10 липня 2017 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України ОСОБА_7, розглянувши заяву потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року щодо засудженої ОСОБА_3 Верховним Судом України,
Житомирський районний суд Житомирської області вироком від 16 травня 2016 року засудив ОСОБА_3 за частиною третьою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням статті 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
Постановлено стягнути: на користь потерпілого ОСОБА_1 з ОСОБА_5 14918,80 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 80000 гривень на відшкодування моральної шкоди, з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» 10036,83 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_2 з ОСОБА_3 80000 гривень на відшкодування моральної шкоди, з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд Житомирської області ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ від 28 грудня 2016 року вирок місцевого суду змінив, скасував у частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6 та призначив новий розгляд цього позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті цей вирок залишено без зміни.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 25 квітня 2017 року змінив вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 16 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 28 грудня 2016 року щодо ОСОБА_3 На підставі статті 75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю три роки.
У заяві потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушують питання про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року щодо ОСОБА_3 на підставі пункту 1 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку із неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Просять скасувати зазначене судове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Потерпілі вважають, що суд касаційної інстанції не погодившись з рішенням судів нижчестоящих інстанцій про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_3 положень статті 75 КК, урахував одні і ті ж самі пом'якшуючі обставини та призначив засудженій покарання із застосуванням як положень статті 69 КК, так і статті 75 КК, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, чим допустив неоднаковість у застосуванні цих норм.
На підтвердження підстав для перегляду заявники посилаються на ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 лютого 2017 року, 2 березня 2017 року та додали копії наведених рішень до заяви.
Як убачається із наявних у Верховному Суді України матеріалів, 30 травня 2017 року потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися із заявою про перегляд судового рішення на підставі пункту 1 частини першої статті 445 КПК у зв'язку із неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, яка містила аналогічне обґрунтування.
Верховний Суд України ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах від 8 червня 2017 року відмовив у допуску справи до провадження Верховного Суду України за наведеною заявою на підставі статті 445, 451 КПК.
Відповідно до положень пункту 4 частини четвертої статті 450 КПК заява повертається заявнику, у разі якщо є ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.
Оскільки заява потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка надійшла на адресу Верховного Суду України 5 липня 2017 року, про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року щодо ОСОБА_3 подана у цій же справі та з аналогічних підстав, що й попередня заява, за результатами розгляду якої відмовлено у допуску справи до провадження Верховного Суду України, вона підлягає поверненню заявникам.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 частини четвертої статті 450 КПК,
Заяву потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року щодо ОСОБА_3 Верховним Судом України повернути заявникам.
Повернення заяви з підстав, передбачених частиною четвертою статті 450 КПК, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України ОСОБА_7