Справа: № 2а-7332/11 Головуючий у 1-й інстанції: Орел А.С.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
16 травня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 18 квітня 2017 року про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Славутицького міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 04 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративног суду від 28 травня 2013 року, позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області щодо нездійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інваліду 2 групи і особі, яка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, захворювання якого повязане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесена до категорії 1 та обчислити її у розмірі, не меншому за вісім мінімальних пенсій за віком, визначеному ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» і виплачувати її в такому розмірі, починаючи з 9 лютого 2011 року, до зміни зазначеного розміру відповідним законом чи припинення її виплати внаслідок настання обставин, передбачених законом, з урахуванням фактично виплачених сум за цей період.
11 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просить роз'яснити рішення суду щодо того, чи є постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року та № 1210 від 23.11.2011 року обставинами, які можуть змінити розмір пенсійних виплат відповідно до рішення суду.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 18 квітня 2017 року заяву задоволено частково та роз'яснено, що вирішення питання про настання обставин, які зумовлюють зміну чи припинення пенсійних виплат, присуджених судом, належить до дискреційних повноважень управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі згідно його компетенції, визначеної законом. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, провіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково вищезазначену заяву про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні судового рішення було визначено початкову дату, з якої підлягало відновленню порушене право позивача на отримання пенсійних виплат відповідно до закону. Кінцева дата здійснення присудженої пенсійної виплати судом не визначалась, виходячи з того, що прийняття такого рішення належить до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України згідно їх компетенції, визначеної законом. Тому суд роз»яснив судове рішення, вказавши, що вирішення питання про настання обставин, які зумовлюють зміну чи припинення пенсійних виплат, присуджених судом, належить до дискреційних повноважень управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі згідно його компетенції, визначеної законом. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
За змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення" в адміністративній справі, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Відтак, очевидним є те, що суд може роз'яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання .
Як вбачається із матеріалів справи, 26 жовтня 2011 року на підставі постанови Славутицького міського суду Київської області від 04 травня 2011 року судом видано виконавчий лист №2-а-7332/11/1023.
22 грудня 2016 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області встановлено повне фактичне виконання згідно заяви стягувача від 25.07.2016 року №3024/03 і закінчено виконавче провадження ВП № 30667571 на підставі виконавчого листа №2-а-7332/11/1023 згідно п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
11 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просить роз'яснити рішення суду щодо того, чи є постанови Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року та № 1210 від 23.11.2011 року обставинами, які можуть змінити розмір пенсійних виплат відповідно до рішення суду, тобто суд роз»яснив рішення в частині, яка не була предметом розгляду справи, оскільки предметом позову були неправомірні дії пенсійного органу стосовно відмови провести перерахунок та виплату пенсії інваліду 2 групи, а не законності постанов Кабінету Міністрів України.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали постанова суду від 04 травня 2011 року була виконана.
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Славутицького міського суду Київської області від 18 квітня 2017 року є протиправною, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду і постановляє нову ухвалу, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 18 квітня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Славутицького міського суду Київської області від 04 травня 2011 року відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 17 травня 2017 року.
.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Троян Н.М.