465/3630/17
2-з/465/87/17
про забезпечення позову
"07" липня 2017 р. м.Львів
Франківський районний суд м. Львова,
в складі:
головуючого судді - Ванівського Ю.М.
при секретарі -- ОСОБА_1
розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» з участю треті осіб: приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу та Відділу Державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» з участю треті осіб: приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу та Відділу Державної виконавчої служби Франківського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В порядку забезпечення позову позивач подав заяву про забезпечення позову, просить до моменту набрання рішенням суду у справі №2/465/3630/17 законної сили зупинити виконавче провадження №ВП 53681170, яке перебуває на виконанні Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.07.2016р. щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 69 284 грн. 09 коп.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що заяву про забезпечення позову слід задовольнити, з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст.122, 151 ЦПК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з вимогами ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, заборона до вчинення дій по відношенні до об'єктів, що належить відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, встановленням обов'язку вчинити певні дії, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
На виконанні Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження №ВП 53681170 щодо примусового виконання виконавчого напису, що оскаржується.
В межах наведеного виконавчого провадження винесено постанову про арешт майна боржника, що у подальшому дає можливість державному виконавцеві описувати та реалізовувати майно.
Суд зазначає, що Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" № 475/97- ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до конвенції.
Згідно із ст.1 Першого протоколу Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Необхідним є створення належних умов для запобігання ситуації нівелювання ефективності судового захисту, оскільки таке нівелювання є неприпустимим у світлі положень ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року. Такі умови створюються шляхом вжиття забезпечувальних заходів. Належним і адекватним забезпечувальним заходом, який не призводить до припинення діяльності відповідача, та, разом із цим, створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів позивача у разі задоволення його позовних вимог є встановлення заборони відповідачеві вчиняти дії, що направлені на відчуження майна позивача
Суд враховує, що зазначений вид та спосіб забезпечення позову не є суттєвими обмеженнями для відповідача та інших учасників судового процесу, оскільки не має наслідком обмеження діяльності відповідача, жодним чином не заважає веденню ним власної звичайної господарської діяльності, не призводить до погіршення стану належного йому майна чи зниження його вартості, не унеможливлює користування відповідними цивільними правами пов'язаними із даним майном, а також не позбавляє відповідача можливості розпорядитися відповідними цивільними правами в разі відмови в позові, та крім того стягнути з позивача завдані накладеною забороною збитки.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову, підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», -
Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.
До моменту набрання рішенням суду у справі №2/465/3630/17 законної сили зупинити виконавче провадження №ВП 53681170, яке перебуває на виконанні Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 21.07.2016р. щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 69 284 грн. 09 коп.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову3 (три) роки.
Ухвала про забезпечення позову є чинною з моменту її постановлення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушення заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Ванівський Ю.М.