Справа №705/58/17
2/705/615/17
19 квітня 2017 року м.Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді Мазуренко Ю.В.
при секретарі Щербаковій Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, -
В січні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власницею 13/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом номер 13460703 з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05.02.2007 року та Договором дарування, зареєстрованим в реєстрі за №5245 від 20.09.2002 року. В позові позивач вказує, що 16.02.2007 року у своїй частці житлового будинку по АДРЕСА_1 вона зареєструвала ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Веймар, на даний час Федеративна Республіка Німеччина, якому була необхідна реєстрація з часу отримання паспорта громадянина України для навчання, влаштування на роботу, тощо. Відповідач ОСОБА_2, майже відразу після реєстрації в її домоволодінні, виїхав кудись на навчання в невідомому їй напрямку. З нею ніяких стосунків ОСОБА_2 не підтримував, де він навчався, а потім проживав, їй невідомо і до цього часу. В позові позивач зазначає, що відповідач з 16.02.2007 року і по даний час залишився зареєстрованим в її домоволодінні по вищевказаній адресі, хоч майже ніколи там не проживав. Реєстрація відповідача ОСОБА_2 в її домоволодінні не дає їй можливості отримати субсидію, а також доводиться щомісячно сплачувати різні виплати і за відповідача. В такому випадку вона позбавлена в повному обсязі свого права володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням - домоволодінням № АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_1 Відповідач добровільно зніматись з реєстрації не бажає, тому вона змушена звернутись з даним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. У справі достатньо матеріалів про правовідносини сторін, за таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати без його участі. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює судове рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 13/50 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Договором дарування від 20.09.2002 р. зареєстрованим в реєстрі під №5245 (а.с.6); витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 13460703 від 05.02.2007 року (а.с.7); витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 12987351 від 18.11.2013 р. (а.с.8); будинковою книгою (а.с.9-11) та довідкою виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області № 445 від 20.12.2016 (а.с.12).
З 16.02.2007 року у житловому будинку № АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2, що підтверджується записом у будинковій книзі житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.9-11).
Відповідно до довідки № 445 від 20.12.2016 р., виданої ОСОБА_1 виконавчим комітетом Уманської міської ради, - за адресою по АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_2, який за даною адресою зареєстрований, а не проживає (а.с.12).
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна буд-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається житлове приміщення на протязі 6-ти місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним приміщенням.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України» відповідно до ст. 107 ЖК України (аналогічна ст.167 ЖК України) наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, утворення сім'ї в іншому місці, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимогиОСОБА_1, яка звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 208, 209, 212, 214, 215, ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Веймар, на даний час Федеративна Республіка Німеччина, таким, що втратив право користування жилим приміщенням - домоволодінням № АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Ю.В. Мазуренко