Справа № 636/3459/16-ц
Провадження №2/636/149/17
24 травня 2017 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дьоміної О.П.
за участю секретаря судового засідання Коваленко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -
10.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, в якому просив встановити факт родинних відносин, а саме, що він є сином ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за ним право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2017 року справу розподілено судді Дьоміній О.П. та зареєстровано в контрольному журналі судових справ та інших матеріалів, переданих для розгляду судді 23.03.2017 року. Ухвалою від 30.03.2017 року суддя Дьоміна О.П. прийняла зазначену цивільну справу до свого провадження (а.с.67-72).
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у с. Гракове Чугуївського району Харківської області, його батьками згідно свідоцтва про народження, складеного російською мовою, є «ОСОБА_10» та «ОСОБА_4». Однак, у свідоцтві про смерть матері позивача прізвище останньої вказано державною мовою як «ОСОБА_4». Позивачу необхідно встановлення факту родинних відносин для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка згідно заповіту, складеного 20.06.1996 року та засвідченого виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради народних депутатів Чугуївського району Харківської області заповіла своїм дітям: ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 все належне їй на день смерті майно. До складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, входить будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 Позивач звернувся із заявою до Чугуївської державної нотаріальної контори для прийняття спадщини за заповітом, на підставі якої заведено спадкову справу. Два інші спадкоємці із заявами до нотконтори не звертались, на спадщину не претендують. Постановою державного нотаріуса від 14.09.2016 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Однак, позивач вказує, що вищевказаний будинок був побудований його батьками і те, що ОСОБА_4 була його власником підтверджується витягом з рішення Чкаловської селищної ради №140 від 09.12.1997 року.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій ОСОБА_1 підтримав заявлений ним позов і просив розглянути справу за його відсутності (а.с.105).
Представник відповідача, Чкаловської селищної Ради Соловйов В.Д. також надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував (а.с.95).
Відповідно до ухвали суду від 26.04.2017 року до участі в цій справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору були залучені брат та сестра позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які теж надіслали на адресу суду заяви,
згідно яких просили розглянути зазначену справу за їх відсутності (а.с.25, 101-104).
Стаття 16 ЦК України наголошує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного:
Згідно з положеннями ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі, і родинних відносин між фізичними особами.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" за №5 від 31.03.1995 року зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Згідно копії Свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 виданого Граківською сільською радою Чугуївського району Харківської області 03.08.1957 року, який складено російською мовою, матір'ю ОСОБА_1 є «ОСОБА_4» (а.с.6).
Зі змісту заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Чкаловської селищної Ради від 20.06.1996 року слідує, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження: все своє майно, яке буде їй належати на день смерті заповіла своїм дітям: ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.10).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть від 05.10.2001 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Нова Гнилиця Чугуївського району Харківської області (а.с.6).
Копія паспорту серія НОМЕР_3, виданого 25.11.1999 року Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області вказує на те, що прізвище позивача «ОСОБА_1» (а.с.11).
З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність у позивача можливості іншим шляхом довести ті обставини, що він є сином померлої ОСОБА_4, суд вбачає підстави для встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4, як між рідними сином та матір'ю.
Розглядаючи вимоги позивача про визнання за ним в порядку спадкування за заповітом права власності на нерухоме майно, що залишилось після смерті його матері, суд встановив:
Пункт п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" вказує на те, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Отже, при розгляді цієї справи суд вважає, що слід користуватись законом, який існував на час виникнення спірних відносин, тобто Цивільним кодексом УРСР 1964 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК УРСР 1964 року - часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини - останнє постійне місце його проживання.
Стаття 534 ЦК УРСР 1964 року наголошує, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої
обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять,
так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також
державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським
організаціям.
Судом встановлено, що 20.06.1996 року мати позивача склала заповіт (російською мовою), посвідчений секретарем виконавчого комітету Чкаловської селищної ради народних депутатів Чугуївського району Харківської області, згідно якого все майно,
-2-
де б воно не знаходилося та з чого б не складалось, яке належатиме їй на день смерті, заповіла своїм дітям: «ОСОБА_2», «ОСОБА_3», «ОСОБА_1» (а.с.10).
Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого Чкаловською селищною радою Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Нова Гнилиця Чугуївського району Харківської області (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_3
Для придбання спадщини потрібно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту відкриття спадщини, передбачено ст. 548 ЦК УРСР 1964 року.
Стаття 549 зазначеного кодексу вказує на те, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Зі змісту відповіді завідувача Чугуївської ДНК Харківської області від 10.04.2017 року за №1878/01-16 слідує, що після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року в термін, передбачений ст. 1270 ЦК України, з заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 20.06.1996 року Чкаловською селищною Радою за №216, звернувся ОСОБА_1, 26.03.2002 року заведена спадкова справа за №189/2002, свідоцтво про право на спадщину за заповітом не видавалось (а.с.80).
Довідка голови Чкаловської селищної Ради від 11.05.2017 року за №3-478/02-23 вказує на те, що ОСОБА_4 мешкала та була зареєстрована в АДРЕСА_4 з 29.06.1976 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 рік. Померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року і на день смерті, інших осіб, зареєстрованих за вказаною адресою не було (.а.с.100)
Відповідно до ст. 182 ЦК України - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно встановлений ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
До вступу в дію ЦК України 2004 року та вказаного Закону України виникнення права власності на нерухомість законодавством не ставилося у залежність від державної реєстрації права власності.
Житловий будинок на який претендує позивач у порядку спадкування за заповітом після смерті матері було побудовано в 1991 році, спадкоємець помер в 2001 році і не встиг отримати правовстановлюючий документ на вказану нерухомість.
Зі змісту витягу з рішення виконавчого комітету Чкаловської селищної Ради Чугуївського району Харківської області від 09.12.1997 року за №140 були затверджені назви вулиць та нумерація будинків по с. Нова Гнилиця, так будинку по АДРЕСА_5 домовласником якого зазначена ОСОБА_5, присвоєно НОМЕР_5 (а.с.16).
Крім того, довідка голови Чкаловської селищної Ради від 11.05.2017 року за №3-478/02-23 підтверджує той факт, що ОСОБА_4 мешкала та була зареєстрована в АДРЕСА_6 з 29.06.1976 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 рік (.а.с.100).
Копія рішення Чкаловської селищної Ради від 13.11.2015 року та список назв вулиць, провулків, майданів, скверів, бульварів, пам'ятників та пам'ятних знаків, які перейменовані на території Чкаловської селищної Ради, вказує на те, що АДРЕСА_1 перейменована на АДРЕСА_1
Відповіді начальника КП «Чугуївського МБТІ» від 25.03.2016 року за №1741, від 13.04.2017 року за №218 зазначають, що згідно з реєстраційними матеріалами Бюро станом на 31.12.2012 року право власності на нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1) не зареєстроване (а.с.5,91). Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна свідчать про те,
що за вказаними параметрами запиту (нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1 відомості відсутні (а.с.83, 97-99).
Згідно ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, надавши Чугуївській державній нотаріальній конторі Харківської області документи для оформлення свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1 Однак, Постановою державного нотаріуса Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області від 14.09.2016 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу та реєстрації права власності на спадкове майно (а.с.14).
За приписами п. 4.15 п. 4 Глави 10 Розділу II «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» - відсутність оригіналу правовстановлюючого документа є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні своїх спадкових прав. Згідно Наказу Міністерства юстиції України №914/5 від 26.05.2009 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» - рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ст. 174 ч. 4 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері шляхом звернення до нотаріальної контори через те, що правовстановлюючі документи на будинок відсутні, відповідач позов ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, треті особи: рідни брат та сестра позивача теж проти позову не заперечують, визнання відповідачем вимог позивача не суперечить закону та не порушує прав, свобод і інтересів інших осіб, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 197 ч. 2, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ЦК УССР 1964 року, ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом- задовольнити.
Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у с. Нова Гнилиця Чугуївського району Харківської області, є рідною матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
Головуюча: