24 травня 2017 року м. Київ К/800/28812/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013р. у справі за його позовом до управління ветеринарної медицини у Рожнятівському районі Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_5 про поновлення на публічній службі,-
У вересні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про поновлення його на посаді заступника начальника управління ветеринарної медицини у Рожнятівському районі Івано-Франківської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.09.2012р. по день поновлення на роботі.
Постановою Івано-Франкцівського окружного адміністративного суду від 25.10.2012р. позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013р. скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий догорів, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач працював на посаді заступника начальника управління ветеринарної медицини у Рожнятівському районі Івано-Франківської області.
Наказом начальника управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі від 15.09.2011р. №56 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків (а.с. 27).
Наказом начальника управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі від 03.08.2012р. №43-ОД за результатами розгляду подання прокуратури Рожнятівського району «Про усунення порушень вимог Законів України «Про ветеринарну медицину» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за неналежне виконання своїх службових обов'язків позивачу оголошено догану (а.с. 28).
З 08.08.2012р. по 10.08.2012р. за дорученням прокуратури Рожнятівського району проведено перевірку дотримання вимог трудового законодавства управлінням ветеринарної медицини у Рожнятівському районі Івано-Франківської області, за наслідками якої складено акт №09-16-024/500 (а.с. 29-30).
В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог статті 21 Закону України «Про відпустки», статей 24, 151 КЗпП України, пункту 2.3 постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006р. «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших», а саме: заробітна плата працівникам за 3 дні до початку відпустки не виплачувалась, матеріальна допомога на оздоровлення при наданні відпустки ОСОБА_6 у розмірі посадового окладу не нарахована та не виплачена, протягом дії дисциплінарного стягнення ОСОБА_6 у квітні 2012р. виплачувалася премія.
28.08.2012р. начальник управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі ОСОБА_5 звернувся до керівництва головного управління ветеринарної медицини в Івано - Франківській області з приводу невиконання позивачем та провідним спеціалістом управління ОСОБА_7 вказівок по виконанню покладених на них обов'язків та недбалого ставлення до роботи. Про це зазначено і у листі від 28.08.2012р. (а.с. 33-34).
В ході проведеної 07.09.2012р. наради працівників управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі звернуто увагу на невиконання позивачем вказівок щодо виконання своїх службових обов'язків, наголошено про наявність у нього дисциплінарних стягнень у зв'язку з притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно наказів від 15.09.2011р. №56 та від 03.08.2012р. №43-ОД (а.с.35-37).
Наказом начальника управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі від 07.09.2012р. №6 за невиконання службовою особою своїх службових обов'язків позивача звільнено з посади заступника начальника управління ветеринарної медицини у Рожнятівському районі з 07.09.2012р. згідно пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України на підставі наказів від 15.09.2011р. №56, від 03.08.2012р. №43-ОД та акту перевірки №09-16-024/500 від 10.08.2012р. (а.с. 38).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт систематичного порушення позивачем трудової дисципліни чи інших порушень встановлено не було, позивача фактично було звільнено за вчинені ним порушення, виявлені прокуратурою Рожнятівського району та зафіксовані в поданні прокуратури від 27.07.2012р. (а.с. 41-42), однак за вказані порушення до позивача вже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно наказу від 03.08.2012р. №43-ОД. Доказів вчинення позивачем після 03.08.2012р. проступку на роботі, після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами трудового внутрішнього трудового розпорядку, відповідачем не надано.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що у зв'язку з невиконанням без поважних причин своїх службових обов'язків, а також з урахуванням наявності дисциплінарних стягнень, позивача правомірно звільнено з посади на підставі пункту 3 пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Крім того, апеляційний суд виходив з того, що зібрані докази не дають підстав для висновку, що позивача було звільнено з роботи за вчинення ним порушень, виявлених прокуратурою Рожнятівського району, про які зазначено у поданні прокуратури, тобто що до позивача було застосовано два дисциплінарних стягнення за одне і теж порушення.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено факт систематичного невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідачем правомірно прийнято рішення про його звільнення на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.
Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на те, що за порушення, які стали підставою для його звільнення, його уже було притягнуто до відповідальності, є безпідставними і висновки апеляційного суду не спростовують, оскільки зі змісту наказу від 03.08.2012р. №43-ОД та подання прокуратури Рожнятівського району від 27.07.2012р. виявлені порушення стосувались Законів України «Про ветеринарну медицину» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а викладені в акті від 10.08.2012р. порушення, які стали підставою для видачі наказу від 07.09.2012р. №6, стосувались вимог законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також безпідставним є посилання позивача на те, що на час подачі апеляційної скарги ОСОБА_5 був звільнений і не міг представляти інтереси управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі в судовому засіданні, оскільки із змісту апеляційної скарги вбачається, що така подана ОСОБА_5 як третьою особою.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013р. у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
С.С. Пасічник
В.В. Швець