АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА КдлодлКИКИЄВА
іменем України
7 квітня 2017 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Гладій С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 8 лютого 2017 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
Цією постановою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Згідно з постановою судді, 23 листопада 2016 року о 1 годині 15 хвилин по проспекту Броварському, 95, в місті Києві, ОСОБА_3 керував автомобілем «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1, в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря - нарколога в установленому законом порядку.
Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначену постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, такою, що винесена з порушенням права на захист, без врахування усіх обставин справи. Зокрема, ОСОБА_3 вказує, що патрульний порушив порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а саме не запропонував пройти обстеження за допомогою спеціальних технічних засобів та одразу вказав на необхідність обстеження у медичному закладі. Також, за твердженням ОСОБА_3, поліцейський не дотримався вимоги закону щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності двох свідків. Крім того, як вказує апелянт, підставою для оформленняпротоколу про адміністративне правопорушення, складеного о 1 годині 30 хвилин, став висновок лікар - нарколога, який було виготовлено лише о 3 годині; у змісті висновку містяться суперечності щодо зазначення персональних даних особи, стосовно якої його було складено.
Вислухавши ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду першої інстанції про порушення ОСОБА_3 п. 2.9а Правил дорожнього руху України відповідає фактичним обставинам події, підтверджується представленими в матеріалах справи даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 041768 від 23 листопада 2016 року, згідно з яким ОСОБА_3 у цей день о 1 годині 15 хвилин в місті Києві по проспекту Броварському, 95, керував автомобілем «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння: сповільненість мови, почервоніння обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло (а.с.1); висновку про результати медичного огляду від 23 листопада 2016 року № 006267 (а.с.3); постанови Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2016 року (а.с.5-6); рапорту інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві роти № 4 батальйону № 1 Романича В. П. (а.с.15).
При цьому, доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про недотримання працівниками поліції порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а також порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, не заслуговують на увагу.
Відповідно до Розділу II п. 13 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, на місці зупинки транспортного засобу «Mitsubishi», державний номерний знак НОМЕР_1, у водія ОСОБА_3 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку із чим його було направлено до Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, за наслідками якого було складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Огляд проведено згідно зі ст. 266 КУпАП, вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для його здійснення та у присутності поліцейського.
Підстав вважати його недійсним апеляційним судом не встановлено.
Посилання ОСОБА_3 на обов'язкову присутність двох свідків при проведенні огляду на стан сп'яніння є безпідставною, оскільки така вимога поширюється лише на випадки проведення поліцейськими огляду водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
Крім того, досліджений апеляційним судом акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 листопада 2016 року № 006267 свідчить, що оглянуто на стан сп'яніння було саме ОСОБА_3, а тому розбіжності у висновку медичного огляду, на які вказує апелянт, слід вважати технічною помилкою.
Не знайшло свого підтвердження також матеріалами справи і твердження ОСОБА_3 про порушення під час розгляду справи в суді першої інстанції його права на захист.
Як слідує з матеріалів справи, судовий розгляд відбувся у присутності ОСОБА_3, якому було роз'яснено його права в судовому засіданні, про що свідчить підписана ОСОБА_3 пам'ятка (а.с. 20) та ним надані пояснення з приводу фактичних обставин справи.
За вказаних обставин, доводи ОСОБА_3 про те, що постанова суду є незаконною не відповідають матеріалам справи.
Висновок суду про порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху України відповідає фактичним обставинам події та підтверджується доказами, представленими в матеріалах справи.
Стягнення накладене судом в межах, встановлених санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, з урахуванням обставин відповідно до ст. 33 цього ж Кодексу, зокрема, характеру правопорушення, даних про особу ОСОБА_3, ступеню його вини, майнового стану та відсутності обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований конкретний вид адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим, і підстав для скасування постанови не вбачає.
Порушення вимог чинного законодавства при винесенні постанови відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 8 лютого 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва С.В. Гладій