мультивалютну кредитну лінію з загальним лімітом заборгованості 2 млн. грн, у межах якого грошові кошти могли бути видані у гривнях, доларах США та Євро, а згідно з додатковим договором від 11 квітня 2014 року, також встановлено ліміт заборгованості у розмірі 375 500 доларів США, на строк до 22 вересня 2014 року зі сплатою 29,00 % річнихза кредитними коштами у національній валюті та 15,00 % річних за кредитними коштами у доларах США та Євро.
25 вересня2012 року на забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4було укладено два окремідоговори поруки, за умовами яких кожен з поручителів зобов'язалися солідарно з позичальникомвідповідати перед банком за виконання ним зобов'язання по вказаному кредитному договору.
Відповідно до положень ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог цивільного процесу - диспозитивності та змагальності - предмет та підставу позову визначає лише позивач.
У ч. 2 ст. 31 ЦПК України визначено, що, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Судом установлено, що 30 листопада 2015 року банк звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій зменшено суму кредитної заборгованості у зв'язку з частковим погашенням та збільшено позовні вимоги і позивач просив стягнути з відповідачів на підставі п. 3.3.19 кредитного договору, укладеного між сторонами, пеню за відсутність документів, що підтверджують страхування заставного майна (т. 2, а.с. 108-110).
У зв'язку з наведеним суду слід належним чином визначитись із тим, яку процесуальну дію вчинив позивач: збільшив позовні вимоги відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України чи змінив предмет позову, що може бути реалізовано лише до початку розгляду справи судом.
При цьому апеляційний суд має виходити з того, що предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка випливає із спірних матеріально-правових відносин, які виникли між ними. У цій справі матеріально-правові відносини між сторонами, тобто предмет позову - це стягнення заборгованості за кредитним договором, який згідно зі ст. ст. 549, 550 ЦК України передбачає забезпечення виконання основного зобов'язання неустойкою (пенею) і окремо цивільно-правовий договір щодо такого забезпечення позову не укладався.
У залежності від вирішення цього правового питання суду слід визначитись із застосуванням положення по ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Таким чином, апеляційний суд у порушення положень вищевказаного закону та вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином не встановив, не перевірив, чи є зміною позовних вимог вимога банку про стягнення на підстави положень кредитного договору пені, у разі якщо пеня не є самостійною вимогою, а є складовою вимоги про стягнення усієї суми заборгованості за спірним кредитним договором.
Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не встановлені, рішення апеляційного суду не можє вважатись законним й обґрунтованим, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає частковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2016 рокув частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «Радикал Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4про стягнення пені скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
В.І.Журавель
О.В.Закропивний
С.Ф.Хопта