ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 червня 2017 року № 826/16862/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., вирішив адміністративну справу
Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
до Приватного вищого навчального закладу "Київський університет культури"
про стягнення заборгованості у розмірі 11347,98 грн. ,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - позивач) до Приватного вищого навчального закладу "Київський університет культури" (далі - відповідач, ПВНЗ "Київський університет культури") про стягнення податкової заборгованості в розмірі 11 347,98 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем в установлені законодавством строки не сплачені узгоджені суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.
Відповідач подав письмові заперечення в яких повідомив, що Борг виник у зв'язку з тим, що у серпні 2015р. закінчився строк оренди земельної ділянки, але бухгалтером не було подано уточнюючу декларацію, яка б призвела до зменшення їх зобов'язання. Вказаний борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 11347,98 гривень сплачено Київським університетом культури 24.11.2016р. згідно платіжного доручення № 2892.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача у розмірі 11347,98 грн. виникла відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 25.01.2015 № 9003591011.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаній вище податковій декларації є узгодженою.
В силу вимог п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Суд встановив, що позивачем направлено податкову вимогу від 06.11.2015 року №8835-23, та винесено рішення № 639 про опис майна у податкову заставу.
Згідно картки особового рахунку відповідача з орендної плати з юридичних осіб станом на 31.01.2016 року недоїмка складає 11 347,98 грн.
Разом з цим, як встановлено судом, податковий борг ПВНЗ «Київський університет культури», який є предметом стягнення у даній справі на суму 11 347,98 грн., був сплачений 24.11.2016 року згідно платіжного доручення № 2892.
Оскільки відповідачем сума податкового боргу сплачена, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Виходячи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 163, 183-2 КАС України, суд,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій