26 жовтня 2009 року № 22а-10981/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Яворського І.О., Богаченка С.І.
при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Закарпатської області від 6 червня 2008 року у справі за позовом Ужгородської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Страхового Товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» про визнання недійсними договору на інформаційно-консультаційне обслуговування в галузі страхування та надання послуг в укладенні договорів страхування від 05.01.04 р. та договору комерційного посередництва (агентських відносин) від 01.04.06 р. та стягнення коштів у сумі 683830,00 грн.,-
У квітні 2008 року позивач - Ужгородська міжрайонна прокуратура в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), Страхового Товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - відповідач 2) про визнання недійсними договору на інформаційно-консультаційне обслуговування в галузі страхування та надання послуг в укладенні договорів страхування від 05.01.2004 року та договору комерційного посередництва (агентських відносин) від 01.04.2006 року та стягнення коштів у сумі 683830,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що між відповідачами укладено договір на інформаційно-консультаційне обслуговування в галузі страхування та надання послуг в укладенні договорів страхування від 05.01.2004 року та договір комерційного посередництва (агентських відносин) від 01.04.2006 року. Між відповідачами було складено за період з 2005 до 2007 року акти виконаних робіт по вищезазначеним договорам, де вказано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1. виконав і передав Страховому Товариству з додатковою відповідальністю «Глобус» роботи (послуги), яке дані роботи (послуги) прийняв. Згідно вказаних актів відповідач 2 виплатив винагороду відповідачу 1 у загальній сумі - 683830,00 грн. Вважає, що вказаний договір від 05.01.2004 року та договір від 01.04.2006 року не відповідають вимогам закону, є такими, що суперечить інтересам держави та суспільства, внаслідок чого мають бути визнані недійсними з тих підстав, що при виконанні зобов'язань по вказаних договорах у фізичної особи- підприємця ОСОБА_1
Головуючий у 1-й інст. суддя Васьковський О.В. ряд. ст. зв. № 6.6.6 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 16/52/5008 справа № 22а-10981/08/9104.doc
було відсутнє свідоцтво на право здійснення діяльності страхових та перестрахових брокерів, а також ФОП ОСОБА_1. не мав статусу ні страхового брокера, ні страхового агента, бланки страхових полісів від Товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» не отримував, страхові поліси не реалізовував, за них не звітувався, винагороди за реалізацію страхових полісів не отримував, у зв'язку з чим є підстави застосувати наслідки передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України .
Постановою господарського суду Закарпатської області від 6 червня 2008 року провадження у справі закрито в частині заявлених позовних вимог про визнання недійсними договорів на інформаційно-консультаційне обслуговування в галузі страхування та надання послуг в укладенні договорів страхуванні від 05.01.2004 року та комерційного посередництва (агентських відносин) від 01.04.2006 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що правочин учинений з метою, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним у відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України. Тому, позови про визнання такого правочину (договору) недійсним не можуть бути предметом позову. При цьому, висновок суду щодо нікчемності може бути викладений у мотивувальній частині рішення. Отже, у частині вимоги про визнання договору на інформаційно-консультаційне обслуговування в галузі страхування та надання послуг в укладенні договорів страхування від 05.01.2004 року та договору комерційного посередництва (агентських відносин) від 01.04.2006 року недійсними на підставі їх вчинення з метою, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, провадження у справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції вказує на те, що позивачем не доведено, що спірні договори вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягненняв доход держави з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 одержаних коштів у сумі 683830,00 грн. слід відмовити.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 6 червня 2008 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідачами не було надано відповіді та підтверджуючих документів, які саме роботи, послуги надавала фізична особа-підприємець ОСОБА_1.. Наведене вказує на відсутність зафіксованих фактів (первинних документів), які впливають на зміст господарських операцій - актів виконаних робіт, а тому вказує на їх фіктивність та оспорюваних угод в цілому, невідповідність їх вимогам закону.
Апелянт вказує на те, що обставинами справи встановлено та не заперечується відповідачами відсутність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на момент укладення та виконання оспорюваних договорів свідоцтва страхового чи перестархового брокера. Відповідач-1 не являється і страховим агентом. Оскільки тільки фізичні особи відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» можуть були страховими агентами.
Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1. не мав правових підстав здійснювати агенську діяльність у розумінні Закону України «Про страхування».
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець по договору) та Страховим Товариством з додатковою відповідальністю «Глобус» (замовник по договору) 05.01.2004 року укладено договір на інформаційно-консультаційне обслуговування галузі страхування та надання послуг в укладенні договорів страхування, згідно умов якого відповідач 2 доручив, а відповідач 1 взяв на себе зобов'язання: здійснити аналіз стану страхового поля та надати замовнику рекомендації щодо його розширення; надати потенційним клієнтам інформацію (консультацію) щодо умов укладення договорів страхування, їх чинності та дій страхувальника при настанні страхового випадку; надавати інші інформаційно-консультаційні послуги в галузі страхування відповідно до Переліку; надавати послуги в укладенні договорів страхування чи сприяти їх укладенню від імені замовника та на визначених замовником умовах (п.1.1. договору від 05.01.2004 року).
Між відповідачем 1 (виконавець по договору) та відповідачем 2 (замовник договору) 01.04.2006 року укладено договір комерційного посередництва (агентських відносин), згідно умов якого відповідач 2 доручив, а відповідач 1 взяв на себе зобов'язання: організувати страхову діяльність в Закарпатській області відповідно до чинного законодавства та вказівок замовника, в тому числі його агентську мережу; здійснювати аналіз стану страхового ринку та надати замовнику рекомендації щодо його розширення; надавати потенційним клієнтам інформацію (консультацію) щодо умов укладення договорів страхування, їх чинності та дій страхувальник при настанні страхового випадку; надавати інші послуги в галузі страхування відповідно до переліку; здійснювати заходи по недопущенню страхових випадків, а при їх настанні проводити первинні дії щодо фіксації та збору документів по страховому випадку для передачі їх замовнику відповідно до технологічних вказівок (п.1.1. договору від 01.04.2006 року).
Про прийняття виконаних робіт згідно договору від 05.01.2004 року за послуги в галузі страхування за січень, лютий, березень 2005 року, січень, лютий, березень 2006 року, між відповідачем 1 та відповідачем 2 складено акти виконаних робіт від 01.02.2005 року, 01.03.2005 року , 01.04.2005 року, 01.02.2006 року, 01.03.2006 року, 03.04.2006 року та про прийняття виконаних робіт (послуг) за квітень-грудень 2006 року та січень 2007 року. Згідно договору від 01.04.2006 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 складено акти виконаних робіт від 01.05.2006 року, 02.06.2006 року, 03.07.2006 року, 01.08.2006 року, 01.09.2006 року, 02.10.2006 року, 01.11.2006 року, 01.12.2006 року, 02.01.2007 року, 02.02.2007 року. Загальна вартість виконаних відповідачем 1 робіт (послуг) склала 683830 грн., які оплачені відповідачем 2, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками про рух коштів на рахунку.
За результатами проведеної Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією документальної планової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) по питанню дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. в період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року складено акт від 12.02.2008 року №13/17-2/2645118934), де зафіксовано порушен ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п. 3. , п. 4.5. та п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. донараховано 10846,00 грн. податку на додану вартість за 2007 року та 12191,02 грн. податку з доходів фізичних осіб, згідно річного перерахунку за 2007 рік.
У вказаному акті також зазначено, що документальною перевіркою встановлено факт порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при виконанні робіт, наданню послуг СТзОВ «Глобус» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні» від 16.07.1999р.; наказ Міністерства фінансів України «Про положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерський облік» №88 від 24.05.1995 року; п.1.6 ст. 1 Закону України «Про страхування» №85/96-ВР від 07.03.1996 року; п.1.6 ст. 1 «Положення пр реєстрацію страхових та перестрахових брокерів і ведення державного реєстру страхових і перестрахових брокерів» від 28.05.2004 року №736.
В силу абз. 3 ст. 15 Закону України «Про страхування» страхові брокери - юридичні особи або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, про що останньому видано свідоцтво державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія ВОО №543515, вид діяльності за КВЕД - 67: допоміжна діяльність у сфері фінансів та страхування.
Суд першої інстанції обрав вірну позицію, що за змістом норми ст. 15 Закону України «Про страхування» страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. В абз. 7 цієї ж статті вказано, що страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
Частиною 1 Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 р. №1523 визначено, що агентська діяльність - діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.
На підставі договорів від 05.01.2004 року та від 01.04.2006 року відповідачем 2 видано відповідачу 1 довіреності від 03.01.2005 року та від 01.04.2006 року, яким відповідача 1 (страхового агента згідно довіреностей) уповноважено представляти інтереси компанії перед третіми особами для чого надано право, зокрема, рекламувати, консультувати, пропонувати страхувальникам страхові послуги, що і було основною діяльністю по наданню послуг на підставі вказаних договорів. Реалізація страхових полісів та укладення договорів страхування відповідачем 1 не проводилася, що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, з аналізу вказаних норм суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивачем не доведено, що спірні договори вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то у вимозі про застування наслідків передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, а саме стягнути в доход держави з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 одержані кошти у сумі 683830,00 грн. слід відмовити. Правочин учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним у відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України. Тому, позови про визнання такого правочину (договору) недійсним не можуть бути предметом позову. При цьому, висновок суду щодо нікчемності може бути викладений у мотивувальній частині рішення. Отже, у частині вимоги про визнання договору на інформаційно-консультаційне обслуговування в галузі страхування та надання послуг в укладенні договорів страхування від 05.01.2004 року та договору комерційного посередництва (агентських відносин) від 01.04.2006 року недійсними на підставі їх вчинення з метою, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, провадження у справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Закарпатської області від 6 червня 2008 року у справі №16/52 за позовом Ужгородської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Страхового Товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» про визнання недійсними договору на інформаційно-консультаційне обслуговування в галузі страхування та надання послуг в укладенні договорів страхування від 05.01.04 р. та договору комерційного посередництва (агентських відносин) від 01.04.06 р. та стягнення коштів у сумі 683830,00 грн. - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді І.О. Яворський
С.І. Богаченко
Повний текст ухвали складений та підписаний 02.11.2009 року.