справа № 761/41633/16-ц Головуючий у 1-й інстанції : Савицький О.А.
апеляційне провадження № 22-ц /796/4678/2017
23 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого Головачова Я.В.
суддів: Поливач Л.Д., Шахової О.В.
при секретарі Горак Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року,
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 Після його смерті вона успадкувала 1/3 частку грошових коштів з відсотками, які знаходяться на поточних рахунках та накопичувальних рахунках відкритих на ім'я її батька, ОСОБА_2 у Барському відділенні Вінницької області №01108 ПАТ " КБ" "Надра ".
5 лютого 2015 року постановою Правління Національного банку України ПАТ"КБ"Надра" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Вона звернулася до відповідача з вимогою про виплату, належної згідно свідоцтва про спадщину суми грошових коштів, проте їй було виплачено лише 2/3 частини гарантованої до виплати суми.
З урахуванням наведеного ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на її користь з відрахуванням встановленого законом граничного розміру відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "КБ "Надра" у відділені № 0108, а саме: 1/3 частину грошового вкладу на рахунку №22157 в сумі 11243, 76 грн. з усіма належними відсотками; 1/3 частку грошового вкладу на рахунку № 1451250 в сумі 27 129, 78 грн.; 1/3 частку грошового вкладу на рахунку НОМЕР_3 в сумі 1106,00 доларів США; 1/3 частку грошового вкладу на рахунку №150891 в сумі 916, 67 доларів США; 1/3 частку грошового вкладу на рахунку № 1451243 в сумі 10788, 71 доларів США з усіма належними відсотками, а також стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на її користь 1/3 частку недорахованої гарантованої суми відшкодування за вкладами у розмірі 66 666,66 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року у задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ПАТ "КБ"Надра" та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ"Надра" - Чернюк В.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1228 ЦК України встановлено право вкладника розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (частина друга статті 1228 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 512 ЦК України самостійною підставою заміни кредитора в зобов'язанні є правонаступництво.
Відповідно до частини другої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. Проте у зобов'язаннях, не пов'язаних з особою кредитора, смерть не призводить до припинення зобов'язань, а відбувається перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб - спадкоємців.
Судом установлено, що батько позивача, ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті батька позивача відкрилась спадщина на належне йому майно.
15 жовтня 2015 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку грошових коштів.
Згідно з свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями майна є його: дружина ОСОБА_5, дочка ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_6.
Спадщина, на яку видано вказане свідоцтво складається з грошових коштів з відповідними відсотками, що зберігаються у Барському відділенні Вінницької області №0108 Публічного акціонерного товариства " Комерційний банк " Надра" ( далі - ПАТ "КБ"Надра") на поточному рахунку НОМЕР_1 ( відкритому 06.03.2007), до якого емітована платіжна картка; на поточному рахунку НОМЕР_3 (відкритому 23.05.2007), до якого емітована платіжна картка; на поточному рахунку НОМЕР_2 (відкритому 23.05.2007), до якого емітована платіжна картка; на накопичувальному рахунку НОМЕР_4 (відкритому 07.03.2007), до якого емітована платіжна картка; на депозитному рахунку НОМЕР_5 (відкритому 15.05.2012), до якого емітована платіжна картка; на накопичувальному рахунку НОМЕР_6 (відкритому 24.05.2007), до якого емітована платіжна картка; на депозитному рахунку НОМЕР_7 (відкритому 15.05.2012), до якого емітована платіжна картка, відкритих на ім'я померлого, ОСОБА_2, належному померлому на підставі довідки, виданої ПАТ " КБ"Надра" 23 червня 2015 року за № 532/БТ.( а.с. 88).
Отже, ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька, ОСОБА_2, 1/3 частку грошових коштів.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 "Про віднесення ПАТ "КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ" Надра", згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію
Згідно з листа ПАТ "КБ "Надра" (Ліківадація) позивачу повідомлено про те, що ОСОБА_2 були зроблені розпорядження щодо коштів, які були розміщені на вкладних рахунках: НОМЕР_8 згідно Договору №416839 від 12.05.2008; № 600672 згідно Договору №600672 від 03.09.2008.( а.с. 12).
26 лютого 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб направив позивачу лист №02-036-11769/16, в якому повідомив їй про те, що сума гарантованого відшкодування за вкладами в ПАТ "КБ" Надра" перерахована грошовим переказом, яку вона може отримати в ПАТ АБ "Укргазбанк"( а.с. 14, 17).
Установлено, що Постановою Правління НБУ від 6 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "НАДРА" до категорії неплатоспроможних" (далі - Постанова НБУ №83) віднесено цей банк до категорії неплатоспроможних через недокапіталізацію банку відповідно до вимог стрес-тестування та неприведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України.
Згідно ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.
Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.
При цьому, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.
Згідно зі статтею 3 Закону України " Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду № 14 від 9 серпня 2012 року, для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування.
Разом з тим, відповідно до п.8 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14, виплата сум відшкодування спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх індивідуальних звернень.
Виплата сум відшкодування особам, які внаслідок їх неявки або з інших причин (вкладники, реквізити яких у Загальному реєстрі відмінні від реквізитів їх документів тощо) не одержали кошти протягом строку виплат за частиною Загального реєстру, здійснюється за Реєстрами переказів, сформованими за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду.
Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику.
Тимчасова адміністрація діє в ПАТ "КБ "Надра" і по сьогодні, оскільки термін ліквідації банку визначено з 5 червня 2015 року по 3 червня 2020 року відповідно до постанови Правління НБУ від 4 червня 2015 року № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "НАДРА".
Як вбачається з матеріалів справи, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було перераховано ОСОБА_1 грошовий переказ гарантованої суми за вкладом у розмірі 66 666,66 грн., про що свідчить її відповідна заява на виплату переказу від 16 березня 2016 року за підписом одержувача ОСОБА_1 ( а.с. 13).
Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.
Положеннями ч.1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено повноваження уповноваженої особи Фонду, яка з дня свого призначення, зокрема складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Відповідно до ст. 28 цього Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною 2 ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операції по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно врахував зазначені положення Закону про те, що на час ухвалення рішення у справі у ПАТ "КБ "Надра" вже було розпочато процедуру ліквідації, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові № 6-2001цс15 від 20 січня 2016 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог матеріального права, оскільки відповідно до закону вона набула правового статусу кредитора і набула право власності на 1/3 частку грошових коштів по вкладам з урахуванням граничного розміру відшкодування не можуть бути взяті до уваги, оскільки суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які їх регулюються і дійшов правильно висновку, що зазначений Закон є спеціальним законом, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків( ч.1 ст. 1 Закону України № 4452).
До того ж позивачем не надано доказів в підтвердження того, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб їй відмовлено, у встановленому названим Законом порядку отримати іншу частину грошових коштів.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, 313, 314, 315 ЦПК України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: Л.Д. Поливач
О.В.Шахова