27 квітня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Коротуна В.М., Попович О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Нікопольського управління з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз», Марганецької дільниці Нікопольського управління з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживача, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року,
У листопаді 2014 року позивачі звернулись до суду з позовом, який уточнили в ході розгляду справи та остаточно просили визнати незаконними акт звірки за використаний газ від 01 січня 2014 року, перерахунок споживання газу за 2013 рік, акт відключення будинку за адресою: АДРЕСА_1, від газопостачання, визнати відсутність заборгованості за 2013 рік та зобов'язати відповідачів поновити газопостачання до зазначеного будинку, а також стягнути з Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» (далі - ПАТ «Дніпропетровськгаз») моральну шкоду у розмірі 300 000 грн та матеріальну шкоду у розмірі 1769 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивачі посилалася на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 2012 року ОСОБА_4 на праві власності належить вказаний вище житловий будинок з надвірними будівлями, у зв'язку із чим 11 червня 2013 року ОСОБА_4 переуклав з Марганецьким управлінням газового господарства, яке відноситься до Нікопольського управління по експлуатації газового господарства, договір про надання послуг з газопостачання.
Позивачі вказували, що 16 квітня 2014 року вони отримали повідомлення ПАТ «Дніпропетровськгаз» про заборгованість у сумі 1559 грн 69 коп. станом на 16 квітня 2014 року та про відключення від послуг газопостачання у разі несплати боргу, а 04 серпня 2014 року газопостачання у їх житловому будинку було припинено шляхом перекриття та опломбування вхідного крану.
Посилаючись на те, що домоволодіння було безпідставно відключено від постачання газу, оскільки вони не мали заборгованості перед відповідачем і у 2013 році їх домоволодіння ніхто не відвідував, показання лічильника газу не знімав, а борг було нараховано з невідомих для них підстав, позивачі просили задовольнити позов.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог до Марганецької дільниці Нікопольського управління з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживачів відмовлено.
Позовні вимоги до Нікопольського управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Дніпропетровськгаз» задоволено частково.
Зобов'язано Нікопольське управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Дніпропетровськгаз» безкоштовно поновити газопостачання будинку АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня
2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилено, апеляційну скаргу ПАТ «Дніпропетровськгаз» в особі Нікопольського управління з експлуатації газового господарства задоволено частково.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Нікопольського управління з експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживачів та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції в повному обсязі та рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ПАТ «Дніпропетровськгах» на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності неправомірності здійснення працівниками ПАТ «Дніпропетровськгах» відключення будинку позивачів від газопостачання.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог та відмовляючи у їх задоволенні, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, та вмотивовано виходив з того, що заборгованість позивачів станом на 16 квітня 2014 року становила 1559 грн 69 коп., про що останні були повідомленні у встановленому законом порядку (а. с. 50), у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку, що відповідно до вимог п. п. 10, 19 Правил надання населенню послуг з газопостачання в редакції зі змінами, внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2012 року № 119 «Про внесення змін до Постанов Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 та від 05 липня 2006 року № 938» у разі неоплати споживачем наданих послуг з газопостачання впродовж 10 днів після отримання письмового попередження газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання.
При цьому, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним акту взаєморозрахунків за використаний газ від 01 січня 2014 року, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що сам по собі акт не породжує для сторін самостійних прав та обов'язків, а лише констатує певні юридичні факти, а відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, вмотивовано виходили із недоведеності понесених позивачами витрат та відсутності доказів причинно-наслідкового зв'язку між відключенням від газопостачання та матеріальними витратами, понесеними позивачами.
Також обґрунтовано суди попередніх інстанцій відмовили й у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди та виходили з існування між сторонами договірних відносин, у яких стягнення моральної шкоди не передбачено.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання незаконним перерахунку споживання газу за 2013 рік та визнання відсутності у позивачів боргу за спожитий газ за 2013 рік, суди дійшли обґрунтованого висновку, що вказана заборгованість станом на 16 квітня 2014 року в розмірі 1559 грн 69 коп. була перерахована на підставі заяви позивача ОСОБА_4 від 01 серпня 2014 року, і сума нарахування склала 836 грн 56 коп.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2016 року в частині, яка не скасована апеляційним судом, та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
В.М. Коротун
О.В. Попович