Справа № 2-а-1229/17
760/3899/17
24 квітня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у направленні поданих нею документів до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, що пов'язані з проходженням військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Також просила зобов'язати відповідача направити подані позивачем документи до розпорядника бюджетних коштів Міністерства оборони України, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, що пов'язані з проходженням військової служби, у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона з 16 серпня 1980 року до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з чоловіком ОСОБА_2 .
Її чоловік, ОСОБА_2 , з 01 серпня 1975 року по 02 грудня 2002 року, проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР та Збройних Сил України. Звільнений з військової служби у запас, на підставі Наказу Міністра оборони України № 720 від 02 грудня 2002 року, в званні полковника, за станом здоров'я, на підставі п. 67 п/п «Б» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Згідно свідоцтва про хворобу № 2699 від 18 листопада 2002 року, за результатами обстеження та пройденого лікування, її чоловік ОСОБА_2 визнаний не придатним для проходження військової служби в мирний час та обмежено придатний в військовий час, а виявлені в нього хвороби, пов'язані з проходженням військової служби.
Згідно Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 3944 від 14 вересня 2016 року: захворювання полковника у відставці ОСОБА_2 «рак передміхурової залози», яке стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено наданими комісією документами - захворювання та причини смерті, пов'язані з проходженням військової служби.
Позивач зазначає, що первинно в вересні, повторно в жовтні 2016 року відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», вона через Київський міський військовий комісаріат звернулась до розпорядника бюджетних коштів, яким є Міністерство оборони України, з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті її чоловіка, надавши всі необхідні для призначення допомоги документи.
За результатами розгляду поданих нею документів, на першу заяву на початку жовтня, а на повторну в листопаді 2016 року з Київського міського військового комісаріату на її адресу надійшли листи з повідомленням про те, що на думку відповідача відсутні підстави для направлення поданих нею документів на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Відмова мотивована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 виплата одноразової грошової допомоги їй не передбачена, тому підстав для направлення документів на комісію Департаменту фінансів Міністерства оборони України не має підстав.
Позивач вважає такі дії відповідача безпідставними, протиправними та такими, що порушують її конституційні права, а тому змушена звернутися з позовом до суду.
Відповідач надав суду заперечення на позов, вважав його безпідставним і просив у його задоволенні відмовити.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , з 16 серпня 1980 року до часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала в зареєстрованому шлюбі з чоловіком ОСОБА_2 , що підтверджується копія паспорту позивача, даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження (а.с.а.с. 18-21, 22, 23, 24).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , з 01 серпня 1975 року по 02 грудня 2002 року, проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР та Збройних Сил України, що підтверджується даними послужного списку на ім'я ОСОБА_2 (а.с.а.с. 25-34).
Звільнений з військової служби у запас, на підставі Наказу Міністра оборони України № 720 від 02 грудня 2002 року, в званні полковника, за станом здоров'я, на підставі п. 67 п/п «Б» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (а.с. 37).
Згідно свідоцтва про хворобу № 2699 від 18 листопада 2002 року, за результатами обстеження та пройденого лікування, ОСОБА_2 визнаний не придатним для проходження військової служби в мирний час та обмежено придатний в військовий час, а виявлені в нього хвороби, пов'язані з проходженням військової служби (а.с.а.с. 38-40).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 41).
Причиною смерті у відповідності до довідки про причину смерті №43/14, виданої 09 жовтня 2014 року Київською міською клінічною станцією швидкої медичної допомоги - «рак передміхурової залози» (а.с. 42).
Згідно Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 3944 від 14 вересня 2016 року: захворювання полковника у відставці ОСОБА_2 «рак передміхурової залози», яке стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено наданими комісією документами - захворювання та причини смерті, пов'язані з проходженням військової служби (а.с. 45).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до статті 41 Закону України №2232-ХІІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України №2011-ХІІ. Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.
Приписами статті 1 Закону України №2011-XII встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статей 1-2 Закону України №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 цього ж Закону - дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Судом встановлено, що первинно в вересні, повторно в жовтні 2016 року відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», позивач через Київський міський військовий комісаріат звернулась до розпорядника бюджетних коштів, яким є Міністерство оборони України, з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті її чоловіка, надавши всі необхідні для призначення допомоги документи (а.с.а.с. 48-50, 52-53).
За результатами розгляду звернень позивача, відповідач листами від 28.09.2016 року № ВСЗ/2403 та від 09.11.2016 року № ВСЗ/2763 повідомив позивача про відсутність підстав для направлення поданих нею документів на розгляд до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Відмова мотивована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 виплата одноразової грошової допомоги їй не передбачена, тому підстав для направлення документів на комісію Департаменту фінансів Міністерства оборони України не має підстав (а.с.а.с. 51, 54).
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
У відповідності з приписами п. 4 ч. 2 ст.16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно п.п. 12, 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р.
Так, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови».
Згідно п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 року № 10224-ХІ «Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ» - прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.
У відповідності до п. п. 1, 2 Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 року «Про військові формування на Україні», Верховна Рада України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про правонаступництво України», органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.
Відповідно до ст. 23 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідачем було дотримано процедуру, визначену у п. 13 вказаного Порядку.
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, та в силу ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975, суд дійшов висновку про те, що обов'язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, що пов'язані з проходженням військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.
Крім того, як вбачається із Витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 3944 від 14 вересня 2016 року, встановлено, що захворювання полковника у відставці ОСОБА_2 «рак передміхурової залози», яке стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено наданими комісією документами - захворювання та причини смерті, пов'язані з проходженням військової служби.
Відповідно до п. 4.7. Положення № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Згідно з 4.8. Положення № 530 висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Підпунктом 27 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України» зазначено, що Міністерство оборони України приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначеної норми, саме до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття рішення про призначення або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, а відповідач має обов'язок направити до Міністерства оборони України висновок про наявність або відсутність у позивача підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
Враховуючи, що рішення про виплату одноразової грошової допомоги приймається Міністерством оборони України, то Київський міський військовий комісаріат, приймаючи рішення про відсутність підстав для направлення документів на комісію Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, допустив порушення процедури розгляду заяви позивача.
Тому суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту.
Оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень, вимога про визнання дій відповідача протиправними не передбачена ст. 105 КАС України, тому у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача необхідно відмовити.
За таких обставин суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», ст.ст. 7, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 183-2, 186 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України висновок та всі передбачені до нього документи для прийняття рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
У решті позовних вимог - відмовити.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Л.І. Кізюн