"14" червня 2017 р.Справа № 916/98/17
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Головея В.М.
Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Селиверстова М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ»
на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2017
по справі № 916/98/17
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ»
до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця»
про стягнення 7 159,75 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Представником відповідача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 14.06.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В січні 2017 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (далі - ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» (далі - ПАТ «Українська залізниця», відповідач) про стягнення 7 159,75 грн. вартості нестачі вугілля.
Позов обґрунтований тим, що ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» відповідно до Технічних умов завантажило вугільний концентрат у вагон в кількості 65 300 кг по накладній №50103100 від 09.08.2016 та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. 11.08.2016 на станції Тимкове Одеської залізниці був складений комерційний акт ПП №055455/76, в якому зафіксовано недостачу маси вантажу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2017 (суддя Желєзна С.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що обставиною, яка спричинила складання актів загальної форми, зважування вагону та подальше складання комерційного акту, була комерційна несправність вагону, а саме: наявність ознак незбереженості навалочного вантажу при перевезенні у вагоні відкритого типу. Наведене, в силу приписів ст.ст. 110 - 114 Статуту залізниць України виключає можливість притягнення ПАТ «Українська залізниця», як перевізника, до відповідальності за нестачу даного вантажу.
Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в ході судового розгляду не доведено обставини, які місцевий суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Представник ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» в судове засідання 14.06.2017 не з'явився, та не скористалвся своїм правами на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Проте, така неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки ухвалою Одеського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.
Представник відповідача в судовому засіданні 14.06.2017 надав пояснення, в яких просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2013 між ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Замовник) та ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (Виконавець) було укладено договір №13-15/74-У, за умовами якого Замовник зобов'язується передати (поставити) Виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, пов'язані зі збагаченням вугілля, та прийняти концентрат. Виконавець зобов'язується прийняти вугілля, здійснити його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат Замовнику, в терміни та на умовах, обумовлених даним договором а/або специфікацією. Датою поставки вугілля Виконавцю вважається дата фактичної передачі (поставки) вугілля у погоджене місце поставки, яка зазначається в накладній у графі 51 «календарний штемпель прибуття вантажу» станції «Родинська» Донецької залізничної дороги «Укрзалізниці», яка свідчить про приймання вантажу станцією (п. п. 1.1, 1.1.2. договору).
29.04.2016 між сторонами договору №13-15/74-У від 31.12.2013 було укладено специфікацію на перевезення вантажу, умовами якої передбачено, що Виконавець зобов'язується прийняти вугілля, характеристики якого передбачені п. 1 специфікації, здійснити його збагачення на фабриці ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат Замовнику, на умовах, передбачених в листах-замовленнях.
09.08.2016 зі станції «Родинська» Донецької залізниці ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (відправник) було відправлено ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» (одержувач) на станцію призначення «Ясна Зоря» Одеської залізниці шість вагонів з вугільним концентратом, який завантажений навалом, загальною масою 394 200 кг, що підтверджується залізничною накладною № 50103100 та відомістю вагонів (а.с. 12-13). Зважування вантажу здійснювалось вантажовідправником, вантаж був укатаний катком та помаркований у формі поперечних смуг трикутної форми.
11.08.2016 на станції «Тимкове» Одеської залізниці уповноваженими особами відповідача було складено акт загальної форми №3629 (форма ГУ-23), обставиною складання акту стала комерційна несправність вагону №5685055, а саме: наявність ознак незбереженості вантажу при перевезенні у вагоні відкритого типу (а.с. 37).
12.08.2016 на станції «Тимкове» Одеської залізниці, уповноваженими особами відповідача, було складено акт загальної форми №160, з якого вбачається, що за результатами проведеного зважування вагону №5685055 було виявлено недостачу, яка склала 4 660 кг (а.с. 38).
Відповідно до комерційного акту серії АА №055455 від 12.08.2016, складений на станції «Тимкове» Одеської залізниці посадовими особами залізниці, при перевірці вагону №5685055 виявлено, що вагон у технічному стані - справний. При перевірці виявлено навантаження вантажу вище бортів 150 мм, поверхня вантажу укатана катком, помаркована у формі поперечних полос трикутної форми. З правової сторони за напрямком руху поїзда над 1-2-3 м вивантажувальними люками виявлена виїмка довжиною 4600 мм., шириною 2600 мм., глибиною 700 мм. Вагон глуходверний, вивантажувальні люки закрити щільно, просипання вантажу немає. Вантаж, якого не вистачає, у вагон поміститися міг. Зважування вагону проводилось два рази, недостача у розмірі 4660 кг концентрату підтвердилась. У розділі Є комерційного акту серії АА №055455 від 12.08.2016 станцією призначення було зроблено відмітку, що під час видачі вантажу різниці з дійсним комерційним актом не виявлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність вини залізниці за незбереження вантажу, що з урахуванням приписів ст. 924 ЦК України та ст. 314 ГК України є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за нестачу вантажу.
Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частин другої та третьої статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів.
З матеріалів справи вбачається, що накладна № 50103100 від 09.08.2016 та вагони завантажені ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» прийняті залізницею без зауважень.
За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Судовою колегією встановлено, що на станції «Тимкове» Одеської залізниці посадовими особами залізниці, при перевірці вагону №5685055, були складені акти загальної форми №3629 від 11.08.2016, № 160 від 12.08.2016 та комерційний акт АА №055455 від 12.08.2016, в яких, крім іншого, було встановлено, що з правої сторони вагону за напрямком руху поїзда над 1-2-3м вивантажувальними люками виявлена виїмка довжиною 4 600 мм, шириною 2 600 мм, глибиною 700 мм. По ст. Тимкове місце виїмок помарковане вапном. Зважування вагона проводилась два рази, недостача 4 660 кг концентрату вугільного, підтвердилась.
Колегія суддів вважає, оскільки спірний вагон був прийнятий залізницею для перевезення без будь-яких зауважень до вантажовідправника, то відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу ст. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю, тобто відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:
- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;
- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;
- за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Відповідно до довідки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» № 1/1911 від 17.08.2016, вартість 1 т вугільної продукції, відвантаженої ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» (станція Подинська Донецької з.д.) на адресу ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» в полувагоні №56850555 за накладною №50103100 з врахуванням якісних характеристик складає 1 489,01 грн. без врахування ПДВ (з врахуванням ПДВ 1 786,81 грн.). Дана довідка підписана директором та головним бухгалтером ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та скріплена печаткою юридичної особи.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтранс №644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема при перевезенні мінерального палива.
Позивач розрахував вартість збитків, спричинених внаслідок нестачі, з урахуванням норм відповідно до Правил видачі вантажів, що складає 7 159,75 грн. Перевіривши розрахунок позивача вартості збитків спричинених відповідачем, судова колегія вважає його вірним.
Статтями 130, 133 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач вантажу має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
На підставі положень статті 133 Статуту вантажоодержувач - ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» передав право пред'явлення позову вантажовідправнику - ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», що підтверджується переуступним підписом на залізничній накладній та на відомості вагонів, які наявні в матеріалах справи (а.с. 12,13).
З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідальність за вагову недостачу вугільної продукції підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 7 159,75 грн., адже матеріали справи свідчать про незбереженість вантажу з вини перевізника.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ».
З огляду на викладене судова колегія дійшла до висновку, що місцевий суд неповністю встановив та не дослідив фактичні обставини справи, дав неповну та невсебічну оцінку наявним у ній доказам.
Приймаючи до уваги вище встановлене, колегія суддів вважає, що господарським судом не надано належної оцінки всім зазначеним вище обставинам, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду, на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України - скасуванню, позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з їх доведеністю.
Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2017 - скасувати.
3. Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» - задовольнити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» 7 159,75 грн. вартості нестачі вугілля та 1 378,00 грн. судового збору.
5. Доручити господарському суду Одеської області видати наказ із зазначенням у ньому всіх необхідних реквізитів сторін
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Головей В.М.
Судді: Гладишева Т.Я.
ОСОБА_2