Справа № 2-5201/09
17 листопада 2009 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого - судді Карапута Л.В.,
при секретарі - Антоненко Л.А.,
з участю представника позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрпромбанк» про стягнення збитків,
28 липня 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції, відсотків за договором банківського вкладу та трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 5118 грн. 17 коп., які виникли внаслідок невиконання банком умов договору банківського вкладу від 13 жовтня 2008 року та судових витрат.
Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити в його задоволенні, оскільки після закінчення мораторію позивачу було виплачено кошти в повному обсязі, також не передбачена договором банківського вкладу, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк” та главою 72 ЦК України виплата інфляційних витрат та 3% річних за прострочення повернення банківського вкладу.
Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2009 року задоволено позов ОСОБА_1. Стягнуто з ТОВ „Укрпромбанк” 52000 грн. 00 коп. у відшкодування заборгованості за договором банківського вкладу та 550 грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат, а всього на загальну суму в розмірі 52550 грн. 00 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15 квітня 2009 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2009 року залишено без змін.
Відповідач не виконував свої договірні зобов'язання і не повернув позивачу кошти в повному об'ємі на момент звернення до суду.
Сума вкладу позивачу була повернута лише 31.07.2009 року, про що не заперечували сторони в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, а тому в разі невиконання боржником грошового зобов'язання й після ухвалення рішення про повернення боргу правомірними є вимоги кредитора про стягнення з боржника відсотків за користування кредитом.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ч. 2 ст. 509 ЦК України, зокрема з рішень суду.
Зобов'язання перестає діяти відповідно до ч. 2 ст. 596 ЦК України, в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом, підстави, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності і за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Наявність судового рішення про стягнення боргу та передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цим рішенням за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.
Таким чином, підлягає задоволенню вимога про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 50 грн. 53 коп., трьох відсотків річних в розмірі 75 грн. 64 коп., судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення відсотків в розмірі 4992 грн. 00 коп. ,в зв'язку з тим що дія договору банківського вкладу закінчилася 11.01.2009 року.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 599, 625 ЦК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Укрпромбанк» на користь ОСОБА_1 суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 50 грн. 53 коп., трьох відсотків річних в розмірі 75 грн. 64 коп., судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. 00 коп, а всього на загальну суму 207 грн. 17 коп.
Стягнути з ТОВ «Укрпромбанк» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в розмірі 90 грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: