справа № 2-557/2009
18 листопада 2009 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого судді - Березовського О.Д.,
при секретарі - Швачко О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання батьківства, -
ОСОБА_1 02.10.2009 року звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком її сина ОСОБА_6, який народився 23 вересня 2006 року у с. Автуничі Городнянського району Чернігівської області.
У позовній заяві позивач зазначила, що 02.08.2005 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 у гуртожитку за адресою : м. Чернігів, вул. Щорса, буд. № 38а, в квартирі № 5/4, яка належить на правах приватної власності його батьку ОСОБА_4. У грудні 2005 року вона завагітніла від ОСОБА_5 і 23.09.2006 року народила сина ОСОБА_6. Одразу після народження сина вони посварилися і позивач залишилась проживати у своїх батьків у с. Автуничі Городнянського району Чернігівської області. У зв'язку з цим, при реєстрації народження дитини у виконкомі Андріївської сільської ради Городнянського району її ім'я та по батькові у Книзі реєстрації народжень було записано у відповідності з ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою позивача. У жовтні 2006 року вони помирились і стали проживати разом в кімнаті гуртожитку за вищевказаною адресою. 02.08.2009 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина за законом на все належне йому майно. Одним із спадкоємців першої черги за законом є їх син ОСОБА_7, який не може вступити у спадщину, так як не в змозі підтвердити, що його батьком є ОСОБА_5. У період спільного життя з ОСОБА_5 вони вели спільне господарство, у них був спільний бюджет. Син був на утриманні і вихованні ОСОБА_5, який визнав себе його батьком, піклувався про нього до самої смерті і мав намір подати до органу РАЦС заяву про реєстрацію шлюбу, однак він не встиг цього зробити у зв'язку зі смертю. Інших утриманців у нього не було.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродження м. Чернігова, батьком її сина ОСОБА_6, який народився 23 вересня 2006 року у с. Автуничі Городнянського району Чернігівської області.
Ухвалою судді від 12 жовтня 2008 року відкрито провадження у зазначеній справі.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала заявлені в її інтересах позовні вимоги, просила суд їх задовольнити та визнати ОСОБА_5 батьком її сина ОСОБА_6. Підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Вказала, що вона зустрічалась з ОСОБА_5 та з 02.08.2005 року вони почали проживати разом у цивільному шлюбі. Проживали вони разом в кімнаті № 4 квартири АДРЕСА_1. Батьки ОСОБА_5 знали про це та були цьому дуже раді. З ОСОБА_5 вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет. У грудні 2005 року вона завагітніла від ОСОБА_5 та 23.09.2009 року народила сина. Однак після народження сина вона посварилась з ОСОБА_5, а тому попросила свекра ОСОБА_4 відвезти її разом з дитиною до батьків у с. Автуничі Городнянського району Чернігівської області. Дитину вона зареєструвала в Андріївській сільській раді Городнянського району Чернігівської області на своє прізвище. При реєстрації сина вона просила вказати батьком дитини ОСОБА_5, однак працівники сільської ради сказали, що немає ніякого значення як вони запишуть батька дитини і вказали батьком дитини ОСОБА_8. Приблизно через три тижні після переїзду в с. Автуничі вона помирилась з ОСОБА_5 і той разом зі своїм батьком ОСОБА_4 забрали її з дитиною до м. Чернігова. З того часу і до моменту смерті 02.08.2009 року ОСОБА_5 вони проживали разом. Разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_5 вони відвідували її батьків, допомагали по господарству, разом святкували дні народження сина. ОСОБА_5 визнав ОСОБА_6 своїм сином, дуже любив його та піклувався про сина. Вони вирішили спочатку зареєструвати шлюб, а потім ОСОБА_5 мав намір зареєструвати сина на себе. До народження сина вони не зареєстрували між собою шлюб, оскільки в неї був тимчасовий вид на проживання на території України з 1993 року. Шлюб вони вирішили зареєструвати після отримання нею паспорту громадянина України. Паспорт вона отримала 30.05.2007 року. Однак 23.09.2009 року помер дідусь ОСОБА_5 і той вирішив відкласти реєстрацію шлюбу на 1 рік. 17.08.2008 року померла мати ОСОБА_5 і вони знову вирішили почекати ще 1 рік. Але шлюб з ОСОБА_5 вона так і не встигла зареєструвати, оскільки останній помер 02.08.2009 року. Відповідач ОСОБА_4 також визнав ОСОБА_6 своїм онуком, постійно його відвідував. Останній раз відповідач приходив до них вчора. ОСОБА_4 знав про дату, час та місце судового розгляду справи та повідомив їй, що в судове засідання не з'явиться. ОСОБА_4 сказав, що напише заяву про те, що він не заперечує проти заявлених нею позовних вимог. Зауважила, що через 3 дні після смерті ОСОБА_5 відповідач прийшов до неї та сказав виселятись з кімнати, а потім звернувся до суду про визнання її такою, що втратила право на користування житлом. Однак в послідуючому відмовився від своїх позовних вимог і вирішив відписати кімнату онуку ОСОБА_6. Необхідність звернення до суду з відповідним позовом пояснює тим, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина і її син має право на частку у спадщині померлого, однак для цього необхідно визнати ОСОБА_5 батьком дитини.
Представник позивача ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі відповідної довіреності від 15.09.2009 року, у судовому засіданні підтримав заявлені ним в інтересах позивачки позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Зазначив, що підтвердити факт того, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_6 можуть свідки та сімейні фото з яких вбачається, що покійний ОСОБА_5 дійсно проживав з ОСОБА_1 та їх спільною дитиною.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду письмову заяву від 16.11.2009 року з проханням провести судове засідання без його участі, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує ( а.с. 30 ).
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3, який представляє інтереси органу опіки та піклування в особі Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області на підставі довіреності за вих. № 02-16/536 від 05.08.2009 року, підтримав заявлені в інтересах позивача позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Вказав, що в інтересах дитини слід визнати ОСОБА_5 батьком малолітнього ОСОБА_6 і це відповідає інтересам дитини.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.
Відповідно до вимог частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, з'ясувавши позицію сторін по суті заявлених позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.
Частина 2 ст. 3 СК України передбачає, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановлено статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається : 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; 3 ) за рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
З дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про народження серії 1-ЕЛ № 031462 встановлено, що ОСОБА_6 народився 23 вересня 2006 року у с. Автуничі Городнянського району Чернігівської області, про що в Книзі реєстрації народжень виконкомом Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області 20.10.2006 року було зроблено відповідний актовий запис за № 07. Батьками дитини значаться ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ( а.с. 7 ).
У судовому засіданні встановлено, і даний факт не заперечувався сторонами, що запис про батька ОСОБА_6 - ОСОБА_8 записаний за вказівкою матері відповідно до положень ч. 1 ст. 135 СК України.
Згідно актового запису про народження № 880 від 16.07.1975 року встановлено, що ОСОБА_5 народився 08 червня 1975 року та його батьками значаться ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ( а.с. 24, 27-28 ).
З актового запису про смерть № 2154 від 05.08.2009 року встановлено, що ОСОБА_5 помер 02 серпня 2009 року у віці 34 років у м. Чернігові ( а.с. 25 26 ).
Згідно приписів ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Частина 2 ст. 128 СК України передбачає, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до акту від 12.08.2009 року, складеного майстром ЖРЕД № 3 ОСОБА_10, встановлено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації в квартирі 5/4 буд. 38а по вул. Щорса разом з сином ОСОБА_6 та разом з нею з 02.08.2005 року проживав її цивільний чоловік ОСОБА_11 до дня смерті 02.08.2009 року . ОСОБА_1 та її син знаходились на його утриманні ( а.с. 8 ).
Відповідно до довідки від 30.09.2006 року встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_11 присвоєно почесне звання батьків на честь народження сина ( а.с. 16 ).
З досліджених в судовому засіданні фотокарток встановлено, і це підтвердила позивач ОСОБА_1 та не заперечували сторони, що на них зображений ОСОБА_5 разом зі своїм сином ОСОБА_6 в різні проміжки часу та під час різних подій ( виписка з пологового будинку, свято, хрестини ). Також на фотокартках зображений відповідач ОСОБА_4, який тримає на руках ОСОБА_6 ( а.с.10, 15 ).
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показала, що з 2005 року разом з нею по сусідству вдвох проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Останній представив сусідам ОСОБА_1 як свою дружину, показав їй спільну кухню, конфорку, якою користуватись, показав, де знаходиться вмивальник. Вдвох вони вели спільне господарство, разом ходили в магазин, до них у гості приходили батьки ОСОБА_5 та відвідували онука. При народженні ОСОБА_1 сина ОСОБА_5 дуже зрадів. Вони жили з ОСОБА_1 разом, разом виховували сина, купали разом. Як батько ОСОБА_5 приймав активну участь у вихованні сина, вони разом гуляли та він дарував дитині подарунки, купував фрукти та печиво. ОСОБА_5 признав ОСОБА_6 своїм сином, як і відповідач ОСОБА_4 визнав ОСОБА_6 своїм онуком. Відповідач навіть вчора відвідував онука і той дуже сумує за дідом.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показала, що з сім'єю ОСОБА_4 її сім'я товаришує з 1986 року. Зазначила, що батьки ОСОБА_5 були раді, що у останнього з'явилась подруга ОСОБА_1, стосунки з якою в послідуючому перейшли у цивільний шлюб. ОСОБА_1 завжди уважно ставилась до ОСОБА_5, в послідуючому у них народився син. Батьки ОСОБА_5 були задоволені тим, як ОСОБА_1 відносилась до їх сина, як уважно відносилась до виховання онука, який завжди ходив чистим та нагодованим. Стосунки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не встигли зареєструвати, але ніхто не це не звертав уваги. ОСОБА_5 за життя визнав ОСОБА_6 своїм сином, ОСОБА_4 визнав дитину своїм онуком. Відповідач після смерті дружини часто бував з онуком у них вдома і радів здібностям онука.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та слід визнати, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 02.08.2009 року у м. Чернігові, являється батьком ОСОБА_6, який народився 23 вересня 2006 року у с. Автуничі Городнянського району Чернігівської області.
Статті 134 СК України передбачає, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Керуючись ст. ст.3, 121, 125, 128, 130, 134, 135 Сімейного кодексу України, ст. ст. 1216, 1222-1223, 1258, 1261 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 02.08.2009 року у м. Чернігові, являється батьком ОСОБА_6, який народився 23 вересня 2006 року у с. Автуничі Городнянського району Чернігівської області.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. сплаченого державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя : О.Д.Березовський