АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №11-сс/796/2480/2017 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія ст..ст. 303, 304 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
30 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року,
за участю
особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді та не наданні відповіді на клопотання, у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.
Обґрунтовуючи відмову у відкритті провадження, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , який не користується повноваженнями слідчого у вказаному кримінальному провадженні, яка полягає у не розгляді та не наданні відповіді на клопотання відповідно до вимог ст.. 220 КПК України, що не відноситься до бездіяльності слідчого, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою направити скаргу про бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 вказує, що рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою слідчий суддя прийняла у його відсутність, копію ухвали отримав14.04.2017 року та 18.04.2017 року подав до Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 30.03.2017 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого КПК України.
По суті поданої скарги зазначає, що 16.03.2017 року поштовим листом подав клопотання адресоване начальнику СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 про вчинення низки процесуальних дій. Згідно зворотного повідомлення лист був отриманий уповноваженою особою 20.03.2017 року.
24.03.2017 року не отримавши відповіді на клопотання ОСОБА_6 направив поштовим відправленням до Шевченківського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 .
Апелянт вважає, що постановивши ухвалу про відмову у відкритті провадження за скаргою слідчий суддя постановила рішення яке не передбачено ст. 307 КПК України, чим фактично відмовила у доступі до правосуддя наданого ст. 55 Конституції України, тому просить повернути його скаргу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 на підтримку вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та надані апелянтом докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що 24 березня 2017 року ОСОБА_6 поштою направив на адресу Шевченківського районного суду м. Києва скаргу в порядку ст. 303 КПК України, в якій оскаржував бездіяльність начальника СУ ФР ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді та не наданні відповіді на його ( ОСОБА_6 ) клопотання у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, в якому скаржник просив начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 розглянути його клопотання від 16 березня 2017 року впродовж 72 годин та надати йому відповідь.
Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_6 оскаржується бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , який не користується повноваженнями слідчого у кримінальному провадженні № 32016100030000059, яка полягає у не розгляді та ненаданні відповіді на клопотання відповідно до вимоги ст.220 КПК України, що не відноситься до бездіяльності слідчого, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування, у відповідності до ч. 1 ст. 303 КПК України.
Колегія суддів, всупереч доводам апеляційної скарги, вважає таке рішення слідчого судді законним та обґрунтованим.
По -перше, доводи апелянта з приводу того, що слідчим суддею постановлено рішення, яке не передбачено КПК України є безпідставними та помилковими, адже, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України, передбачено рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, проте лише в разі, якщо скарга подана на рішення, дію, чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Частина 1 ст. 303 КПК України наводить вичерпний перелік випадків і суб'єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.
Проте, бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , котру оскаржував до слідчого судді ОСОБА_6 дійсно не підлягає оскарженню в порядку наведеної норми права, враховуючи наступне.
Стаття 39 КПК України визначає повноваження керівника досудового розслідування, серед яких, в тому числі є й повноваження надання слідчому письмових вказівок, погодження проведення слідчих ( розшукових) дій та продовження строку їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом, а також здійснення інших повноважень, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено в клопотанні, та як пояснив під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_6 , саме звертаючись до наведених вище повноважень керівника органу досудового розслідування, ОСОБА_6 звернувся до начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 з клопотанням, розраховуючи на те, що він зобов'яже підлеглого йому слідчого СУ ФР ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС ум. Києві у кримінальному провадженні № 32016100030000059 вчинити відповідні слідчі (розшукові) дії.
Проте, начальник СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 не розглянув клопотання ОСОБА_6 , і будь - якої відповіді не надав.
Однак, така бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 (щодо не розгляду клопотання) не підлягає оскарженню в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки начальник СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 не є слідчим в кримінальному провадженні № 32016100030000059, в якому й просив ОСОБА_6 зобов'язати провести певні слідчі ( розшукові) дії.
Хоча кримінальним процесуальним кодексом України і передбачені повноваження керівника органу досудового розслідування, проте, не передбачено у який спосіб оскаржується його бездіяльність , як керівника органу досудового розслідування, який не є слідчим у конкретному кримінальному провадженні.
А відтак, оскільки ОСОБА_6 до слідчого судді було оскаржено бездіяльність щодо не розгляду клопотання та не надання відповіді начальником СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , який не є слідчим у кримінальному провадженні № 32016100030000059, то така бездіяльність не відноситься до бездіяльності слідчого, яка може бути оскаржена під час досудового розслідування у відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України, а тому висновок слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 є законним та обгрутованим і підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Посилання під час апеляційного розгляду ОСОБА_6 на рішення інших слідчих суддів вказує лише на те, що в даному випадку існує різна судова практика, однак долучені судові рішення не можуть свідчити про незаконність чи неправильність оскаржуваної ОСОБА_6 ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 418, 422 КПК України, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , яка полягає у не розгляді та не наданні відповіді на клопотання, у кримінальному провадженні № 32016100030000059 від 12.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ __________________ _______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4