Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/4101/16-к
Провадження №: 1-кп/332/85/17
24 квітня 2017 р.м.Запоріжжя
Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Заводського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження №12016080030004116 від 26.10.2016 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, із професійно-технічною освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
26.02.2004 року Заводським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст. 187 КК України, із застосуваням ст.69 КК України, до 3 років позбавлення волі з випробуванням на 2роки, на підставі ст.75 КК України;
18.02.2006 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до остаточного, на підставі ст.71 КК України, покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнився умовно-достроково 16.05.2008 року згідно з постановою Первомайського міського суду Харківської області від 08.05.2008 року. Невідбутий строк покарання склав 11 місяців 10 днів;
28.09.2010 року Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.317 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до остаточного, на підставі ст.70 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнився умовно-достроково 01.02.2013 року згідно з постановою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24.01.2013 року. Невідбутий строк покарання склав 22 дні;
17.06.2016 року Заводським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 150 годин;
07.12.2016 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.71 КК України, із застосуванням п. «г» п.1 ч.1 ст.72 КК України, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17.06.2016 року, та остаточно призначено покарання у виді 3 років 10 днів позбавлення волі.
- за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -
Вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17.06.2016 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.125 КК України до покарання у вигляді громадських робіт. Вирок набрав законної сили 19.07.2016 року.
21.07.2016 року засуджений ОСОБА_4 поставлений на облік у Заводському РВ КВІ м.Запоріжжя УДПтС України в Запорізькій області та 22.08.2016 року ознайомлений інспектором кримінально-виконавчої інспекції з порядком та умовами відбування покарання.
Однак, у період часу з 22.08.2016 року по 18.10.2016 року ОСОБА_4 , будучи особою засудженою до покарання у виді 150 годин громадських робіт, діючи умисно, з метою ухилення від відбування зазначеного покарання, достовірно знаючи про те, що він зобов'язаний виконувати законне рішення суду, систематично порушуючи порядок та умови відбування даного виду покарання, будучи попередженим 04.10.2016 року та 12.10.2016 року про кримінальну відповідальність за ч.2 ст.389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, до його виконання не приступив, та продовжував ухилятися від відбування призначеного судом покарання.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України.
У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, він повністю визнає своє провину, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. При цьому пояснив, що він був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, розумів відповідальність за ухилення від нього, проте дійсно умисно ухилявся від відбування покарання, оскільки йому було ніколи відбувати громадські роботи за особистими обставинами. У вчиненому розкаюється.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у даному кримінальному провадженні щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при вищевикладених обставинах доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, особу винного, а саме те, що ОСОБА_4 раніше судимий, суспільно-корисною працею не займається, стійкі соціальні зв'язки відсутні, знаходився з 2000 по 2004 рік на обліку в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня», з 18.03.2010 року перебуває на диспансерному обліку в КУ «Обласний клінічний наркологічний диспансер».
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_4 визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів лише в умовах його ізоляції від суспільства.
При цьому, враховуючи, що обвинувачений вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, суд, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів призначення такого виду покарання, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, як арешт у розмірі близькому до мінімального, з урахуванням особи обвинуваченого, ступеня тяжкості злочину та сукупності усіх фактичних обставин.
Окрім того, при призначенні покарання суд враховує, що даний злочин ОСОБА_4 було скоєно після постановленння 17.06.2016 року вироку Заводського районного суду м.Запоріжжя та до постановлення попереднього вироку Василівського районного суду Запорізької області від 07.12.2016 року. При цьому, невідбуте покарання, призначене за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17.06.2016 року, було враховано при призначенні покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 07.12.2016 року.
У зв'язку з цим, при призначенні покарання у даному кримінальному провадженні суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 ст.70 КК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Клопотань про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні від учасників судового розгляду не надходило, тому підстави для цього відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.389 КК України у виді 2 (двох) місяців арешту.
Дане покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України поглинути більш суворим покаранням, призначеним ОСОБА_4 вироком Василівського районного суду Запорізької області від 07.12.2016 року у виді 3 років 10 днів позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 07.12.2016 року, тобто з часу ухвалення попереднього вироку відносно нього Василівським районним судом Запорізької області.
Особову справу ОСОБА_4 №20/ 2016 від 21.07.2016 року, яка була вилучена у Заводському РВ КВІ м.Запоріжжя УДПтС України в Запорізькій області, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1