Справа № 2-5112/09
16 листопада 2009 року Деснянський районний суд м. Чернігова
в складі:
головуючого судді Рахманкулової І.П.
при секретарі Верещагіній А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, відшкодування моральної шкоди,
третя особа - Комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління»,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить зобов»язати ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію поширену на нараді працівників Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління», яка відбулася 04 червня 2009 року про «вчинення ОСОБА_1 спроби здійснити 03 червня 2009 року крадіжку із підприємства, а саме винести стіл». Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що він тривалий час працює на посаді начальника ДЕПО КП «Чернігівське тролейбусне управління» (надалі КП «ЧТУ»), зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, сумлінний у виконанні роботи та відповідальний працівник. 03.06.2009 року він, у межах своїх повноважень, з метою покращення умов роботи працівників підприємства дав вказівку відправити на кінцеву зупинку тролейбусів - «Завод карданних валів» стіл, в якому не було ніякої потреби в центральній будівлі підприємства. Даний стіл на балансі підприємства не значиться, до підприємства ніяким чином не відноситься. Відповідач затримав погрузку та передачу стола до отримання підтвердження вивозу від керівника підприємства. Коли на підприємство прибув начальник, то повністю розібравшись у ситуації, підтвердив, що стіл можна відправляти по вказаному призначенню, оскільки в ньому немає ніякої потреби в центральній будівлі підприємства. Також начальник підтвердив, що даний стіл на балансі підприємства не значиться. Однак, 04 червня 2009 року о 8 год. 40 хв. на нараді у начальника підприємства, де були присутні 20 працівників підприємства, ОСОБА_3 заявив: «Я вчера предотвратил крупнейшее воровство, которое пытался совершить начальник ДЕПО - ОСОБА_1, а именно вынести стол». На вказане звинувачення керівник зробив зауваження та попросив цього не говорити, тому що по даному факту вже розібралися напередодні. ОСОБА_3 не міг вгамуватися, кричав, що начальник ДЕПО потребує покарання за крадіжку і вимагав покарати за вчинений злочин. Позивач зазначає, що відносно нього була поширена недостовірна інформація, оскільки зазначені відповідачем на нараді в присутності 20 членів трудового колективу, відомості про вчинення крадіжки не відповідають дійсності, є надуманими і ганьблять його честь та гідність в очах керівництва підприємства та підлеглих йому працівників, оскільки він не здійснив крадіжку стола. Неправомірними діями відповідача заподіяно моральну шкоду, яку позивач оцінює у 2000 грн. Позивач зазначає, що після цього інциденту, працівники довго його обговорювали, а відношення деяких до нього змінилося з поваги на зневажання.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та його представник проти позовних вимог позивача заперечували, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, причин неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працює начальником ДЕПО КП «ЧТУ», а відповідач начальником служби лінійного контролю, охорони та режиму КП «ЧТУ», сторони надали суду свої посадові інструкції, в яких закріплені їх завдання і обов»язки, відповідальність, тощо.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що він з метою покращення умов праці працівників на кінцевій зупинці тролейбусів «Завод карданних валів», у межах своїх повноважень, дав вказівку водіям учбового тролейбусу, який не задіяний у перевезеннях пасажирів, перевезти стіл з центральної будівлі підприємства в диспетчерську на кінцеву зупинку тролейбусів, оскільки працівникам на кінцевій зупинці не було на чому відмічати документи. Даний стіл на балансі підприємства не перебував, він переміщався у межах самого підприємства, оскільки диспетчерська кінцевої зупинки «Завод карданних валів» відноситься до КТ «ЧТУ», а тому позивач зазначає, що його безпідставно в присутності 20 працівників трудового колективу ОСОБА_3 звинуватив у крадіжці.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які працюють в КП «ЧТУ» водіями, суду повідомили, що 03.06.2009 року отримали від начальника ДЕПО ОСОБА_1 вказівку погрузити стіл і відвезти його в диспетчерську на кінцеву зупинку тролейбусів - «Завод карданних валів». Вони погрузили стіл в пустий учбовий тролейбус, проте начальник служби охорони заборонив вивозити стіл.
Відповідач ОСОБА_3 суду пояснив, що 03.06.2009 року йому охоронці доповіли, що в обідню перерву через ворота намагаються вивезти стіл і крісло. Оскільки документи на вивіз цих речей були відсутні, тому він заборонив їх вивозити. Незабаром прийшов начальник КП «ЧТУ», який сказав, що його дії правильні. Відповідач зазначив, що не звинувачував ОСОБА_1 у скоєнні крадіжки, а на нараді у керівника КП «ЧТУ», що відбувалася 04.06.2009 року він лише повідомив, що відвернув несанкціонований вивіз з території підприємства стола, а не про його крадіжку.
Крім того, ОСОБА_3 суду повідомив, що, на час вказаного інциденту, стіл на балансі підприємства не перебував, інвентарний номер на ньому був відсутній, а вже пізніше вказаний стіл був поставлений на баланс підприємства. Разом з тим, не зважаючи на те, що стіл на балансі підприємства не перебував, він не міг допустити його вивіз з території підприємства без документів, які б дозволяли здійснити такий вивіз. Письмових доповідних записок на ім»я начальника з приводу даного факту ОСОБА_3 не писав, звернень до правоохоронних органів щодо крадіжки стола не було, ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності по даному факту не притягувався, оскільки такої вказівки не було від начальника КП «ЧТУ».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який працює начальником відділу КП «ЧТУ» суду показав, що йому відомо, що 03.06.2009 року службою охорони КП «ЧТУ» було попереджено вивезення стола і крісла з підприємства. 04.06.2009 року на нараді у керівника КП «ЧТУ», де були присутні близько 20 працівників підприємства, ОСОБА_3 повідомив, що ним напередодні було попереджено крадіжку, яку намагався скоїти ОСОБА_1, оскільки останній хотів вивезти на учбовому тролейбусі стіл з території підприємства.
Свідок ОСОБА_6, який працює начальником відділу технічного контролю в КП «ЧТУ» суду повідомив, що 04.06.2009 року він був присутній на нараді у керівника КП «ЧТУ», і чув, як ОСОБА_3 повідомив, що ним було попереджено спробу великої крадіжки, яку намагався скоїти начальник ДЕПО ОСОБА_1, оскільки хотів вивезти стіл з території підприємства. Начальник КП «ЧТУ» сказав ОСОБА_3, щоб він припинив цю розмову, бо необхідно розбиратися в цій ситуації. На нараді були присутні близько 20 членів трудового колективу. Після наради свідок ОСОБА_6 чув, як працівники підприємства обговорювали інцидент з приводу крадіжки, яку намагався ніби -то скоїти ОСОБА_1
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що він був присутній на нараді при начальнику КП «ЧТУ», яка відбувалася 04.06.2009 року. На цій нараді ОСОБА_3 повідомив, що ним було попереджено намагання вивезти стіл чи крісло з території підприємства, було названо прізвище особи, яка намагалася вивезти ці речі, а саме ОСОБА_1 На підприємстві в подальшому він чув розмови щодо намагання ОСОБА_1 вивезти з підприємства стіл, працівники обговорювали між собою цю тему.
Свідок ОСОБА_10, який працює начальником автогаража в КП «ЧТУ», суду повідомив, що на нараді у керівника підприємства 04.06.2009 року ОСОБА_3 сказав, що ним було затримано тролейбус та попереджено вивіз меблів, який намагався здійснити начальник ДЕПО ОСОБА_1 учбовим тролейбусом. Начальник КП «ЧТУ» вислухав цю інформацію, сказав, що розбереться. Після обіду свідок чув, як працівники підприємства обговорювали, що службою хорони було затримано тролейбус, яким ОСОБА_1 намагався вивезти якісь меблі.
Згідно ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів.
Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов»язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов»язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначив, що беручи до уваги конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
В цій же Постанові зазначено, що зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов»язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов»язків.
Під поширенням інформації слід розуміти, зокрема, повідомлення в публічних виступах чи в іншій формі хоча б одній особі.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з ч.3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Негативною вважається інформація, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких дій і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази, вбачає наявність у діях відповідача юридичного складу правопорушення.
Відповідач на нараді, в присутності членів трудового колективу, повідомив про намір вчинити позивачем крадіжки стола.
Сам позивач ОСОБА_1 та допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_3 на нараді в присутності 20 членів трудового колективу повідомив про вчинення позивачем (назвав його прізвище) спроби здійснити 03.06.2009 року крадіжку стола, чого відповідач не допустив зробити.
Зазначені свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також допитані в судовому засіданні за клопотанням відповідача свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що після сказаних на нараді ОСОБА_3 слів на адресу ОСОБА_1, працівники КП «ЧТУ» обговорювали даний інцидент.
Позивач зазначає, що після звинувачень, які на його адресу виказав ОСОБА_3 на нараді 04.06.2009 року, працівники підприємства, в тому числі підлеглі, довго його обговорювали, а відношення деяких з них змінилося з поваги на зневажання. Розповсюджена відповідачем інформація принизила його в очах людей, які до цього відносилися з повагою.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що по даному факту ним письмові доповідні записки на ім»я начальника не складалися, звернення до правоохоронних органів не було, позивач за даним фактом до відповідальності не притягувався.
Відповідач не довів у суді, що поширена ним на нараді в присутності працівників підприємства інформація про вчинення позивачем спроби здійснити крадіжку з підприємства, а саме винести стіл, є такою, що відповідає дійсності.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач відносно позивача розповсюдив недостовірну інформацію, яка на думку позивача порушує його право на повагу до гідності, честі та ділової репутації, з чим суд погоджується, а тому знаходить підстави для задоволення позовної вимоги про спростування такої інформації.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки знаходить достатнім для відновлення порушених прав позивача зобов»язання відповідача спростувати недостовірну інформацію в той же спосіб, в який вона була поширена.
Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 16, 277 ЦК України, суд,-
позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати інформацію, поширену ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 на нараді керівника Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» 04 червня 2009 року про «вчинення ОСОБА_1 спроби здійснити 03 червня 2009 року крадіжку із підприємства, а саме винести стіл», недостовірною.
Зобов»язати ОСОБА_3 спростувати на нараді керівника Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» перед ОСОБА_1, начальником та працівниками Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління», які були присутні на нараді 04 червня 2009 року, відомості про «вчинення ОСОБА_1 спроби здійснити 03 червня 2009 року крадіжку із підприємства, а саме винести стіл», які були поширені ОСОБА_3 на нараді в керівника Комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради 04 червня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 32 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.П.Рахманкулова