С права № 2а- 4439/09р.
18 листопада 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого судді: Луганського В.І.,
при секретарі: Оніщенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганська про визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченої суми допомоги при народжені дитини та по догляду за дитиною до 3-х років, третя особа Головне управління державного казначейства України в Луганській області в Луганській області, -
Позивачка звернулась до суду із відповідним позовом. В обґрунтування позову зазначила, що вона має дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з листопаду 2006 року знаходиться на обліку у відповідача, як особа яка має право на отримання державної допомоги сім*ям з дітьми, позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй щомісячно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, а також про виплату їй допомоги при народжені дитини, рівному 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте позивачці була нарахована сума 8500 грн. з виплатою 3400 грн. одноразово, решту частини впродовж 12 місяців. На момент народження дитини прожитковий мінімум для дітей у віці до 6 років складав 410 грн. Таким чином позивачці повинна була бути нарахована сума рівна 9 266 грн. (410 * 22,6 = 9266), а не 8500 грн., сума недоплати склала 766 грн.
Згідно заяв позивачки відповідач ухвалив рішення про нарахування їй допомоги по догляду за дитиною в розмірі, визначуваному як різниця між 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи і середньомісячним сукупним доходом сім*ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб і не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.
Недоплата позивачці допомоги по догляду за дитиною до 3-х років за період з 20 листопада 2006 року по 01 липня 2009 року склала: 16 072 грн.
Просила суд визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганська щодо відмови їй виплачувати допомогу по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Зобов'язати відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Стягнути з відповідача недоплату допомоги при народженні дитини та недоплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 20 листопада 2006 року по 01 липня 2009 року.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, по час та дату слухання справи був повідомлений належним чином, надав суду свої заперечення та просив справу розглянути у його відсутність.
Представник 3-ї особи ГУ ДКУ у Луганській області також в судовому засіданні не був присутній, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності просив в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 8 ОСОБА_4 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_4 України гарантується.
У відповідності зі ст. 46 ОСОБА_4 України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом встановлено, що позивачка має доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд, з листопаду 2006 року знаходиться на обліку у відповідача, як особа яка має право на отримання державної допомоги сім*ям з дітьми, позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй щомісячно допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, а також про виплату їй допомоги при народжені дитини, рівному 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, проте позивачці була нарахована сума 8500 грн. з виплатою 3400 грн. одноразово, решту частини впродовж 12 місяців. На момент народження дитини прожитковий мінімум для дітей у віці до 6 років складав 410 грн. Таким чином позивачці, за її думкою, повинна була бути нарахована сума рівна 9 266 грн. (410 * 22,6 = 9266), а не 8500 грн., сума недоплати склала 766 грн.
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги.
Статтею 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
П. 5 розділу 1Х Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.
Згідно зазначеній нормі Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в черговий раз в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. У І кварталі вказана допомога виплачувалась страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділеннями застрахованим особам, яким вона призначена і виплачувалася в 2006 р. Кошти субвенції перераховуються органами праці та соціального захисту населення на рахунки страхувальників і робочих органів Фонду. У ІІ-ІV кварталах - вказані допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Статею 71 Закону України «Про Держбюджет на 2007 рік.» було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.
Судом встановлено, що саме в такому порядку та розмірі з 20.11. 2006 року позивачці нараховувалася та виплачувалася спірна допомога.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано неконституційним положення абз. 3 ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в тому числі про зупинення дії ст.43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.
Враховуючи, що вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.
Таким чином, починаючи з 09 липня 2007 року, тобто з моменту винесення Конституційним Судом України 09.07.2007 року вказаного рішення, відповідач мав провести розрахунок та виплати спірної допомоги позивачці, виходячи з формулювання ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тобто з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.
Аналізуючи вказані положення законодавства щодо виплати допомоги по догляду за дитиною у 2008 році суд приходить до висновку, що норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальними відносно норм закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими похованням», а тому саме вони регулюють спірні правовідносини.
Що стосується заявлених вимог за 2008 рік, суд зазначає наступне. Виплата допомоги позивачці у 2008 році здійснювалась на підставі п.п. 17-32 порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою КМУ №1751 від 27.12.01., в якому п.17 викладений у редакції постанови КМУ 357 від 22.02.08., тотожній діючій редакції ст.13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Також постановою КМУ №57 від 22.02.2008 року була скасована постанова КМУ №13 від 11.01.07., яка визначала порядок виплати допомоги по догляду за дитиною відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими похованням".
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року не були визнанні неконституційними внесені п.23 Розділу 11 закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» зміни до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходи сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. В такому порядку позивачка отримувала вказану допомогу в 2008 році. Тому вимоги позивача в цій частині необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" було встановлена допомога при народженні дитини у розмірі 8 500 грн. Виплата здійснюється одноразово при народження дитини у сумі 3 400 гривень. Решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. Відповідач проводив відповідні виплати відповідно до порядку та розмірів. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 році №6рп/2007 не було визнано неконституційними положення абзацу 2 частини 2 статті 56 закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 грн. Тому підстав для задоволення вимог позивачки в цій частині не має.
Також, у зв'язку з тим, що позивачкою не наведено доказів можливих порушень її прав з боку відповідача у майбутньому, вимоги про зобов'язання відповідача провадити виплату згідно діючому на цей час законодавству задоволенню не підлягають.
Суд вважає, що позивачкою не пропущений строк звернення до суду, бо вона подала позов до закінчення річного строку після отримання відмови відповідача у доплаті недоотриманої допомоги.
Керуючись ОСОБА_4 України, ст.ст. 2, 3, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії посадових осіб ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради, щодо виплати з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку в заниженому розмірі незаконними.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради здійснити перерахунок та виплату на користь позивача ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року, з урахуванням проведених виплат за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради на користь ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною з 09 липня по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий: В.І. Луганський