19 жовтня 2009 року № 22а-11001/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Довгополова О.М., Богаченка С.І.
при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» на постанову господарського суду Львівської області від 5 червня 2008 року у справі за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 18 серпня 2004 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.05.2004 року №0000242230/0/12507,-
У березні 2008 року позивач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 18 серпня 2004 року у справі № 5/1481-9/161 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.05.2004 року №0000242230/0/12507 . Зазначеним рішенням було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.05.2004 року №0000242230/0/12507.
В своїй заяві Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18 серпня 2004 року та ухвалити постанову, якою відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» повністю.
Постановою господарського суду Львівської області від 5 червня 2008 року задоволено заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 18 серпня 2004 року у справі № 5/1481-9/161, скасовано рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2004 року та в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.05.2004 року №0000242230/0/12507 відмовлено.
Головуючий у 1-й інст. суддя Морозюк А.Я. ряд. ст. зв. № 2.11.17 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 28/96А/5015 справа № 22а-11001/08/9104.doc
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що судовим рішенням Вищого адміністративного суду України від 17.10.2007 року у справі № К-17683/06 встановлено той факт, що сума 50000 доларів США TDC «Logistik Group LTD» не є іноземною інвестицією. Натомість, із судових рішень Господарського суду Львівської області від 18.08.2004 року та Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2004 року вбачається, що підстави задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000242230/0/12507 від 26.05.2004 року якраз грунтуються на тому, що зазначені кошти слід вважати іноземною інвестицією. Крім того, судами у даній справі як на підставу задоволення позову зроблено посилання на факт вчинення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова відмітки про внесення 23.07.2004 року на рахунок позивача іноземних інвестицій в сумі 50000 доларів США. В свою чергу така відмітка здійснена на виконання судового рішення, яке Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2004 року скасоване і його неправомірність підтверджена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2007 року у справі № К-17683/06.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, позивач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 5 червня 2008 року у справі №28/96А, а рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2004 року у справі №5/1481-9/161 залишити в силі. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що TDC «Logistik Group LTD» ніякі інвестиції не вносилися - це повернення коштів, які належать Шуляку О.В. та Каждану С.В. і які, за їхнім рішенням, були перераховані на рахунок товариства як інвестиція.
Крім цього, апелянт зазначає, що відповідно до ч.2 ст.391 Господарського кодексу України "заборона або обмеження будь-яких видів іноземних інвестицій може здійснюватися виключно законом", а відмовляючи у взятті на облік інвестиції, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова не зазначила, які саме вимоги і норму закону порушено товариством при зверненні за відміткою.
Позивач наголошує на тому, що відповідач не просто порушує внутрішнє законодавство, але й міжнародні угоди, а саме Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про сприяння та взаємний захист інвестицій, яка ратифікована Законом № 576/96-ВР від 06.12.96 р. Згідно вказаної Угоди кожна Договірна Сторона буде заохочувати та створювати сприятливі умови для інвесторів іншої Договірної Сторони для здійснення інвестицій на своїй території та допускатиме такі інвестиції відповідно до її законодавства. А термін «інвестор» означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка здійснює інвестиції на території іншої Договірної Сторони.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» за період з 03.11.2000 року по 31.12.2003 року, за результатами якої складено акт від 25.05.2004 року №361/23-5/31145719.
При проведенні перевірки встановлено, що на валютний рахунок позивача 25.12.2003 року надійшла сума коштів 50000 доларів США (що по курсу НБУ на день поступлення становило 266 575 грн), перерахована позивачу TDC «Logistik Group LTD» в рахунок внесків у статутний фонд за громадян Білорусі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» . За результатами перевірки зроблено висновок про те, що зазначена сума не може вважатись іноземною інвестицією. Як вбачається із матеріалів перевірки та встановлено при розгляді судової справи № 5/3277-25/419 (5/419-4/18), кошти на рахунок позивача надійшли не від засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» , а від TDC «Logistik Group LTD», яка не є засновником позивача.
Тому, за висновками акту перевірки, зазначена сума підлягала включенню до складу об'єкту оподаткування позивача, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» у спірному податковому періоді було платником спрощеної системи оподаткування за ставкою 10%.
На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2004 року № 0000242230/0/12507 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність в сумі 34658,00 грн, в тому числі основний платіж 26660,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 7998,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.08.2004 року у справі № 5/1481-9/161 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 26.05.2004 року № 0000242230/0/12507. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2004 року зазначене судове рішення залишено без змін. Касаційна скарга інспекції на вказані судові рішення Вищим господарським судом України повернута без розгляду.
Із судових рішень у справі № 5/1481-9/161 вбачається, що підставою для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» стали висновки про те, що кошти в сумі 50000 доларів США слід вважати іноземною інвестицією, що підтверджується і вчиненням ДПІ у Шевченківському районі м.Львова відмітки про внесення 23.07.2004 року іноземних інвестицій. Така відмітка Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова здійснена в порядку примусового виконання судового рішення у справі № 5/419-4/18. Зазначена справа розглядалась за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» про спонукання ДПІ у Шевченківському районі м.Львова до вчинення дій у вигляді здійснення відмітки про фактичне внесення іноземної інвестиції у вигляді грошових коштів в іноземній валюті в сумі 25 000 дол США засновником товариства Шуляком Олегом Вікторовичем та в сумі 25 000 дол США засновником товариства Кажданом Сергієм Владиленовичем.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2004 року у справі № 5/419-4/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2004 року зазначене судове рішення залишене без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2004 року наведені судові рішення у справі № 5/419-4/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 09.06.2005 року у справі № 5/3277-25/419 (5/419-4/18) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» відмовлено. Постановою від 08.11.2005 року Львівського апеляційного господарського суду зазначене судове рішення від 09.06.2005 року у справі №5/3277-25/419 (5/419-4/18) скасовано, а позов підприємства задоволено.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу з вимогою скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2005 року у справі № 5/3277-25/419 (5/419-4/18) і залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2005 р.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2007 року у справі № К-17683/06 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2005 року у справі № 5/3277-25/419 (5/419-4/18) скасовано; рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2005 р. у справі № 5/3277-25/419 (5/419-4/18) залишено в силі. Копію вказаної ухвали ДПІ у Шевченківському районі м.Львова отримала 18.02.2008 року за вх.№ 446, після чого в межах встановленого статтею 247 КАС України місячного строку подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 18.08.2004 року у справі № 5/1481-9/161.
При винесенні ухвали від 17.10.2007 року у справі № К-17683/06 Вищий адміністративний суд України виходив з того, що судом першої інстанцій встановлено відсутність факту перерахування коштів на рахунок TDC «Logistik Group LTD» відповідно до умов контракту від 11.11.2000 року № 01/1100. Умови зазначеного контракту не передбачають передоплати за поставку товару. Докази фактичного перерахування зазначених коштів па рахунок TDC «Logistik Group LTD», як і докази надання позики між Кантаровичем О.В. Шуляку О.В. та Каждану С.В. в матеріалах справи відсутні.
Згідно з п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
В ухвалі ВАС України від 17.10.2007 року у справі № К-17683/06 зазначено, що виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про режим іноземного інвестування» така інвестиція в будь-якому випадку вноситься на рахунок чи баланс підприємства саме інвестором. В свою чергу, права інвестора передбачаються в установчих документах, на думку судової колегії, інвестором може бути лише фізична чи юридична особа корпоративні права якої передбачаються в установчих документах; інвестиція вноситься на рахунок чи баланс підприємства саме інвестором в обмін на корпоративні права.
Вищим адміністративним судом України також зазначено, що судом апеляційної інстанції безпідставно не прийнято до уваги, що фактична відсутність доказів належності зазначених коштів громадянами Білорусії Шуляку О.В. та Каждану С.В. та відсутність підстав вважати їх передплатою по контракту за поставку обладнання від 11.11.2000р. №01/1100, встановлені судом першої інстанції, не дає підстав вважати їх іноземною інвестицією у розумінні Закону України «Про режим іноземного інвестування». Виходячи з викладеного, рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2005 року у справі № 5/3277-25/419 (5/419-4/18) прийнято відповідно до вимог чинного законодавства і скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2005 року помилково.
Суд першої інстанції обрав вірну позицію, що встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 09.06.2005 року у справі № 5/3277-25/419 (5/419-4/18) та ухвалою ВАС України від 17.10.2007 року у справі № К-17683/06 обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
В силу ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Згідно зі ст.246 КАС України, особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Таким чином, з аналізу вказаних норм суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що судовим рішенням Вищого адміністративного суду України від 17.10.2007 року у справі № К-17683/06 встановлено той факт, що сума 50000 доларів США TDC «Logistik Group LTD» не є іноземною інвестицією. Натомість із судових рішень Господарського суду Львівської області від 18.08.2004 року та Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5/1481-9/161 вбачається, що підстави задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000242230/0/12507 від 26.05.2004 року якраз грунтуються на тому, що зазначені кошти слід вважати іноземною інвестицією. Крім того, судами у даній справі як на підставу задоволення позову зроблено посилання на факт вчинення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова відмітки про внесення 23.07.2004 року на рахунок позивача іноземних інвестицій в сумі 50000 доларів США. В свою чергу така відмітка здійснена на виконання судового рішення, яке Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2004 року скасоване і його неправомірність підтверджена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2007 року у справі № К-17683/06.
На думку колегії суддів суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 5 червня 2008 року у справі №28/96А за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 18 серпня 2004 року у справі № 5/1481-9/161 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шуляк і Наждак Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.05.2004 року №0000242230/0/12507 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді О.М. Довгополов
С.І. Богаченко
Повний текст ухвали складений та підписаний 26.10.2009 року.