22 лютого 2012 р. Справа № 2030/267/12
провадження № 1-п/2030/25/12
22 лютого 2012 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого Васяновича Г.М., за участю секретаря судового засідання Боровок Т.П., прокурора Коваленка Д.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду постанову слідчого СВ Первомайського РВ ГУМВС України про направляння кримінальної справи в суд для вирішення питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, 1-2 м-н, буд. 58, кім. 319, від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, -
31 січня 2012 року від Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області до суду надійшла кримінальна справа № 88970009, по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 от. 164 КК України, з поданням про направлення кримінальної справи до суду для її подальшого закриття у зв'язку із закінченням строків давності.
Слідчій у своїй постанові, погодженій з прокурором, посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_1, який вчинив злочин, був оголошений у розшук, проте до цього часу його місцезнаходження не встановлено, з моменту скоєння злочину минуло 15 років, у зв'язку з цим кримінальна справа підлягає закриттю, оскільки сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно постанови Первомайського районного суду від 01 серпня 1994 року з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі % частки від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 19.07.1994 року і до повноліття дитини. До 15 жовтня 1995 року ОСОБА_1 добровільно виконував рішення суду, після чого зник, і допомогу на утримання дитини не надавав, у зв'язку із чим 06 лютого 1996 року був оголошений у розшук. 19 грудня 1996 року згідно довідки суду (а.с.13), ОСОБА_1 був затриманий і утримувався у примачі-розподільнику м. Ростова-на-Дону Російської Федерації, однак подальша доля і місцезнаходження його невідомі.
16 січня 1997 року у відношенні ОСОБА_1 Первомайським міжрайонним прокурором була порушена кримінальна справа у скоєнні злочину, передбаченого ст. 114 КК України 1960 року. Проте обвинувачення останньому пред'явлене не було.
Оскільки прийнятими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не видалося можливим, слідчий постановою від 05 березня 1997 року розслідування у справі зупинив з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 206 і ст. 207 КПК України.
Після цього слідство ще неодноразово відновлювалося і зупинялося у зв'язку із розшуком ОСОБА_1
23 січня 2012 року провадження у справі було відновлено, діяння перекваліфіковане у відповідності з діючим Кримінальним кодексом України 2001 року на ч. 1 ст. 164 КК України, після чого справу згідно з постановою слідчого, винесеною 27 січня 2012 року і погодженою у цей же день з Первомайським міжрайонним прокурором, надіслано до суду для вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків давності.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7-1 КПК України, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.
Проте, згідно 2-4 частин цієї ж статті, до направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз'яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави.
Направлення кримінальної справи до суду з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.
Прокурор або слідчий в разі винесення постанови про направлення справи до суду у випадках, передбачених у частині першій статті 7-1 цього Кодексу, повинні ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з названою постановою, а в разі їх вимоги - з усіма матеріалами справи та роз'яснити їх права, передбачені цим Кодексом.
Крім того, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачає, що закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав. При цьому у п. 8 цієї ж постанови зазначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК,якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, потерпіла не ознайомлена з постановою, а особа, щодо якої порушено кримінальну справу, ухилялася від слідства, і на час розгляду постанови місцезнаходження її невідоме. За таких обставин виконати вказані вище вимоги закону неможливо, тому суд вважає необхідним повернути справу прокурору для організації розшуку ОСОБА_1
На підставі викладеного, ст. 49 КК України, керуючись ст. ст. 7-1, 11-1, 12, 347 КПК України, суд -
У задоволенні постанови слідчого СВ Первомайського РВ ГУМВС України в Харківській області щодо закриття у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 - відмовити.
Кримінальну справу повернути Первомайському міжрайонному прокурору Харківської області.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_4