Справа № 2-а-2422/2009р.
11 листопада 2009 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., при секретарі Гапоненко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, представник ОСОБА_2, до інспектора Полтавської роти ДПС ОСОБА_3 про скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до інспектора Полтавської роти ДПС ОСОБА_3, в якій вказує, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серія ВІ № 042744 від 11 вересня 2009 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривен. Оскаржувана постанова була винесена інспектором Гордієнком А.М. ( надалі відповідач), на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВІ №036458 від 11 вересня 2009 року. В описовій частині постанови інспектор зазначив, що 11 вересня 2009 року близько 08 години 30 хв. на а.д.Київ-Харків, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку « Обмеження швидкості руху 70 км/год», в результаті чого перевищив швидкість на 32 км/год, чим порушив п.1.9 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1.ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач вважає, що адміністративне стягнення накладене на нього безпідставно, посилаючись, що він рухався з дозволеною швидкістю і не порушив вимог Правил дорожнього руху України, а протокол про адміністративне правопорушення був складений працівниками ДАІ неправомірно, у зв»язку з чим, він звернувся до суду з позовною заявою в якій просить скасувати постанову серія ВІ № 042744 від 11 вересня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений адміністративний позов пояснивши, що при складанні адміністративного протоколу йому не було пред'явлено жодного доказу перевищення ним швидкості руху. Єдиним обґрунтуванням інспектора ДПС, було фіксування швидкості технічним приладом «Іскра», але прилад для огляду не представлявся і не було можливості ідентифікувати транспортний засіб, якому належить зафіксована швидкість.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином і не надав свої заперечення на позов.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 11.09.2009 року він разом з позивачем знаходився в автомобілі НОМЕР_1, який на ділянці 396 км автодороги Київ -Харків рухався, на його думку, з дозволеною швидкістю, приблизно 70 км/год, попереду них їхав автомобіль з великими габаритами. Коли їх зупинив працівник ДАІ, на вимогу прилад вимірювання швидкості руху позивачу не було пред»явлено, тому можливо інспектором була зафіксована швидкість іншого автомобіля.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ВІ №036458 від 11 вересня 2009 року складеного інспектором Полтавської роти ДПС ОСОБА_3, ОСОБА_1, в порушення вимог п.1.9 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку « Обмеження швидкості руху 70 км/год», в результаті чого перевищив швидкість на 32 км/год, що було зафіксовано приладом вимірювання швидкості руху «Іскра», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1.ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що він незгоден з рішенням інспектора ДАІ (а.с.3).
З копії постанови про адміністративне правопорушення серія ВІ № 042744 від 11 вересня 2009 року вбачається, що її було винесено відносно ОСОБА_1 за перевищення ним 11.09.2009 року на а/д Київ-Харків встановленої швидкості руху, тобто за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України ( а.с.2).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечував проти цієї обставини стверджуючи, що було зафіксовано перевищення швидкості руху іншого автомобіля, у ряду з якими він рухався.
Стаття 55 Конституції України зазначає про захист судом прав і свобод людини і громадянина: кожному гарантується право на оскарження в суді рішень. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 57 Конституції гарантує кожному право знати свої права та обов'язки, які мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому законом.
Доказами по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 71 КАС України регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку, суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Судом було запропоновано відповідачу надати докази по справі, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 6).
Стаття 86 КАС України встановлює, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частина 6 ст. 71 КАС України встановлює, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Стаття 11 КАС України встановлює, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Відповідач зі свого боку не надав суду ані жодних пояснень, ні своїх заперечень з приводу обставин, висвітлених ОСОБА_1 у його позовній заяві, не довів дійсності вчинення порушення саме позивачем і законності винесення вищевказаної постанови.
В адміністративних справах про протиправність рішення, дій суб»єкта владних повноважень на останнього покладено обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення чи дії, якщо він заперечує проти позову, неподання ж інспектором Полтавської роти ДПС ОСОБА_3 таких, дозволяє зробити припущення про усвідомлення ним самим незаконності винесення оскаржуваної позивачем постанови.
Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, однак такі не були подані відповідачем в даному випадку, тому суд відповідно до ч.4 ст.128 КАС України і змушений вирішувати дану справу на підставі наявних у ній доказів, якими повною мірою не доводиться факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивача було неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням відповідного адміністративного стягнення, тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
На підставі Конституції України ст.ст.55,57, ст. ст.251, 287 ч.1, 289,293 КУпАП, керуючись ст. ст. 2, 4,6-12,17,18, 69-71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Полтавської роти ДПС ОСОБА_3 про скасування постанови серії ВІ № 042744 від 11 вересня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову серії ВІ № 036458 від 11 вересня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП і провадження у справі закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження але апеляційна скарга не буде подана у строк, вказаний вище, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Коваленко