Справа № 2-462/09
26 жовтня 2009 року Франківський районний суд м. Львова у складі
головуючої - судді Гінда О.М.
при секретарі Мартьяновій Ю.В.
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2Й,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Франківської районної адміністрації Львівської міської ради з участю третьої особи ЛКП «Сокільницьке» про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, встановлення порядку користування житлом та стягнення моральної шкоди,
відповідач заперечив заявлений до нього позов, вважаючи його безпідставним.
У судовому засіданні позивачка свої вимоги з уточненнями підтримала, пояснила, що після смерті батька ОСОБА_5, який помер 12.08.2007 року, вона успадкувала за законом ј частину квартири, 35 по вул. Пулюя, 19 в м. Львові, а власником ѕ частини цієї квартири є брат батька ОСОБА_4, який постійно мешкає та працює в м. Тернополі. Після смерті батька відповідач змінив вхідні замки, внаслідок чого потрапити до квартири стало неможливо. Для забезпечення доступу до помешкання безрезультатно зверталася до органів внутрішніх справ. Просить позов задовольнити, зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні квартирою, вселити її до такої. Спірне житлове приміщення складається з трьох житлових кімнат площею 40,9 кв.м., а саме кімнат: 10, 1 кв.м., 17,2 кв.м. з балконом та 13,6 кв.м. з балконом, кухні 8,5 кв.м., коридора 9 кв.м., ванної кімнати та вбиральні. Загальна площа квартири становить 64,6 кв.м. просить виділити їй у користування житлову кімнату площею 10,1 кв.м., решту житлових кімнат - відповідачу. Приміщення загального користування залишити у спільній власності. Крім того, діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 10000 грн., оскільки вона є інвалідом другої групи загального захворювання по опорно-руховому апараті. У зв'язку з діями, які чинить відповідач відносно неї, перешкоджаючи у користуванні успадкованим майном, вона змушена постійно ходити по різних інстанціях: ЛКП, до дільничого інспектора міліції, в суд, захищаючи свої законні права та інтереси. Вона постійно переживає, її стан здоров'я погіршився. Просить позовні вимоги задовольнити у повному об'ємі .
У судовому засіданні відповідач позов заперечив, пояснив, що спірну квартиру він успадкував після смерті брата ОСОБА_5-С.С., його частка в квартирі становить ѕ частини, а позивачка є співвласником ј частини квартири і має право на користування нею у межах поділу. Однак сумісне з нею проживання є неможливим, після смерті брата він поміняв замки від спірної квартири. Згідний викупити у позивачки її частку, однак вона на це не погоджується. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_6 районної адміністрації та третя особа ЛКП «Сокільницьке» вирішення даного позову покладають на розгляд суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що спірна квартира, 35 по вул. Пулюя, 19 в м. Львові належить ОСОБА_3 в розмірі ј її частини за правом спадкування після смерті ОСОБА_5-С.С., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, яке видане П'ятою Львівською державною нотаріальною конторою від 31.03.2008 року. Відповідачу ОСОБА_4 належить ѕ частини спірної квартири, згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 02.08.1995 року та 27.03.2008 року.
Вищезазначені правовстановлюючі документи сторонами по справі не оспорюються.
Дані визнані сторонами по справі обставини, вважаються встановленими судом і звільняються від подальшого доказування в силу ст. 61 ч. 1 ЦПК України.
Згідно ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що відповідач по справі, після смерті ОСОБА_5-С.С., 21.08.2007 року поміняв замки в квартирі, 35 по вул. Пулюя, 19 в м. Львові, у зв'язку з чим перешкоджає позивачці у доступі до квартири та користуванні її власністю.
Даний факт підтвердили сторони в судовому засіданні, а також зверненнями до правоохоронних та житлово-експлуатаційних органів, зокрема актом від 01.07.2008 року, складеним комісією ЛКП «Сокільницьке» та матеріалами перевірки проведеної Франківським РВ ЛМУ Г УМВСУ у Львівській області за зверненням ОСОБА_3 (лист від 18.05.2008 року № 71/К-21).
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивачки, щодо усунення перешкод у користуванні спірною квартирою та її вселення є підставними і такими що підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог позивачки в частині встановлення порядку користування спірною квартирою, то відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності, може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Згідно висновку будівельно - технічного дослідження від 12.07.2008 року, проведеного ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс», можливо виділити ОСОБА_3 житлову кімнату площею 10, 1 кв.м. під літерою 4, а ОСОБА_4 житлові кімнати площею: 17,2 кв.м. під літерою 3 з балконом 1,6 кв.м. та кімнату 13,6 кв.м. під літерою 2 з балконом 0,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, залишивши у їх спільному користуванні кухню, площею 8,5 кв.м. під літерою 5; коридор площею 9 кв.м. під літерою 1; ванну площею 2,3 кв.м. під літерою 7; вбиральню площею 1,2 кв.м. під літерою 6; кладову площею 0,3 кв.м. під літерою 8.
Вищезазначений висновок, щодо порядку користування спірної квартири сторонами відповідає їх часткам у ній, а тому приймається судом до уваги.
У частині позовних вимог ОСОБА_3, щодо стягнення моральної шкоди, то у задоволенні такої слід відмовити, оскільки у судовому засіданні не встановлено факту заподіяння позивачці моральних страждань відповідачем.
Керуючись ст. ст. 10-11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 358 ч. 3, 361, 386, 391 ЦК України, суд -
позов задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні квартирою, 35 по вул. Пулюя, 19 в м. Львові.
Вселити ОСОБА_3 у квартиру, 35 по вул. Пулюя, 19 в м. Львові.
Виділити у користування ОСОБА_3 житлову кімнату площею 10, 1 кв.м. під літерою 4 за адресою: АДРЕСА_1.
Виділити у користування ОСОБА_4 житлові кімнати площею: 17,2 кв.м. під літерою 3 з балконом 1,6 кв.м. та кімнату 13,6 кв.м. під літерою 2 з балконом 0,8 кв.м.
Залишити у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_3: кухню, площею 8,5 кв.м. під літерою 5; коридор площею 9 кв.м. під літерою 1; ванну площею 2,3 кв.м. під літерою 7; вбиральню площею 1,2 кв.м. під літерою 6; кладову площею 0,3 кв.м. під літерою 8.
У задоволенні решту позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подане протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Гінда О.М.