20 жовтня 2009 року №22а-11003/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.
при секретарі судового засідання: Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації на постанову господарського суду Закарпатської області від 05.06.2008 року у справі за позовом Закарпатського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації про стягнення суми,-
встановила:
У березні 2008 року Закарпатське обласне відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося з позовом до відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по страховим внескам із Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 16509,46 грн..
Постановою господарського суду Закарпатської області від 05.06.2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з відділу освіти Міжгірського районної державної адміністрації на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість на суму 16509,46 грн.. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постанову суду оскаржив відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації. Вважає, що постанова є безпідставною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суддя 1 інст. Ушак І.Г. Ряд.стат.звіту №6.12 Суддя доповідач - Улицький В.З.
Справа №17/42/5008 Справа №22а-11003/08/9104.doc
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно базового Закону України № 2240-ПІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 р. (надалі в тексті - Закон № 2240) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, і забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Основними завданнями державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є: надання соціальних гарантій застрахованим особам відповідно до законодавства України.
Відносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом № 2240, Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (надалі в тексті - Закон № 2213) та прийнятими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами. Так, згідно п.1, 2 частини 1 статті 21 Закону № 2240 та абз.2, 5 пункту 1 статті 1 Закону № 2213 страхові внески нараховуються у відсотках від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, в т.ч. в натуральній формі, які визначаються згідно із нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Крім того, окремим об'єктом справляння страхових внесків є утримання страхових внесків із сум оплати праці найманих працівників, що включає в себе основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральні формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Так, статтею 57 Закону України "Про освіту" від 23.12.1991р. №1060 встановлені державні гарантії педагогічним, науково-педагогічним працівникам іншим категоріям працівників навчальних закладів щодо виплати цим працівникам надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.
Відповідно до структури заробітної плати, визначеної статтею 2 Закону України "Про оплату праці" та пунктами 2.2.2, 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. № 5, зазначені виплати відносяться до фонду оплати праці. Згідно із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889 з таких виплат утримується податок з доходів фізичних осіб.
Таким чином, у періоді, що перевірявся (з 11.12.2005р. по 30.04.2006р.), на суми погашення заборгованості з виплати надбавки за вислугу років працівникам установ освіти повинні були нараховуватися та утримуватися із цих сум страхові внески до Фонду. Статтею 60 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001р. було встановлено, що надання зазначених виплат реалізується в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2001 рік. Статтею 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" передбачався аналогічний порядок реалізації ст.57 Закону України "Про освіту".
Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про реструктуризацію заборгованості із виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та Іншим категоріям працівників навчальних закладів" від 09.09.2004р. №1994, який забезпечує виконання положень Закону України "Про освіту" та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" та визначив ці виплати кредиторською заборгованістю Держбюджету. У Прикінцевих положеннях цього Закону Кабінет Міністрів України було зобов'язано розробити графік та порядок погашення зазначеної заборгованості.
З метою виконання положень Закону № 1994 постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005р. № 934 затверджено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Пунктом 4 зазначеного Порядку визначено, що відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.
30.11.2005р. спільним листом Міністерства освіти та науки України та Міністерства фінансів України №1/9-681 та №31-17000-02-5/25800 роз'яснено, що нарахування страхових внесків до соціальних фондів Законом України "Про реструктуризацію заборгованості із виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" не передбачено.
Кабінетом Міністрів України 25 травня 2006р. було прийнято постанову № 745 "Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка набрала чинності 02.06.2006р., якою чітко передбачено ненарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на виплату надбавки за вислугу років педагогічним працівникам. Дана постанова КМУ прийнята до виконання органами Фонду в частині припинення нарахування страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплати передбачені Законом України "Про реструктуризацію заборгованості із виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та Іншим категоріям працівників навчальних закладів", які виплачуються після 02 червня 2006 року.
Згідно пункту 5 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.
Таким чином, на суми, нараховані і виплачені у відповідності до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2005р. № 934, страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням не нараховуються починаючи тільки з 02 червня 2006 року.
Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. № 745 «Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка набрала чинності 02.06.2006р. зворотної дії у часі не має і її положення, що внески не нараховуються на виплати передбачені Законом про реструктуризацію - не можуть бути застосовані до правовідносин, які існували у період - з 11.12. 2005р. по 30.04.2006р.
Керуючись ст. ст., 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 05.06.2008 року у справі №17/42 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
В. Улицький
В. Багрій
І. Обрізко
Головуючий:
Судді: