10.3.4
Іменем України
04 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/601/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Секірської А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання: Вакуленка А.В.,
представника позивача: ОСОБА_1, довіреність від 17.05.2017,
відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.03.2017 № 105,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 861 026,52 грн,
24 квітня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, ЛОВ ФСЗІ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - відповідач, ТОВ «ЛЕО») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік у сумі 859 994,52 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 19.04.2017 по 21.04.2017 у розмірі 1032,00 грн, разом 861 026,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований у ЛОВ ФСЗІ з 25.09.2009 за №44/101/1373. Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 “Про реалізацію статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач надав Звіт про зайнятість та працевлаштування за 2016 рік за формою 10-ПІ.
10.03.2017 позивачем від державної служби зайнятості одержано відповідь на свій запит від 27.02.2017, з якої вбачається, що відповідач у 2016 році щомісяця подавав до служби зайнятості інформацію про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, відмов підприємства у працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями за направленням центру зайнятості не було, але замовлень щодо професійного навчання або підготовки не надходило від роботодавця.
Позивач вважає, що відповідач здійснив не всі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, оскільки для виконання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, роботодавець має брати активну участь у заходах, що проводить державна служба зайнятості для працевлаштування осіб з інвалідністю (обов'язкові заходи для роботодавців при виконанні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю наведені в листі Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616 “Щодо обов'язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів”).
Враховуючи інформацію за звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою 10-ПІ, згідно з якою у 2016 році відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлений статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон № 875), ТОВ «ЛЕО» нарахована адміністративно-господарська санкція у розмірі 859 994,52 грн, яку відповідач згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 875 мав сплатити до 15 квітня 2016 року, про що був повідомлений позивачем листом від 27.02.2017 № 04-03/250. Оскільки адміністративно-господарські санкції у встановлений законом строк відповідачем не сплачені, позивач просить стягнути їх з відповідача разом із нарахованою пенею з 19.04.2017 в розмірі 1032,00 грн.
На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях від 30.05.2017 вх. № 12432/2017. Зокрема, зазначила, що на виконання вимог закону відповідач створив з дотриманням 4% нормативу відповідну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів. Факт створення робочих місць підтверджується тим, що згідно зі штатним розкладом відповідача станом на 31.12.2016 у відповідача працювало 158 осіб з інвалідністю, а згідно зі звітом за формою № 3-ПН станом на 31.12.2016 відповідач пропонував для працевлаштування інвалідів 80 вакантних робочих місць. Отже, загальна кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 238 одиниць, тоді як встановлений статтею 20 Закону 4% норматив становив для відповідача у 2016 році 172 людини.
Вимоги статті 18 Закону № 875 до підприємства в частині працевлаштування інвалідів на створені робочі місця зводяться до надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів та звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначені вимоги Закону відповідач виконав у повному обсязі, протягом 2016 року інформував державну службу зайнятості за формою № 3-ПН щодо всіх наявних у нього вакансій для працевлаштування інвалідів, що підтверджується листом Луганського обласного центру зайнятості від 10.03.2017 № 28/4-602. Також відповідач на виконання вимог Закону звітував за 2016 рік Луганському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, в якому зареєстрований, шляхом надання 24.02.2017 вх. № 1350 звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік за формою № 10-ПІ від 21.02.2017, затвердженого наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42.
Також представник відповідача зазначила, що ТОВ «ЛЕО» вжито додаткові заходи, не передбачені Законом № 875, для забезпечення працевлаштування інвалідів на створені робочі місця, а саме: за місцезнаходженням та за місцем розташування структурних підрозділів інформував про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів з проханням направляти інвалідів до відповідача управління праці та соціального захисту населення та центри зайнятості в містах і селищах міського типу Луганської області, де знаходяться структурні підрозділи відповідача, публікував оголошення у засобах масової інформації про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, приймав участь у ярмарках вакансій з питань працевлаштування громадян з обмеженими фізичними можливостями.
Запитів на професійне навчання та підготовку ТОВ «ЛЕО» не робило у зв'язку з тим, що підприємство саме проводить професійне навчання контролерів, робочі місця яких створено для працевлаштування осіб з інвалідністю.
На підставі викладеного, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» відповідно до Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, зареєстровано у ЛОВ ФСЗІ 01.08.2008 за № 44/101/1373, що підтверджено довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 01.08.2008 № 503 (т.1 арк. спр. 13).
На виконання вимог Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, ТОВ «ЛЕО» 21.02.2017 за вих.№ 01-34/2/288 до ЛОВ ФСЗІ подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік, у якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 4291 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 158; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (осіб) - 172; фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн) - 263 588,30; середньорічна заробітна плата штатного працівника (грн) - 61 428,20; сума адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (грн) - 859 994,52 грн (т.1 арк. спр. 14).
27.02.2017 за вих. № 04-03/250 позивачем на адресу керівника ТОВ «ЛЕО» направлено лист з проханням своєчасно здійснити сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2016 році до 15 квітня 2017 року, не допускаючи нарахування пені за звернення до суду за примусовим стягненням боргу (т.1 арк.спр. 17).
27.02.2017 позивач направив на адресу Старобільського районного центру зайнятості населення запит № 04-03/247 про надання інформації, чи надавалися ТОВ «ЛЕО» до Старобільського міського центру зайнятості відомості про вільні робочі місця (вакансії), на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, а також про випадки відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості, протягом 2016 року; чи здійснювалося ТОВ «ЛЕО» замовлення до Старобільського міського центру зайнятості на професійне навчання або підготовку особи з інвалідністю у разі відсутності фахівців з потрібними професіями серед зареєстрованих у державній службі зайнятості осіб з інвалідністю (т.1 арк.спр.15).
10.03.2017 Старобільським районним центром зайнятості надано ЛОВ ФСЗІ відповідь від 10.03.2017 № 28/4-602 з інформацією про надання протягом 2016 року звітності за формою 3-ПН, зазначенням того, що випадків відмови роботодавцем у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які направлялися центром зайнятості на заявлені вакансії, не було, та що ТОВ «ЛЕО» не здійснювало до Старобільського РЦЗ замовлення на професійне навчання або підготовку осіб з інвалідністю (т.1 арк.спр. 16).
За несвоєчасну сплату ТОВ «ЛЕО» адміністративно-господарських санкцій за 2016 рік ЛОВ ФСЗІ нараховано підприємству пеню в сумі 1032,00 грн, про що зазначено у розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (т.1 арк.спр. 18).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 7 Закону № 875 законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 18 Закону № 875).
Статтею 18-1 Закону № 875 визначено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.
Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог статті 19 Закону № 875:
- для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця (частина перша);
- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (частина друга);
- підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (частина третя).
Аналіз зазначених положень Закону дає підстави для висновку про те, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають у:
а) виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць;
б) створенні для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
в) забезпеченні інших соціально-економічних гарантії, передбачених чинним законодавством;
г) наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів;
д) звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, судом встановлено, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладений на державну службу зайнятості.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 20 червня 2011 року у справі № 21-60а11 за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства “Продекспорт” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та від 26 червня 2012 року у справі № 21-105а12 за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Одеської залізниці про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875).
Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «ЛЕО» своєчасно подало до ЛОВ ФСЗІ звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (т. 1 арк. спр. 14).
Водночас, у відповідності із Порядком подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 року за № 988/23520 (в редакції, яка діяла протягом 2016 року), ТОВ «ЛЕО» протягом 2016 року подавало до Старобільського районного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” від 28.01.2016 № 01-34/2/81 про наявність 62 вакансій (т.2 арк.спр. 247 зв. - 260), від 16.02.2016 № 01-34/2/181 про наявність 2 вакансій (т.2 арк.спр. 245 зв. - 247), від 26.02.2016 № 01-34/2/220 про наявність 58 вакансій (т.2 арк.спр. 232 зв. - 245), від 12.03.2016 № 01-34/2/286 про наявність 1 вакансії (т.2 арк.спр. 231-232), від 28.03.2016 № 01-34/2/379 про наявність 58 вакансій (т.2 арк.спр. 218 зв. - 230), від 08.04.2016 № 01-34/2/488 про наявність 2 вакансій (т.2 арк.спр. 216 зв. - 218), від 20.04.2016 № 01-34/2/552 про наявність 2 вакансій (т.2 арк.спр. 215-216), від 28.04.2016 № 01-34/2/628 про наявність 57 вакансій (т.2 арк.спр. 202-214), від 27.05.2016 № 01-34/2/783 про наявність 56 вакансій (т.2 арк.спр. 189-201), від 10.06.2016 № 01-34/2/866 про наявність 3 вакансій (т.2 арк.спр. 186 зв.-188), від 24.06.2016 № 01-34/2/944 про наявність 60 вакансій (т.2 арк.спр. 173-186), від 04.07.2016 № 01-34/2/981 про наявність 2 вакансій (т.2 арк.спр. 171 зв.-172), від 18.07.2016 № 01-34/2/1075 про наявність 3 вакансій (т.2 арк.спр. 169-171), від 28.07.2016 № 01-34/2/1111 про наявність 62 вакансій (т.2 арк.спр. 145-158), від 18.08.2016 № 01-34/2/1213 про наявність 3 вакансій (т.2 арк.спр. 144-145), від 26.08.2016 № 01-34/2/1231 про наявність 66 вакансій (т.2 арк.спр. 131-145), від 13.09.2016 № 01-34/2/1379 про наявність 5 вакансій (т.2 арк.спр. 127зв. - 130), від 28.09.2016 № 01-34/2/1478 про наявність 78 вакансій (т.2 арк.спр. 106зв. - 127), від 18.10.2016 № 01-34/2/1689 про наявність 1 вакансії (т.2 арк.спр. 105-106), від 28.10.2016 № 01-34/2/1788 про наявність 82 вакансій (т.2 арк.спр. 84 зв.-104), від 28.11.2016 № 01-34/2/2038 про наявність 79 вакансій (т.2 арк.спр. 65-83), від 28.12.2016 № 01-34/2/2245 про наявність 80 вакансій (т.2 арк.спр. 43-64), у якій зазначало інформацію про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів на посади контролеру енергонагляду.
Листом від 15.05.2017 № 2816-1026, направленим на виконання ухвали суду від 10.05.2017, Старобільський районний центр зайнятості надав інформацію, що звітність від ТОВ «ЛЕО» у 2016 році по формі 3ПН «Звітність про наявність вакансій» та «Інформація про попит на робочу силу» з інформацією про вільні робочі місця, на яких може використовуватися праця осіб з інвалідністю, надходила станом на 28.01.2016, 16.02.2016, 26.02.2016, 12.03.2016, 28.03.2016, 08.04.2016, 20.04.2016, 28.04.2016, 27.05.2016, 10.06.2016, 24.06.2016, 04.07.2016, 18.07.2016, 28.07.2016, 18.08.2016, 26.08.2016, 13.09.2016, 28.09.2016, 18.10.2016, 28.10.2016, 28.11.2016, 28.12.2016; повідомлення у 2016 році від ЛОВ ФСЗІ про невиконання ТОВ «ЛЕО» нормативу щодо працевлаштування інвалідів у 2015 році до Старобільського районного центру зайнятості не надходили; інформація про вакансії, що надійшли у 2016 році від ТОВ «ЛЕО» для працевлаштування осіб з інвалідністю, були розміщені у секторі самостійного пошуку роботи, у спеціальному куточку для осіб з інвалідністю для самостійного користування; на ярмарках вакансій, що проводяться у приміщенні центру зайнятості щокварталу; під час прийому у спеціалістів центру зайнятості. Крім того, центр зайнятості кожен місяць інформує Медико - соціальну експертну комісію про наявні вакансії для осіб з інвалідністю. ТОВ «ЛЕО» у 2016 році було поінформовано про професійно - кваліфікаційний склад безробітних осіб з інвалідністю під час зустрічей (як у приміщенні центру зайнятості, так і під час відвідування спеціалістами центру зайнятості підприємства) та під час проведення масових заходів у центрі зайнятості. ТОВ «ЛЕО» у 2016 році приймало участь у ярмарках вакансій для осіб з інвалідністю, які відбулися 25.03.2016, 23.06.2016, 23.09.2016 та 30.11.2016 (т .1 арк.спр.54-55).
Крім того, дослідженням витягу штатного розпису ТОВ «ЛЕО» станом на 31.12.2016 (т. 1 арк. спр. 64) встановлено, що на підприємстві відповідача створені робочі місця (контролери енергонагляду), про можливість працевлаштування інвалідів на які повідомлявся Старобільський районний центр зайнятості.
Також судом установлено, що ТОВ «ЛЕО» вживалися інші заходи щодо працевлаштування інвалідів, а саме:
- направлялися запити з проханням інформувати осіб з інвалідністю (ІІ, ІІІ груп), які не мають протипоказань для виконання робіт, пов'язаних з тривалою ходою і перебуванням на відкритих майданчиках при підвищених і знижених температурах, про наявність вакантних місць контролерів енергонагляду у структурних підрозділах ТОВ «ЛЕО», до управлінь соціального захисту населення Біловодської райдержадміністрації, Сєвєродонецької міської ради, Новоайдарської райдержадміністрації, Міловської райдержадміністрації, Марківської райдержадміністрації, Лисичанської міської ради, Сватівської райдержадміністрації, Станично - Луганської райдержадміністрації, Рубіжанської міської ради, Кремінської райдержадміністрації, Старобільської райдержадміністрації Луганської області (т. 1 арк.спр. 77 - 172);
- розміщувалися оголошення про наявні вакансії для працевлаштування осіб з інвалідністю у засобах масової інформації (т.1 арк.спр. 186 - 250, т.2 арк.спр. 1- 31);
- ТОВ «ЛЕО» брало участь у ярмарках вакансій, що влаштовувалися Старобільським районним центром зайнятості, що підтверджується листами Старобільського районного центру зайнятості від 30.11.2016 № 28/4-2917, від 28.11.2016 № 28/4-2792, від 27.09.2016 № 28/4-1859, від 20.09.2016 № 28/4-1820, від 29.06.2016 № 28/4-1196, від 17.06.2016 № 28/4-1168, від 05.04.2016 № 28/4-716, від 23.03.2016 № 28/4-589 (т.2 арк.спр. 32-39).
Відповідачем долучено до матеріалів справи листи Рубіжанського міського центру зайнятості від 19.04.2017 № 11/04-527, Троїцького районного центру зайнятості від 06.03.2017 № 29/2-338, Старобільського районного центру зайнятості від 13.03.2017 № 28/3-605, Кремінського районного центру зайнятості від 10.03.2017 № 17/2-474, Біловодського районного центру зайнятості від 14.03.2017 № 15/6-193, Станично - Луганського районного центру зайнятості від 09.03.2017 № 27/02-303, Сватівського районного центру зайнятості від 10.03.2017 № 25/4-598, Новоайдарського районного центру зайнятості від 10.03.2017 № 21/03-330, Марківського районного центру зайнятості від 20.03.2017 № 19/02-282, Лисичанського міського центру зайнятості від 14.03.2017 № 8/02-489, зокрема, про те, що відмови у працевлаштуванні інвалідів від ТОВ «ЛЕО» протягом 2016 року не було (т.1 арк.спр. 173-185)
Вищезазначене свідчить, що відповідачем вживалися залежні від нього заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві. Фактів відмови у працевлаштуванні інвалідів при розгляді справи судом не встановлено.
На підтвердження працевлаштування осіб з інвалідністю протягом 2016 року у структурних підрозділах ТОВ «ЛЕО» відповідачем надано перелік працюючих осіб з інвалідністю - штатних працівників, які були зайняті на підприємстві в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (т. 1 арк.спр. 65 - 76), копії звітів за формою Д4 №Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів» за 2016 рік (т.2 арк.спр. 1 - 45), витяги з книг обліку трудових книжок і вкладишів до них ТОВ «ЛЕО» (т.3 арк.спр. 46-123), копії наказів (розпоряджень) про прийняття на роботу, наказів про припинення трудового договору (т. 3 арк.спр. 124 - 250, т.4 арк.спр. 1 - 168), копії виписок з актів огляду МСЕК (т.4 арк.спр. 169 - 250, т.5 арк.спр. 1- 81). Частину документів, що стосуються працівників ТОВ «ЛЕО» у Краснодонському, Краснолуцькому, Луганському, Серговському регіоні та частково в апараті управління, відповідач не має змоги надати через знаходження зазначеної документації на тимчасово неконтрольованій українською владою території та відсутністю доступу до неї, про що надано довідку ТОВ «ЛЕО» від 24.05.2017 № 01-19/2/137 (т.5 арк.спр. 82-83).
Твердження представника позивача про невжиття відповідачем протягом 2016 року всіх обов'язкових заходів для роботодавців при виконанні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, наведених в листі Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616 “Щодо обов'язковості подання форми № 3-ПН та заходів з працевлаштування інвалідів”, суд при вирішенні адміністративної справи не враховує, оскільки відповідальність, визначена статтею 20 Закону № 875, настає для роботодавців за не створення у необхідній кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не за невжиття заходів по пошуку інвалідів для працевлаштування, про які йдеться у зазначеному листі.
Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Згідно із статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Отже, для стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Зважаючи на вжиття ТОВ «ЛЕО» усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд вважає, що позивач намагається покласти на відповідача відповідальність у вигляді фінансових санкцій та пені за відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись, що є неприпустимим.
З урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 94 КАС України покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 липня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 07 липня 2017 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 861 026,52 грн відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 07 липня 2017 року.
Суддя ОСОБА_3