Справа №705/1574/17
2/705/1199/17
19 квітня 2017 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Уманської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту належності правовстановлюючого документата визнання права власності на майно,-
В квітні 2017 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулись до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документата визнання права власності на майно. В якості відповідачів в позові вказані - ОСОБА_3, ОСОБА_4.
В позові ставиться питання:
«…1. Прийняти позов до провадження.
2. Встановити факт належності мені, ОСОБА_1, правовстановлюючого документу, а саме свідоцтва пр. право власності на житло № 6540 від 07.08.1996 року, виданого Уманським філіалом інституту цукрових буряків, згідно якого мені було передано у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1.
3. Визнати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2.
4. Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2...».
Тобто, в прохальній частині позовної заяви об'єднані вимоги, що розглядаються в порядку позовного та в порядку окремого провадження.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цивільно-процесуальним кодексом; справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до вимог ЦПК України вимоги про встановлення факту об'єднуються в одне провадження з вимогами про визнання права власності в порядку позовного провадження у разі наявності спору про право ( ч.6 ст. 235, ч. 4 ст. 256 ЦПК України).
Пред'явлена позовна заява ухвалою суду від 06 квітня 2017 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.
Так, в позовній заяві, щодо вимог про встановлення факту належності правовстановлюючого документата визнання права власності на майно не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Тому порушені вимоги п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.
Також в позовній заяві, що стосується вище вказаних позовних вимог (з врахування особливостей предмету та підстав позову) не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини (обґрунтування з приводу наявності спору про право між позивачами та відповідачами, наявність оригіналу правовстановлюючого документа на спірне майно, документів про вартість спірного майна для визначення ціни позову, тощо.) Тому порушені вимоги п.6 ст. 119 ЦПК України. При цьому мова йде лише про посилання на відповідні докази в тексті позовної заяви згідно з положеннями п. 6 ст. 119 ЦПК України: « … 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування..». Що стосується безпосереднього надання доказів, то позивач може їх подати у строки відповідно до положення ст. 130 ЦПК України.
Також, в позові ставиться питання про встановлення факту, що має юридичне значення, при цьому позивачем повинна вказуватися мета встановлення юридичного факту, оскільки вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. З урахуванням зазначеної в позові мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Згідно з положеннями п.10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Також відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового та немайнового характеру. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Згідно вимогам ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір»,- судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, а також за подання заяви у справах окремого провадження. Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір » від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями) ставки судового збору станом на 01.01.2017 року встановлюються: для вимог немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;за подачу до суду позовних заяв майнового характеру сплачується 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Крім того, ставки судового збору за подачу заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу ( 320 грн.).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було заявлено вимоги: «…встановлення факту належності правовстановлюючого документата визнання права власності на майно …», тобто вимоги, що мають немайновий та майновий характер.
При подачі позовної заяви позивачем не було додано оригіналу квитанції про сплату судового збору, що підтверджується актом № 53 складеним працівниками Уманського міськрайонного суду 06.04.2017р.
Для усунення цих недоліків судом був встановлений строк до 18 квітня 2017 року, які позивачами не виконані.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач у встановлений судом термін не виконає вимоги ст. 119, 120 ЦПК України і не усуне недоліки позовної заяви, то позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Уманської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про встановлення факту належності правовстановлюючого документата визнання права власності на майно,- визнати неподаною та повернути позивачам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.В. Мазуренко