1[1]
26 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 квітня 2017 року, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 квітня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у не розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України.
Ухвала про відмову у відкритті провадження мотивована тим, що вимоги скарги ОСОБА_5 виходять за межі регламентованого ч. 1 ст. 303 КПК України вичерпного переліку рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та повернути матеріали судового провадження в Печерський районний суд м. Києва для розгляду її скарги по суті.
Обґрунтовуючи такі вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_5 зазначає про те, що у своїй скарзі вона вказувала про бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у не вирішені в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, клопотання про визначення підслідності кримінального провадження № 520 160 000 000 004 88 від 14 грудня 2016 року, об'єднаного із кримінальним провадженням за № 520 170 000 000 000 99 від 10 лютого 2017 року, та яка, на її переконання, є предметом оскарження до слідчого судді згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України. Вважає, що протилежні висновки слідчого судді є незаконними, у зв'язку із чим ухвала про відмову у відкритті провадження за її скаргою підлягає скасуванню.
ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду її апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилася, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомила. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття ОСОБА_5 в судове засідання не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження № 1-кс-16706/17 та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 24 березня 2017 року ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просила зобов'язати посадових осіб Генеральної прокуратури України: надати відповідь на її клопотання від 23 та 28 лютого, 7, 9 і 22 березня 2017 року; вирішити спір про підслідність кримінальних проваджень № № 120 120 001 000 001 02, 120 131 101 000 122 12, 120 141 000 000 079 00, 120 141 000 000 012 93, 420 140 000 000 017 07, і рішення з даного приводу внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань; об'єднати указані кримінальні провадження; призначити експертизу.
Фактично зміст скарги ОСОБА_5 зводиться до оскарження слідчому судді бездіяльності керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України та Генерального прокурора України, яка виразилася у не розгляді у визначеному ст. 220 КПК України порядку її клопотань про визначення підслідності кримінальних проваджень.
Дана скарга ОСОБА_5 подана в порядку ст. 303 КПК України, яка визначає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
В свою чергу, за приписами ст. 220 КПК України, про недотримання вимог якої зазначає ОСОБА_5 у своїх скарзі до слідчого судді та апеляційній скарзі, в чому і виразилася бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Наведені вимоги закону, а саме п. 1 ч. 1 ст. 303 та ст. 220 КПК України, чітко визначають, що правом на подачу слідчому, прокурору клопотань під час досудового розслідування, як і оскарження бездіяльності внаслідок їх не розгляду в установлені порядок та строки, наділені учасники кримінального провадження.
При цьому обов'язок розгляду таких клопотань покладається на слідчого, прокурора, як сторони конкретного кримінального провадження, якою, зі змістом скарги та клопотань ОСОБА_5 , в указаних нею провадженнях, посадові особи Генеральної прокуратури України не являються.
Таким чином, не розгляд посадовими особами Генеральної прокуратури України клопотань ОСОБА_5 про визначення підслідності кримінальних проваджень у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України не утворює бездіяльності, що виразилася у нездійсненні процесуальних дій у визначений цим Кодексом строк, зокрема невиконання вимог ст. 220 КПК України, яка може бути оскаржена до слідчого судді.
Питання, які б стосувалися визначення підслідності кримінального провадження, не віднесені до закріпленого у ч. 1 ст. 303 КПК України вичерпного переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а від так виходять за межі повноважень слідчого судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Отже, висновки слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 є законними і обґрунтованими.
З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 3 квітня 2017 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у не розгляді її клопотань в порядку ст. 220 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Провадження: № 11-сс/796/2234/2017
Категорія КПК України: ст. 303
Слідчий суддя: ОСОБА_6
Суддя - доповідач: ОСОБА_1