про повернення апеляційної скарги
"29" травня 2017 р. Справа № 922/5187/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Тихий П.В.
розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх.№ 1672 Х/1-42) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2017 року у справі № 922/5187/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м. Київ);
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінас-Сервіс" (м. Харків);
3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 приватне підприємство "Дінас" (м. Харків);
про стягнення 10 723 104,90 грн,-
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2017 року у справі № 922/5187/15 (суддя Сальнікова Г.І.) скаргу представника ПАТ "ВіЕйБі Банк" на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу задоволено; визнано незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 про повернення виконавчого документу стягувачу; визнано недійсною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 27 лютого 2017 у виконавчому провадженні № 49912271 про повернення виконавчого документу стягувачу; зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рівень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 провести виконавчі дії з виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №922/5187/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомобільна компанія "Дінас-Сервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" 10 723 104,90 грн заборгованості за кредитним договором.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вказаною ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.
Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята до розгляду, а відтак підлягає поверненню апелянту за наступних підстав.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема ст.ст. 93, 94, 95 розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".
Розмір ставок судового збору встановлений ст. 4 Закону України Про судовий збір.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Втім до апеляційної скарги Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2017 року у справі № 922/5187/15.
Одночасно, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України.
Розглянувши подане скаржником клопотання апеляційний господарський суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Виходячи з позиції, що викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", з врахуванням змін та доповнень, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст.8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутність у ньому коштів призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення (звільнення) від такої сплати.
В порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, апелянтом не доведено обставин, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору, а саме: не представлено суду доказів фактичної відсутності коштів та безпосередньо скрутне фінансове положення останнього.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Таким чином, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не доведено та не надано жодного письмового доказу на підтвердження неможливості сплати ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає поверненню заявникові.
Клопотання заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження суд залишає без розгляду у зв'язку з поверненням апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з наведених підстав.
Після усунення обставин, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, які з'явились підставою для повернення апеляційної скарги, апеляційна скарга може бути подана повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24 квітня 2017 року у справі № 922/5187/15 повернути заявникові.
Додаток: заявникові - матеріали скарги на 12 арк.
Головуючий суддя В.В.Россолов
Суддя Р.А.Гетьман
Суддя П.В.Тихий